"Вступ до перекладознавства" 2 курс
Матеріали для самостійного вивчення
Тема: Різновиди перекладу у залежності від жанрового типу матеріалу, що перекладається.
План:
Особливості перекладу газетно-інформаційних, документальних текстів, публіцистичних текстів, ораторського мовлення.
Переклад наукових-технічних текстів.
Деякі спеціально-лінгвістичні питання перекладу художньої літератури:
а) особливості перекладу прози;
б) особливості перекладу поезії.
Рекомендована література:
Федоров А.Ф. Введение в теорию перевода. М. «Литература на иностранных языках», 1958. — с.220-355.
Комисаров В.Н. Теория перевода. М. «Высшая школа», 1990. - с. 109- 135.
Коптілов В.В. Теорія І практика перекладу. Київ: "Вища школа", 1982. — с.34-16
Кожен з різновидів матеріалу, що перекладається, відрізняється своїми специфічними рисами, які висувають особливі вимоги до перекладу. Наприклад, у науково-технічному стилі — це лексико-граматичні особливості науково-технічних матеріалів і, у першу чергу, провідна роль термінології і спеціальної лексики. У газетно-інформаційному стилі поряд з важливою роллю політичних термінів, імен і назв, - це особливий характер заголовків, широке використання газетних кліше, присутність елементів розмовного стилю і жаргонізмів та інші. Окрім цих загальних особливостей, у кожній мові аналогічний функціональний стиль має специфічні мовні риси.
У працях з перекладу матеріал, як правило, поділяється на 3 групи: 1) тексти газетно-інформаційні, документальні і спеціально-наукові; 2) публіцистичні твори; 3) твори художньої літератури.
Існують і перехідні або змішані типи матеріалу (наприклад, в художній літературі — твори на виробничі теми з багатьма термінами, фактичними даними і т.п., у науковій літературі - твори популярного жанру з використанням засобів художньої образності).
1. Особливості перекладу газетно-інформаційних та документальних текстів.
Для цієї групи матеріалу характерні:
відносно лексики — сполучення елементів основного словникового фонду с термінологією;
у сфері синтаксису - риси книжно-писемного мовлення, які пов'язані із спрямованістю на читача, а не слухача.
Газетно-інформаційні матеріали
Терміни, які зустрічаються у газетно-інформаційному матеріалі, відносяться, у першу чергу, до сфери політичної номенклатури (назви установ, партій, посад, організацій і т.д.), економіки і міжнародних відносин. Стосовно обсягу речень, то він відповідає вимозі - не ускладнювати сприйняття читача, тож у німецькій та українській мовах не використовуються довгі і розгорнуті конструкції.
Для англійської мови характерні інші особливості синтаксичної організації - наявність коротких самостійних повідомлень (1-3 висловлювання), які складаються з довгих речень із складною структурою, максимальне роздрібнення тексту на абзаци, коли майже кожне речення починається з нової строки, наявність підзаголовків у тексті для підвищення інтересу читача.
У сфері лексики особливе місце займають заголовки. Тут характерно, наприклад, для англійської мови використання невеликої кількості спеціальних слів, які складають так званий "заголовочний жаргон": ban, bid, claim, crack, crash, cut, hit, pact, move та інші. Відмінністю такої заголовочної
лексики є не лише частота їх використання, а і універсальний характер їх семантики. Слово pact у заголовку може означати не лише "пакт", а і "договір", "згода", "угода" та ін. Дієслово hit може використовуватися у зв'язку з будь-яким критичним виступом. Red може означати і "комуністичний" і "соціалістичний" і "прогресивний".
Газети різних політичних направлень можуть відрізнятися за стилем по вибору лексики, за ступенем складності фрази (у залежності від спрямованості на різного читача), але така різниця найменше виявляється у суто інформаційних текстах, які містять загальноприйняті формулювання або відтворюють офіційні документи. Можливість висловити емоційно-оціночне відношення до фактів, що повідомляються у цьому матеріалі є сильно обмеженою,
У газетних заголовках особливо широко використовуються жаргонізми та інші лексичні елементи розмовного стилю. Навіть, якщо у самій статті ситуація описується більш стримано, заголовок часто має розмовний характер.
