Тема уроку: Загальна характеристика творчості китайського поета Ду Фу.

Мета уроку:

• ознайомитись з життєвим та творчім світами Ду Фу;

• через біографію поета форматувати уявлення про життя і культуру середньовічного Китаю;

• підвести дітей до усвідомлення особливостей лірики поета;

• розвивати навички виразного читання, зв’язного мовлення, уяву;

• розкрити світоглядно-естетичні пріоритети Ду Фу та їхній зв’язок із творчістю поета;

• визначити провідні теми й мотиви лірики Ду Фу;

• показати вплив особистості й творчості Лі Бо на формування Ду Фу як людини;

• виховувати інтерес до китайської поезії та культурі.

Епіграф до уроку : Устремления Неба ви, должно бить,

Поняли оба:

В человеческом мире есть в хороших

стихах нужда !

Бо Цьзюй-і «Після читання Лі Бо і Ду Фу»

(російський переклад з китайської Л.Ейдліна)

Обладнання: портрет Ду Фу, ілюстрації до віршів, запис теми та ідеї на дошці, дитячі презентації про життя та творчість Ду Фу, музичне оформлення.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Вид уроку: урок- портрет.

Хід уроку

Вступне слово вчителя

На попередньому уроці ми подорожували з вами середньовічним Китаєм доби правління династії Тан, знайомилися з національними та ї і культурними особливостями такої далекої та незвичайної для нас країни. Зустріч з лірикою Лі Бо – одного із найвідоміших поетів китайського середньовіччя – викликала наше здивування і захоплення.

Змах пензля

І буревії та зливи

Тремтять. А напише вірша

і викличе сльози у привидів

добрих і злих.

Так писав про Лі Бо його сучасник і друг, визнаний метр китайської лірики, - Ду Фу. Своє захоплення талановитою особистістю Лі Бо, Ду Фу висловив у багатьох віршах, присвячених другові.

Я восхищаюсь строками Лі Бо,

Как будто сам Инь Кэп

Передо мною

Я тоже путник сдесь, в горах Дунмэн,-

Люблю его, как брата,

Всей душой…

Усвідомлення вічності й співпричетності з нею спонукає нас з хвилюванням вдивлятися у глибину минулого та далечінь майбутнього. Вірогідно, щоб краще зрозуміти нас теперішніх, ми вдивляємося і заглиблюємося в лірику епохи Тан. Другий видатний поет цієї доби, визнаний поетом - класиком, - Ду Фу. Саме про особливості його життєвого і творчого шляху й будемо ми сьогодні говорити. Маємо дізнатися, які саме прагнення Неба зрозуміли великі Лі Бо й Ду Фу, поміркувати, чому у людському світі є потреба у гарних віршах (звернення до вислову Бо Цзюй – і в епіграфі уроку). Предметом нашої уваги й досліджень на уроці будуть вірші Ду Фу. Тема уроку: Загальна характеристика творчості китайського поета Ду Фу.

Актуалізація опорних знань

Щоб найкраще уявити і зрозуміти життєвий і творчій шлях поета, згадаємо особливості китайського середньовіччя.

Презентація учня про китайське середньовіччя.

Імена Лі Бо та його друга Ду Фу нерозривно пов’язані з розквітом китайської середньовічної цивілізації, що спостерігався в період Танської династії (VII – IX ст.) і продовжувався в період імперії Сун (X- XII ст.). Європа, що пережила крах античної цивілізації, потрясіння, обумовлене великим переселенням народів, повільно виробляла мову нової середньовічної культури. Відбувся катастрофічний перехід від античного язичества до християнства, що супроводжувався загибеллю багатьох цінностей античної культури. Розквіт європейської культури середньовіччя тільки готується, він попереду. Не випадково Петрарка назвав цей період в історії Європи “темним століттям”. На Близькому Сході вийшов на історичну арену іслам, що прийшов на зміну елліністичним релігіям і культурам, і тут відбулася різка зміна, історико-культурний злам. Південні, західні і східні слов’яни ще не з’влялися на культурній карті Європи. Формується візантійська культура на уламках античності і на основі християнства.

Найбільш інтенсивний культурний розвиток у цей період світових історії спостерігається на південному сході в Індії, і на Далекому Сході, де лідируюча роль належала Китаю. В їхніх культурах, на відміну від європейських, не було катастроф, різких змін. Давнина органічно входила в середньовіччя і набувала ореолу “золотого віку” поетизувалась і ідеалізувалась.

У часи правління династії Тан (618-907) і Сунн (960-1279) Китай являє собою гігантську централізовану державу – найбільшу у світі. Торгівельні і культурні контакти із зовнішнім світом стали в цей період особливо інтенсивними. Столицю імперії – Чаньань – відвідували чисельні дипломатичні місії і купці з різних країн. У Чаньані навчалися наукам близько 8 тис. іноземців (корецйців, японців, тибетців та ін). Тільки три китайські винаходи світового значення – порох, магнітний компас, розбірний шрифт – уже засвідчують про високий рівень цієї цивілізації, сконцентрований у великих містах. У них зосереджувались школи, бібліотеки та університети. У великі міста з усієї країни з’жджались живописці, поети і філософи. Надзвичайного розцвіту досягла наука, мистецтво та література.

