3. Типи економічних систем та їх риси.

Найпоширенішою є класифікація економічних система такими двома ознаками:

• формою власності на засоби виробництва;

• способом управління господарською діяльністю.

Ринкова економічна система (економіка капіталізму вільної конкуренції)

— характеризується пануванням приватної власності на інвестиційні ресурси, передбачає функціонування великої кількості діючих виробників і покупців товару, свободу вибору підприємницької діяльності, особисту свободу всіх економічних суб'єктів, однаковий доступ їх до ресурсів, науково-технічних досягнень, інформації.

Командна економічна система означає, що всі ресурси, як правило,становлять власність держави, яка і здійснює централізоване управління на всіх його рівнях. Тут держава вирішує що, як і для кого виробляти Характерними рисами даної

системи є:

- державна власність практично на всі фактори виробництва, які відокремлено

нікому не належать, навіть господарюючим суб'єктам;

- колективне прийняття господарських рішень шляхом централізованого

ипанування економічної діяльності;

- практично відсутня конкуренція, оскільки планом передбачено виробництво

ріпно такої кількості продукції, яка необхідна для задоволення потреб на відповідний період, звідси і монополізм виробників.

{мішана економічна система характеризується такими рисами:

- високим рівнем розвитку продуктивних сил і наявністю розвинутої ринкової

іифрасгруктури суспільства;

- різноманітністю форм власності й рівноправним функціонуванням різних

і подарюючих суб'єктів (приватних, колективних, державних);

- оптимальним поєднанням ринкового механізму з державними методами

і" і удювання економіки, які органічно переплітаються і доповнюють один одного;

орієнтацією на посилення соціальної спрямованості розвитку економіки.

Нп п.інуються затрати на освіту, медичне обслуговування, створюються державні й

п|чіи;і і мі фонди соціального страхування та соціального забезпечення населення.

Національні моделі змішаної економіки:

• Американська - лібералізована система управління національною

економікою, в якій основний акцент переноситься на ринкові регулятори економічних

процесів; державне регулювання зводиться до використання правових і

опосередкованих методів з метою створення "правил гри" і сприятливих умов для

розвитку бізнесу.

Основні характеристики:

- незначна питома вага державної власності та мінімальна регулятивна роль

держави;

- всебічне заохочення підприємництва (у 80-ті роки близько 80% робочих місць

створювалось за рахунок малого бізнесу);

- різка диференціація на багатих і бідних;

- прийнятний рівень життя малозабезпечених верств населення;

- велика різниця у рівнях зарплати між головою фірми та службовцями (110-

кратний розрив).

• Японська - централізоване регулювання соціально-економічного розвитку

країни з боку держави на основі використання переважно економічних,

опосередкованих та неформальних методів державного регулювання економіки.

Домінує психологія колективізму, солідарності, підпорядкування особистих інтересів

колективним і державним інтересам.

Основні характеристики:

- високий рівень державного впливу на головні напрями економіки;

- складання планів розвитку економіки;

- незначна різниця в рівнях зарплати (17-ти кратна) між головою фірми і

службовцем;

- соціальна спрямованість моделі;

- значне поширення пожиттєвого найму робітників на фірмах, залучення їх до

управління виробництвом.

• Шведська - управління соціально-економічним розвитком країни на основі

активного втручання держави у процес розподілу і перерозподілу доходів, створення

сильної системи соціального захисту населення, домінування ідей рівності і

солідарності.

Основні характеристики:

- соціальна спрямованість, скорочення майнової нерівності, піклування про

малозабезпечені верстви населення;

- держава активно втручається у процес ціноутворення, установлюючи

фіксовані ціни;

- висока частка державного сектору, державних витрат;

- стабільно низький рівень безробіття.

• Німецька - система управління національною економікою з активним

використанням ринкових регуляторів (насамперед конкуренції) і створенням на

державному рівні ефективної системи соціального захисту громадян країни.

Основні характеристики:

- високий рівень державного впливу на економіку;

- прогнозування основних макроекономічних показників;

- незначна різниця в рівнях зарплати (23-кратна);

- реалізація принципу соціального партнерства;

- соціальна орієнтація державної політики.

І. Власність як економічна категорія. Суб'єкти та об'єкти власності

Власність - це економічні відносини між суб'єктами господарювання з

приводу привласнення засобів виробництва та його результатів.

Категорії(привласнення і відчуження) Суб'єкти власності - це фізичні чи юридичні особи, які вступають у відносини

іп.к пості (окремі працівники, трудові колективи та державні установи і відомства).

Об'єктами власності є все те, що можна привласнити чи відчужити (засоби

ииробництва, нерухомість, природні ресурси, твори літератури і мистецтва).

Право власності-сукуп узаконених державою прав та норм ек взаємовідносин фіз і юрид осіб які скл між ними з приводу привласненя і викор обєктів

Володіння-це необмеж в часі належність обєкта власності певному субєкту

Розпорядження-право виріш долю певного обєкта викор прод обмін дарув

Користування-означ проц виробни застосов і споживання корисних вл об власності

економічні погреби, їх сутність і класифікація. Закон зростання потреб