4

Лекція 7.

Профілактика конфліктів в організації

Конфліктологи відзначають, що профілактика конфліктів - найбільш оптимальний (з погляду ефективності) засіб запобігання їм. У цій темі розглянемо основні складові формування системи профілактичних заходів у процесі виробничої діяльності і організації власної поведінки; ознайомимось із сучасними напрямами профілактики конфліктів в організаціях.

План лекції

1. Профілактика конфліктів: сутність підходи і напрями.

2. Профілактика конфліктів за стратегією управління персоналом.

3. Управління компетенцією працівників як напрям профілактики конфліктів.

4. Управління поведінкою особистості з метою запобігання конфліктом.

Основні терміни і поняття: профілактика конфліктів, компетенція, стратегія управління персоналом, управління компетенцією, управління поведінкою.

1. ПРОФІЛАКТИКА КОНФЛІКТІВ: СУТНІСТЬ, ПІДХОДИ І НАПРЯМИ

Управління організацією та її персоналом характеризується суперечливістю цілей діяльності (працівників - з однієї сторони і керівництва організації - з іншої); наявністю організаційних обмежень, дією розподільчих і оціночних механізмів. Реалізація функцій управління персоналом також супроводиться значною конфліктною складовою.

У попередній темі було розглянуто методи управління і розв'язання конфліктів, які уже виникли. Усунення наслідків конфліктів потребує значної кількості засобів, сил і енергії. У зв'язку з цим у практичній діяльності по управлінню орга­нізаціями здійснюється робота з профілактики конфліктів.

Профілактика конфліктів (від грец. ргоркуіакіікоз -запобіжний) - це сукупність напрямів, методів управління організацією, які зменшують вірогідність виникнення конфліктів. У зв'язку з існуванням об'єктивних і суб'єктивних причин виникнення конфліктів передбачається два підходи до про­філактики їх:

1) усунення об'єктивних причин;

2) управління поведінкою співробітників відповідно з прийнятими нормами поведінки.

Основні напрями профілактики конфліктів полягають у раціональній побудові системи управління організацією та її персоналом, а також в урахуванні перспектив і стратегічних підходів у цій роботі.

Розглянемо напрямки профілактики конфліктів з ура­хуванням сучасних тенденцій в управлінні організаціями. Практика реалізації нижченаведених напрямів довела, що з їх впровадженням підвищується рівень самоповаги і самореа-лізації спеціалістів, керованість колективом, що в цілому приводить до зниження конфліктної взаємодії. До цих напрямів належать:

1)залучення керівників середньої ланки управління до спільного вироблення рішень;

2)удосконалення організаційних структур управління;

3)розроблення варіантів стратегії управління персоналом в організації;

4)управління компетенцією співробітників.

Залучення керівників середньої ланки управління до спільного вироблення рішень

Однією з причин організаційних конфліктів є незалучення керівників середньої ланки до процесу управління вироб­ництвом на підприємствах. Начальники цехів, керуючі від-

ділками, які реально відповідають за організацію виробництва, повинні бути причетними до прийняття стратегічно важливих рішень організації. Якщо їх усунути від цього відповідального завдання, то це спричинить значні складнощі в управлінні колективами, призведе до появи небажаних чуток, зниження рівня самооцінювання цих керівників, що зумовлюватиме виникнення внутрішньоособистісних конфліктів, які за певних умов можуть перерости в інші їх види.