2)Освітньо- кваліфікаційні характеристики фахівця з вищою освітою за спеціальністю «Правознавство»
До основних властивостей освітньо- кваліфікаційної характеристики фахівців за спеціальністю "правознавство" (освітньо-кваліфікаційних рівнів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр) належать такі, як :
має статус основного нормативного документа, що узагальнює зміст юридичної освіти, тобто відображає цілі професійної1 підготовки студентів;
її зміст складається із системи типових професійних і соціально-службових завдань, до вирішення яких повинен бути готовий майбутній фахівець на певному рівні юридичної підготовки;
закріплює стандарт якості професійної юридичної підготовки, що відповідає спеціальності та кваліфікації, і описується системою типових завдань і показниками якості їх вирішення;
якість підготовки випускників характеризується якістю вирішення ними типових завдань — показниками успішності професійної діяльності;
дає можливість на підставі аналізу професійної діяльності прогнозувати, планувати та організовувати діяльність системи юридичної освіти щодо підготовки юридичних кадрів з вищою освітою;
міністерства, відомства, об´єднання юристів мають брати активну участь у всіх стадіях управління якістю професійної підготовки фахівця, особливо на стадіях її прогнозування та планування.
Структура освітньо- кваліфікаційної характеристики фахівця-юриста з вищою освітою включає:
призначення освітньо- кваліфікаційної характеристики (де і з якою метою вона використовується);
• призначення фахівця-юриста (посади, на яких він, як правило, може працювати; спеціалізації фахівців та освітньо-кваліфікаційні рівні, які випускник спеціальності "правознавство" може набути самостійно або завдяки додатковій підготовці);
• структуру професійної діяльності юриста: функціональну та предметну;
• стандарт якості професійної підготовки фахівця-юриста з вищою освітою, що містить, зокрема: загальну характеристику фахівця як соціальної особистості; види діяльності та узагальнені типи професійних і соціально-службових завдань, обов´язкових для всіх закладів, що здійснюють підготовку фахівців за цією спеціальністю, а також для професійних завдань, що відповідають спеціалізації або включені за домовленістю із замовником фахівців-юристів (вузівська частина ОКХ); узагальнені структури діяльності, адекватні узагальненим типам професійних завдань; вимоги щодо необхідного рівня опанування цією діяльністю.
Для забезпечення спеціалізації підготовки в межах юридичних спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах, вищий навчальний заклад розробляє варіативний компонент освітньо-кваліфікаційної характеристики. Він враховує досвід підготовки фахівців цього напряму та вимог з боку наявних моделей юридичної діяльності та кваліфікаційних характеристик посад юристів, прогнозу розвитку юридичної діяльності і містить перелік об´єктів (предметів) юридичної діяльності, з якими пов´язана діяльність фахівця-юриста, первинні посади, які може обіймати фахівець після закінчення вищого навчального закладу, а також посадові функції (посадові повноваження) відповідно до нормативних документів (кваліфікаційні довідники посад керівників, фахівців та службовців, посадові інструкції міністерств та відомств іт.ін.), структуру діяльності фахівця як логічну послідовність реалізації посадових прав та обов´язків (предмет, форми, методи, засоби, правила та умови юридичної діяльності), результати прогнозу зміни професійних і соціально важливих завдань діяльності, які в майбутньому буде виконувати випускник вищого навчального закладу у своїй практичній діяльності на рівні компетенції наступних посад, перелік професійних функцій, типів професійної юридичної діяльності та конкретні види професійних дій (ведення юридичної справи, консультування, представництво інтересів суб´єкта тощо), перелік типових професійних завдань (стереотипних, діагностичних, евристичних), які потрібно вміти вирішувати фахівцю-юристу, систему професійних знань та умінь (предметно-практичних, предметно-розумових, знаково-практичних, знаково-розумових), які необхідні фахівцю для вирішення типових завдань, з визначенням рівня сформованості кожного з них, зміст навчання у вигляді змістовних модулів освітньо-професійних програм підготовки фахівців, вибору тих чи інших форм, методів та засобів навчання, відповідного розподілу навчального часу, обсягу навчальних дисциплін і форм державної атестації, зумовлених системою знань та умінь, вимоги до професійного відбору, зокрема вимоги до здібностей і підготовленості абітурієнтів у вигляді системи знань, умінь і навичок, на основі яких буде здійснюватися засвоєння змісту навчання у вищому навчальному закладі, а також психологічні властивості та якості особи, не бажані для професійної діяльності; додаткові вимоги до попереднього освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівня особи, спеціальних здібностей, вікових або інших обмежень, досвіду попередньої практичної діяльності, вимоги до властивостей і якостей випускника вищого навчального закладу та вимоги до державної атестації випускників вищих навчальних закладів тощо.