Мексика

Hа територiї теперiшньої Мексики до європейської колонiзацiї iснували високорозвиненi цивiлiзацiї, найвiдомiшою з яких є ацтекська. Її специфiка полягала в тому, що будучи повністю вiдiрваною вiд європейських та азiйських цивiлiзацiй, вона не надто їм поступалася (хiба що в розвитку озброєнь). Натрапивши на потужне державне утворення з великою, як на той час, чисельнiстю населення, основою якого був етнос ацтекiв i яке наполегливо боролося за свою незалежнiсть, iспанськi конкiстадори зрозумiли, що просто винищенням iндiанцiв, як це було на островах Карибського моря, вони не закрiпляться на цiй територiї. Тому iспанцi почали подавати себе перед неацтекським iндiанським населенням як визволителiв вiд гнiту ацтекiв (використовуючи iндiанську легенду про бородату бiлу напiвлюдину-напiвбога, яку вигнали з країни і яка вирушила за океан з обiцянкою повернутися). Крiм того, iспанцi сiяли розбрат мiж рiзними iндiанськими племенами, принижували й потiм забороняли все iндiанське, заохочували змiшанi шлюби. Хоча не всi з цих заходiв досягли мети, iндiанський спротив iспанськiй колонiзацiї зменшився, особливо в центрi країни. Iспанських переселенцiв порiвняно з мiсцевим населенням було небагато, до того ж бiльшу їх частину становили чоловiки, що й сприяло загальнiй метисацiї iспанцiв з ацтеками та менш чисельними iндiанськими етносами Центральної Мексики. Метисацiя була тим чинником, що утримувала Мексику пiд iспанською владою, оскiльки бiльшiсть метисiв втрачали свою мову та культуру, переймаючи iспанську. Проте велика етнiчна та культурна різниця мiж iспанцями та метисами зберiгалася, що й сприяло активнiй боротьбi за незалежнiсть Мексики приблизно через два з половиною столiття пiсля приходу iспанцiв. Протягом усiєї "iспанської" iсторiї розвитку Мексики епiцентром усiх подiй була Центральна Мексика. Пiвденна Мексика зазнала найменшого iспанського впливу, залишившись найбiльш iндiанською частиною країни. Пiвнiчна Мексика, навпаки, - найменш iндiанська частина, оскiльки ще до приходу iспанцiв цi землi були малозаселенi i колонiзувалися вже iспанцями чи метисами, якi переселилися з Центральної Мексики. Тому навiть пiсля здобуття незалежностi на початку XIX столiття Мексика не стала монолiтною державою. Рiзка вiдмiннiсть Пiвночi, Центру та Пiвдня залишилася. Hаслiдки не примусили на себе чекати. Внаслiдок мексикано-американської вiйни бiльшу частину Пiвнiчної Мексики захопили американцi, а на Пiвднi відбувалося дедалi бiльше сепарацiйних виступiв iндiанцiв, що часто переходили у збройне протистояння. Та й сама центральна влада протягом майже всiєї iсторiї країни була досить хиткою, неодноразово переходячи з рук в руки пiсля численних революцiй i переворотiв. Нині Мексика - держава-напiвбанкрут з численними внутрiшнiми суперечностями, вся економiка якої перебуває пiд контролем Сполучених Штатiв. Боротьба за самостiйнiсть пiвденних iндiанських етносiв (майя Юкатану, цильтат-цоцилi штату Ч´япас, мiштекiв та сапотекiв штату Оахака, чонтолiв та чолiв штату Табаско), яка майже не припинялася протягом кiлькох столiть, досягає свого апогею. Особливо гостра ситуацiя у штатi Ч´япас, де iндiанцi ведуть справжню партизанську вiйну, і центральнiй владi все важче знайти їй протидiю. Активна