Газетні заголовки мають і ряд граматичних особливостей. В англійських та американських газетах переважають дієслівні заголовки типу: William Faulkner is Dead, Exports to Russia are Rising, Will There Be Another Major Slump Next Year? Іноді випускається навіть підмет: No War Hysteria in Toronto Schools.
Ще одна особливість англійських та американських газет полягає у використання у заголовках неперфектної форми дієслова. Коли мова йде про події у недавньому минулому використовується теперішній час.
Concorde Lands at Heathrow. Richard Aldington Dies 70.
The Past Indefinite Tense використовується у заголовках які відносяться до минулих подій, в основному у тих випадках, коли у заголовку є обставина часу, або читачу відомо, що ця подія відбулася у певний момент в минулому.
Husband Disappeared Two Years Ago.
Для визначення майбутнього часу у заголовках широко використовується інфінітив.
America to Resume Testing.
Важливою особливістю англійських газетних заголовків є розповсюдженість у них еліптичної форми пасивного стану з випущенням допоміжного дієслова to be для описання подій як у минулому, так і у теперішньому часі.
8-Year-Old Boy Kidnapped in Miami.
Paris Protest March Staged by Students.
Терміни політичного характеру вимагають використання при перекладі еквівалентів, тобто загальноприйнятих по відношенню до них однозначних і точних відповідників.
die Lander Karnmer - Палата земель
die Vollsitzung - пленарне засідання
Ще одна характерна риса - це широке використання скорочень (англ. мова) - назви партій, профспілок, різних організацій і посад.
AFLCIO - American Federation of Labor-Congress of Industrial Organization.
JFK - John F.Kennedy
Rocky - Rockefeller
Ike - Eisenhower
N.J. - New Jersey
Mo - Missouri,
SF - San Francisco
S.P. - South Pacific
У сфері фразеології газетно-інформаційний стиль відрізняє широке використання "готових формул" або кліше (it is reported, it is claimed, our correspondent reports from, according to well-informed sources).
Дуже часто при перекладі використовується прийом введення додаткових слів. Англійська мова є більш лаконичною, вона часто не називає, а лише має на увазі певні факти і події.
Документально-діловий і документально-технічний матеріал.
Документальний текст відрізняється особливо ярко вираженою установкою на книжно-писемне мовлення. У ньому використовуються сталі словосполучення і терміни, які висловлюють ту сферу діяльності, з якою пов'язаний текст. Ця загальність функції визначає великий ступінь спільності стилю документальних текстів у різних мовах. Вона найяскравіше виявляється у дипломатичних документах міжнародного масштабу, у договорах та угодах між країнами та організаціями.
Ось що пище Н.Амосова у статті "К проблеме языковых стилей в английском языке»: «Официально-канцелярская речь есть речь делового, административного общения... Синтаксис её отличается тяготением к многочисленным смешанным предложениям: при этом отмечается тенденция всё содержание сообщения выразить по возможности одним предложением, хотя бы и весьма громоздким... Кроме того, официально-канцелярская речь изобилует особой, закреплённой фразеологией, известными речевыми штампами, придающими деловому сообщению официальный характер. Для речевого сообщения в сфере администрации и коммерции очень характерен такой автоматизм выражений».
Це притаманно і усілякому комерційному листуванню, технічній документації. Такі документи перекладаються з дотриманням чужих нам форм звертання, які іноді мають архаїчний характер (gentlemen - милостивые государи, вельмишановні панове), форми ввічливості (с почтением, з укліном).
Обов'язковим є і повтор слів у перекладі (так само як у оригіналі) -про одні і ті ж самі речі говориться однаковими словами, тому що останні мають термінологічну функцію.
Переклад суспільно-політичної літератури
Суспільно-політичній літературі притаманна агітаційно-пропагандистська спрямованість, страсність викладення, полемічність, і специфіка стилю тут полягає у органічному поєднанні елементів наукового мовлення, з одного боку, та різноманітних засобів емоційності та образності з іншого.
Характером та роллю стилістичних засобів, які використовуються у суспільно-політичній літературі, обумовлюються і завдання її перекладу. Своєрідність основного завдання перекладу полягає саме у відтворенні як експресивного боку оригіналу, так і усього його змісту, а саме елементів, що відіграють термінологічну роль.
