- •Залюднення українських земель за доби палеоліту
- •Розвиток людського суспільства на українських землях за часів мезоліту
- •Перехід до відтворюючого господарства за часів неоліту
- •Українські землі за часів енеоліту. Трипільська культура
- •Зміни в житті людей протягом бронзового віку
- •Перші державні об’єднання на півдні України за часів ранньої залізної доби
- •Кіммерійці
- •Античні міста Північного Причорномор’я
- •Сармати
- •Проблема етногенезу слов’ян
- •Українські землі за доби раннього Середньовіччя (V — середина XI ст.)
- •Велике переселення народів і розвиток історичних подій на території України
- •Походження назви «Русь»
- •Утворення держави Київська Русь
- •Київська Русь у роки князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава (882—972 рр.)
- •Розквіт Київської держави за часів князювання Володимира Великого (980—1015 рр.) і Ярослава Мудрого (1019—1054 рр.)
- •Соціально-економічний розвиток Київської Русі
- •Українські землі за доби розвиненого Середньовіччя (друга половина XI—середина XVI ст.)
- •Роздробленість Київської Русі
- •Виокремлення української народності із загальноруської спільноти
- •Українські землі під владою Литви
- •Перехід Галичини під владу Польщі
- •Історична доля Буковини й Закарпаття в XIV — першій половині XVI ст.
- •Перехід Криму і Північного Причорномор’я під владу Османської імперії
- •Перехід північно-східних українськихземель до складу Московської держави
- •Передумови об’єднання Великого князівства Литовськогой Польського королівства
- •Остаточна ліквідація автономії руських князівств у складі Литви
- •Берестейська церковна унія 1596 р.
- •Реформація в Україні
- •Контрреформація на українських землях
- •Поява книгодрукування в Україні
- •Полемічна література
- •Братства
- •Києво-Могилянська академія
- •Церковна реформа Петра Могили
- •Виникнення українського козацтва
- •Запорозька Січ — козацька республіка
- •Визвольний рух в Україні в XVI — першій половині XVII ст. Козацько-селянські повстання
- •Зліт політичної кар’єри б. Хмельницького
- •Політичний і соціально-економічний лад козацької республіки — Гетьманщини
- •Заселення, політичний і соціально-економічний устрій Слобожанщини
- •Період Руїни (друга половина XVII ст.)
- •Гетьманування і. Виговського
- •Політика ю. Хмельницького (1659—1663 рр.). Розкол України на Правобережну та Лівобережну
- •Андрусівське перемир’я
- •Гетьманування п. Дорошенка. Боротьба за возз’єднання українських земель
- •Конституція п. Орлика
- •Гетьманування д. Апостола
- •Значення козацької доби в історії України
- •Входження українських земель до складу Російської та Австрійської імперій (кінець XVIII ст.)
- •Історичний розвиток українських земель під владою Російської та Австрійської імперій
- •Адміністративнотериторіальний устрій українських земель у складі Росії
- •Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Австрійської імперії
- •Суспільно-політичні рухи в Наддніпрянській Україні в XIX ст.
- •Українці в загальноросійському і польському суспільно-політичних рухах
- •Кирило-Мефодіївське братство
- •Діяльність громад
- •Концепція громадівського соціалізму
- •Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у XIX ст.
- •«Руська трійця»
- •Революція 1848—1849 рp. В Австрійській iмпepiї та події на західноукраїнських землях
- •Москвофіли і народовці в Галичині
- •Політизація українського національно-визвольного руху
- •Економічний розвиток західноукраїнських земель
- •Наддніпрянщина в роки революції 1905—1907 рр. У Російській імперії
- •Політика російського самодержавства щодо України в 1907—1914 рр.
- •Столипінська аграрна реформа в Україні
- •Воєнні дії на території України
- •Національний рух у Галичині й Наддніпрянській Україні в роки Першої світової війни
- •Формування та бойовий шлях легіону Українських січових стрільців
- •Наслідки Першої світової війни
- •Директорія унр
- •Західноукраїнська народна республіка
- •Україна й утворення срср
- •Політика більшовиків в Україні в 1919—1921 рр. «Воєнний комунізм»
- •Голодомор в Україні в 1921 — середині 1923 р.
- •Урср в умовах нової економічної політики
- •Політика українізації (коренізації) в 1920-х рр.
- •Політика більшовиків щодо релігії та церкви в Україні в 1920—1930-ті рр.
- •Політика суцільної колективізації та розселянювання України
- •Oсобливості та наслідки радянської індустріалізації в Україні
- •Громадсько-політичне й культурне життя в Україні в 1930-х рр.
- •Українські землі у складі Чехословаччини
- •Українські землі у складі Румунії
- •Рух Опору
- •Визволення України від німецько-фашистських загарбників
- •Культура України в роки Великої Вітчизняної війни
- •Україна — співзасновниця оон
- •Відбудова господарства
- •Голод 1946—1947 рр.
- •Грошова реформа 1947 р.
- •Культурне життя в Україні
- •Культура і духовне життя в Україні. Виникнення дисидентського руху
- •Суспільно-політичне життя. Загострення політико-ідеологічної кризи радянського ладу
- •Опозиційний рух в Україні
- •Kультура й духовне життя України
- •Державотворчі процеси
- •Конституційний процес
- •Формування багатопартійної системи
- •Внутрішньополітичні події після 1996 р.