Презентація на тему “конфуціанство як головна світоглядна основа китайського мистецтва та літератури.

Головною світоглядною основою китайської літератури було конфуціанство. Вчення Конфуція (прибл. 551-479 рр. до н.е.) порушувало перш за все проблеми моралі і етики. Основою порядку в сімї і державі вважав Конфуцій, є чітке визначення місця кожної людини в структурі сімейних і державних відносин. Основними принципами стосунків між людьми Конфуцій ввиголосив “жень” – людинолюбство та “і” – справедливість. Конфуціанське суспільство – це суспільство суворої ієрархії з неухильним підкоренням молодого старшому. В сімї така ієрархія підтримувалась принципом “сяо” – синівською покорою і чемністю, а у стосунках між правителем і підданими – принципом “чжун” – відданості.

За конфуціанством головною метою літератури було виховання досконалої людини – “благородного мужа” – вірного підданого, чемного, покірливого сина. Література носила навчальних характер.

Аналіз таблиці “Середньовічна китайська поезія”

Своєрідність і особливість китайської класичної поезії

Значення китайської поезії в житті середньовічної держави і людини

досягла свого розквіту за правління династії Тан. Основним завданням поезії було виховання “благородного мужа”. Порушувалась тема чоловічого братства в середовищі поєтів і вчених; зізнання в дружбі, переживання через розлуку. Велику увагу китайські поети приділяли природі, яка була для них божественним одкровенням; природа і людина в китайській поезії злились в одне ціле.. Китайськи поети не були воїнами, вони майже не оспівували славу, подвиги, конфуціанці вважали війну наслідком невмілого управління імператора. Китайці вірили, що оспівана у віршах душа людини навіки залишається у цьому світі. Сформувались суворі правила віршування: вимагалося регулярно чергувати у віршах певні тони (що абсолютно неможливо передати при перекладі на європейськи мови) і рими (їх налічувалося 206) Вірші мали лише пятислівний або семислівний розмір і ділилися на чотиривірші, восьмивірші і довгі вірші

Китайська культура надавала поезії більш вагомого значення, ніж європейська. Читали улюбленого поета і одночасно курили пахощі, вчили вірші напам’ять, багаторазово переписувати їх було для освіченого китайця звичайнісіньким заняттям. Система обов’язкових конкурсних іспитів на посаду чиновника передбачала знання поетичної традиції і вміння складати вірші. Вірші писали і літератори і полководці, і навіть жебраки. Без поетичних читань не обходилась жодна дружня вечірка. Вірші присвячували одні одному при зустрічах і розлученнях, надсилали поштою замість листів, приурочували до важливих подій

Учитель Так, важко уявити собі життя середньовічних китайців без поезії. Якщо на душі біль і сум, то найкращий спосіб позбутись їх – висловити своє почуття у віршах.

Ворушить легіт

Рідненьку на березі травку

Крізь ніч посуває

Човен високу щоглу

Метляюсь по світу

З ким себе порівняти?

Між землею і небом

Чайка на мілині піщаній

Вивчення нового матеріалу

Ну що ж, саме зараз настає час познайомитись з біографією відомого китайського поета Ду Фу.

Учитель За своїм походженням Ду Фу – спадкоємець старовинного роду, серед його пращурів були видатні військові, талановиті вчені, письменники, поети і відомі державні діячі. Але на той час, коли народився Ду Фу, від минулої слави і благополуччя залишились лише згадки, і дитинство його минало в зубожілій сім’ї провінціального чиновника.

Презентація учня біографії Ду Фу

Легко уявити, якою метушнею був охоплений дім пана Ду одного дня 712 року. У пана Ду народився хлопчик, хлопчик в сім’ї – значить є на кого спертись у старості, є кому продовжити справи батька. 30-річний батько мріяв про те, що малюк буде навчатися, потім складе імператорські іспити, поступить на службу і можливо, успадкує свого діда Ду Шеньяня, відомого поета. Мати, пані Ду померла, коли її первісток Ду Фу ще не вмів ходити.

В дитинстві Ду Фу потайки відправлявся в кабінет батька, де любив спостерігати як той відколює шматочок туші, розтирає її на спеціальному камені, змочує водою, а потім занурює в неї щіточку і вправними руками виводить ієрогліфи. Пряма риска… похила риска… крапка… дивовижний крюк – і ось уже стовпчики ієрогліфів заповнюють аркуші паперу справа наліво. Ду Фу з захопленням спостерігав за цим дійством. Невже колись і він зуміє писати ієрогліфи? Йому хочеться, щоб ця бажана мить наступила якомога швидше.