Переклад ораторського мовлення
Мовлення оратора завжди передбачає усну форму вираження, але як і усяке підготовлене усне висловлювання, воно разом з тим орієнтується і на мовлення літературне.
Лексика у таких текстах є дуже різноманітною - від книжкових високопарних висловлювань до використання розмовної фразеології. Твори ораторського мовлення висувають завжди певні фонетичні, а саме, ритмічні вимоги до перекладу. При перекладі ораторського мовлення перекладач ставить перед собою таку ж саму умову, що і оратор - орієнтування на слухача. Це означає необхідність уявити собі текст перекладу, який буде вимовлятися вголос, треба уникати накопичення звуків, які важко вимовляються, повторення одних і тих самих звуків, рим, слів та словосполучень, які ускладнюють вимовляння фрази.
Переклад ораторського оригіналу, так само як і переклад наукової прози суспільно-політичного змісту і публіцистики, передбачає поряд з дотриманням певних жанрово-стилістичних умов, відтворення індивідуальної своєрідності, пов'язаної з творчою особистістю автора. 2.
Переклад наукових текстів
Особлива увага при перекладі такої літератури приділяється термінології.
Терміни можуть бути різнозначними, тобто називати різні речі і поняття у залежності від контексту.
Наприклад: англ.- engine - двигун, паровоз
нім. - Lager - підшипник, поклади, месторождение
Крім того, вони можуть співпадати із словами, які не мають характеру термінів (pocket - "кишеня", "повітряна яма", schalter - "каса", "вимикач", "рубильник", "комутатор"). При перекладі таких слів треба правильно розуміти про що йде мова.
У більшості випадків при перекладі наукового і науково-технічного тексту користуються вже готовими термінами, які вже існують в українській мові у відповідній сфері наукової літератури.
Повне розуміння іншомовного терміну означає і можливість правильного вибору слова для його перекладу. Нім. - Brounkohle, англ. -brown coal, укр. - буре вугілля, рос. - чёрный уголь (а не коричневе вугілля).
Незалежно від того, з якої мови робиться переклад, принципи українського наукового стилю є вирішальними при виборі варіантів для передачі окремих слів, фразеології і синтаксичних зворотів.
Одним з важливих практичних завдань перекладу наукового тексту є правильний вибір варіанту у тих випадках, коли іншомовному терміну існують відповідності у вигляді 1) слова рідної мови і 2) слова запозиченого.
При класифікації і оцінці термінологічних засобів слід розрізняти:
запозичення виправданні і корисні, тобто а) такі, що не можуть бути замінені словами рідної мови і вже увійшли до словникового складу (інтернаціоналізми); б) такі, що мають лише неповні синоніми у даній мові і вносять у поняття особливе уточнювальне значення (наприклад "артикуляція" не рівноцінне "вимовленню").
запозичення, які допускаються у випадку певного контексту через їх більшу короткість, ніж відповідні синонімічні засоби рідної мови, або коли іншомовний термін замінює ціле словосполучення рідної мови і через це є більш компактним: "консонатизм" - система приголосних;
запозичення непотрібні, ті, що забруднюють мову, розуміння змісту тому, що є терміни рідної мови, які означають точно таке саме поняття: "білабіальний" - "губно-губний", "дентальний" - "зубний".
Стиль наукового тексту дає перекладачу дуже широкі синтаксичні можливості: оскільки побудова речення тут не грає самостійної ролі, то при перекладі можливі усілякі граматичні перебудови і синтаксичні перегрупування. У різних мовах розміри речення наукового тексту різні. В англійській мові - недуже довгі, в німецькій - навпаки, довгі і складні за своєю структурою.
Для науково-технічного стилю характерна об'єктивно-описова манера викладення без емоційності і стилістичних "прикрас". Але в англійській мові у наукових текстах все ж зустрічається емоційні епітети, образні і фігуральні вирази, риторичні питання та інші стилістичні прийоми, які пожвавлюють повідомлення і притаманні розмовному і художньому мовленню. При перекладі вони вилучаються, відбувається стилістична адаптація тексту, наближення до наукового стилю української мови.