боротьба цильтат-цоцилi стимулює сепарацiю iнших iндiанських етносiв Пiвденної Мексики. Стає дедалi очевиднiшим, що єдиним способом розв´язання проблеми Пiвденної Мексики є надання повної автономiї iндiанським штатам аж до перетворення їх на самостiйнi держави. Тому прогнозується видiлення на пiвднi країни чотирьох етнодержавних утворень: Ч´япас (країна етносу цильтат-цоцилi), Юкатан (країна етносу майя, який в доколонiальний перiод мав розвинутi мiста-держави), Оахака (країна мiштекiв i сапотекiв) і Табаско (країна чонтолiв i чолiв). Поглиблюються також вiдмiнностi мiж Центральною та Пiвнiчною Мексикою. Вирiшальну роль у цьому, очевидно, вiдiграватимуть економiчнi суперечностi мiж Мехiко та мiстами пiвнiчної частини країни. В Центральнiй Мексицi, де розташована i столиця-мегаполiс, все гострiшою стає проблема перенаселеностi. Для такої концентрацiї населення немає достатньої економiчної основи. Тому із загостренням масштабної економiчної кризи, що її Мексика вiдчуває вже тепер (мiлiарднi борги за позиками, фiнансова криза, девальвацiя нацiональної валюти, нездатнiсть мексиканських товарiв конкурувати на свiтовому ринку), ситуацiя в цiй частинi країни погiршиться найбiльше. Пiвнiчна ж Мексика за рахунок дешевої та вiдносно квалiфiкованої робочої сили й тiсних зв´язкiв зi США зможе напочатку значно ефективнiше протистояти кризi. Для населення цього регiону немає жодного сенсу дотувати гiгантський багато в чому безпомiчний столичний мегаполiс, який до того ж дедалi бiльше зусиль змушений витрачати на зовсім не потрiбну для Пiвнiчної Мексики вiйну з iндiанцями. Тому наростатиме й полiтичне протистояння регiону з центром. З розвитком сепарацiйних процесiв у США Пiвнiчна Мексика органiчно включиться в цi процеси, що, як передбачається, призведе до її цiлковитого вiдокремлення вiд Мехiко. Таке вiдокремлення має також достатнi iсторичнi та етнiчнi пiдстави. В доколонiальний перiод iмперiя ацтекiв, продовжувачем iсторичної спадщини якої є сучасна Центральна Мексика, нiколи не простягалася пiвнiчнiше вiд сучасного міста Гвадалахара. Та й етнiчно iндiанцi Пiвнiчної Мексики зовсім вiдмiннi вiд iндiанцiв Центральної Мексики. Значно ближчими до них є iндiанцi пiвденного заходу США. Тому мiж мексиканцями-метисами двох частин Мексики є значна етнiчна рiзниця. Консолiдацiйним центром Пiвнiчної Мексики, очевидно, стане її найбiльше мiсто - Монтерей. Після вiдокремлення Пiвнiчної Мексики можливою назвою її, як незалежного утворення, стане Монтеррей. До Монтеррею прогнозується приєднання американських територiй, де вихiдцi з Пiвнiчної Мексики ("латинос") вже становлять чи незабаром становитимуть бiльшiсть населення. Межi. Ч´япас - штат Ч´япас. Столиця - місто Тустла-Гутьєрес. Юкатан - штати Юкатан, Кампече та Кiнтана-Роу. Столиця - місто Мерiда (центр штату Юкатан). Оахака - штат Оахака. Столиця - місто Оахака. Табаско - штат Табаско. Столиця - місто Вiлья-Ермоса. Монтеррей - мексиканськi штати Дуранго, Коауїла, Hуево-Леон, Тамаулiпас, Чiуауа, Сiналоа, Сонора, Байя Калiфорнiя; американський штат Hью-Мексико та пiвденно-захiднi (вздовж рiки Рiо-Ґранде) територiї американського штату Техас. Столиця - місто Монтеррей. Мексика - решта територiї сучасної Мексики. Столиця - місто Мехiко.