- •Культурне й духовне життя суспільства
- •Зовнішня політика
- •Вибори Президента України 2004 р. «Помаранчева революція»
Наддніпрянщина в роки революції 1905—1907 рр. У Російській імперії
У роки революції 1905—1907 рр. українські політичні партії, громадські об’єднання розгорнули бурхливу діяльність, охопили своєю роботою широкі народні маси. Таблиця 13 Найвпливовіші загальноросійські партії початку XX ст.
Назва |
Дата утворення |
Ідеологія |
Соціальна база |
Російська соціал-демократична партія (РСДРП) |
Виникла 1898 р., 1903 р. розкололася на більшовиків і меншовиків |
Ортодоксальний марксизм, визнання керівної ролі пролетаріату в революції та диктатури пролетаріату |
Російські й зрусифіковані промислові робітники |
Партія соціалістів-революціонерів (есери) |
Утворилася на рубежі 1899—1900 рр. |
Поєднання марксизму й народницьких ідей |
Селянство |
Конституційно-демократична партія (кадети) |
1905 р. |
Виступала за конституційну монархію з двопалатним парламентом, за свободу культурного розвитку для всіх національностей |
Прихильники реформаторського шляху політичного переустрою Росії |
«Союз 17 жовтня» (октябристи) |
Жовтень 1905 р. |
Виступала за збереження царської влади, єдину і неподільну Росію |
Консервативні кола, противники реформ і революції |
«Союз руського народу» |
1905 р. |
Націонал-шовінізм, антисемітизм |
Національні вимоги українців були викладені в петиціях, листівках, газетних публікаціях, документах різних організацій. 1905 р. в Російській імперії з’явилася перша україномовна газета «Хлібороб». Із 1906 р. у Києві почала виходити щоденна газета «Рада». Вимоги, що висувалися, зводилися до відміни поміщицького землеволодіння, уведення демократичних свобод, ліквідації національно-культурних обмежень, розвитку української культури. УСДРП, УДП висували як основну вимогу відновлення української держави у формі автономії, тільки УНП вимагала повної незалежності. Усі партії закликали до ліквідації самодержавства та проведення демократичних реформ. Провідною політичною силою в Україні в роки революції 1905—1907 рр. були робітники та селяни. Масові селянські виступи відбулися в жовтні 1905 р. Селяни вимагали вирішення земельного питання. Формою їх боротьби стали погроми поміщицьких маєтків, убивства поміщиків. Царська влада жорстоко придушувала селянські виступи. Робітники України в роки революції провели масові страйки, на яких висували не тільки економічні вимоги, а й політичні («Геть царя!»). У Харкові робітники почали будувати барикади. Під час страйкової боротьби в багатьох містах України (Київ, Харків, Одеса, Юзівка та ін.) виникали Ради робітничих депутатів — непартійні об’єднання громадян, які були своєрідними органами робітничої влади. Ради встановлювали 8-годинний робочий день, визначали ціни на продукти в заводських магазинах, організовували охорону населення від злочинців. Пік робітничої боротьби припав на грудень 1905 р. В Україні збройні повстання спалахнули в Харкові, Катеринославі, Олександрівську, у Донбасі. Активну участь у революційних подіях взяли військові. 13 червня 1905 р. в Одесі розпочався загальноміський страйк. 14 червня підняла повстання команда броненосця «Потьомкін» (730 осіб). Це був перший виступ на флоті та в збройних силах Російської імперії загалом. Очолили повстання Григорій Вакуленчук (1877—1905 рр.) і Опанас Матюшенко (1879—1907 рр.). На початку повстання Вакуленчука було вбито, і керівництво повстанням перейшло до Матюшенка. Олександра Коваленка, інженера-механіка, одного із засновників РУП, також обрали до складу революційного комітету, який керував повстанням. Проти повсталих спрямували всю Чорноморську ескадру, але її команда відмовилася відкрити вогонь по повсталих. Побоюючись повстання на інших суднах, командування ескадри поспішило відвести її до Севастополя. 25 червня потьомкінці здали броненосець румунській владі в порту Констанца, а самі стали політичними емігрантами. Деякі з них згодом таємно повернулися на підпільну роботу в Росію. О. Матюшенко 1907 р. приїхав в Україну, але невдовзі його заарештували й за вироком військово-морського суду стратили. Олександр Коваленко залишився в еміграції, а в 1917—1920 рр. брав активну участь у подіях революції й громадянської війни. 11 листопада 1905 р. розпочалося повстання на головній базі Чорноморського флоту в Севастополі — на крейсері «Очаків», до якого приєдналося 12 бойових кораблів. Підтягнувши війська, 16 листопада влада придушила повстання. Керівник повстання лейтенант Петро Шмідт (1867—1906 рр.) і три його помічники за вироком суду були розстріляні. 17 листопада 1905 р. на раді представників військових частин Києва було вирішено провести збройну демонстрацію. Уранці 18 листопада солдати трьох рот саперної бригади кількістю до 800 осіб на чолі з поручиком Борисом Жаданівським (1885—1918 рр.) вийшли на вулиці, щоб об’єднатися з іншими частинами. Шлях їм перепинили урядові війська. Під час бою з обох сторін загинуло понад 250 осіб. Заворушення серед саперів було придушено. Загалом у виступах солдатів та матросів на території України брали участь 15 тис. військових. У ході революції 1905—1907 рр. царат був вимушений піти на поступки. Маніфест 17 жовтня 1905 р. «дарував» народам Російської імперії політичні права та свободи, обіцяв скликати законодавчий орган — Державну думу. Отже, революція 1905—1907 рр. активізувала національний рух в Україні. Була створена українська преса. Політичні партії відстоювали головне питання — автономію України в складі федеративної Росії.