Поняття про складне речення

Питання про складне речення починаєактивізуватися з 17ст і виокремлюватися у працях таких дослідників – Бернгарді, Герлінга, Г Пауля.Зновою силою проблемаСР заявляє про себе в к 19 на п20в дослідженнях ООПотебні, який виокремлював етапи становлення СР(від безсполучникового, доСС, потім доСП

На п20 ст піддається сумніву доцільність вживання терміна СР.Так Фішковський та ОШахматов стверджували, що поняттяСР необхідно замінити поняттям «сполучення речень»

СР характеризується ознаками;

1Співвідношення між частинами оформлення спец засобами,їх аналогами

2до його структури входять 2 і більше конструктивних одиниць

3СР утвор. Цілісну смислову структуру, яка не дорівнює сумі її складників

4констр. Одиниці поза СРне вживаються як комунікативна структура

Ост. Часом зробили спробу знайти ознаку, яка розмежовує прост і склад речення.Такою озн є поліпредикативність, на цій підставі розмежовують :прост реч якмонопредикат одиниці, а склад реч як поліпредик один.

Одже, СР – це синтаксична конструкція, яка утвор поєднанням кількох реченнєвих частин на основі сполуч засобів зв’язку або їх аналогів, яка викон комунік функцію в цілісному смисловому звучанні.Поняття граматичного значення СР переважно вкладає ті смислові відношення, які наявні між його частинами в певній моделі.Напр.Де не пройде,всюди на неї задивляються (смисл відношення місця)

Грам значення СР не можна повністю ізолювати, бо в ряді випадків лекс значення впливає на граматичне.Залежність грам значного від лексинч.не являється в тому, що в ряді випадків СР будується шляхом поширення підрядної частини і слова головної частини.Такі слова наз. Співвідносними, або контактними.(В газеті повідомили про те, що буде мітинг на головній площі)

В укр. Граматиці поняття СР усталилося в середині 20рр 20ст.До того часу існ кілька термінолг понятьСР(Осадца-звожене речення,Неч-Левицький-складчасте)1926-запровад СР

Складносурядні речення їх структура

До категорії ССР належ речення утворенні з 2 чи кількох частин формально тотожних простому реч і пов’язаних сурядним сполучником.Основ ознакою ССР більшість дослідників вважають наявність сур сполучника.Останнім часом зявляються кілька теоретичних спроб обґрунтувати зв'язок між між компонентами сур речень і простих.При цьому наголошують, що структурно такі елементи є подібні простим реченням, а семантично вони хар-ся автономністю.

В організаціїССР беруть участь

1.сур сполучники2спеціалізовані лекс ел-ти.До найактивніших лукс засобів належать тому, тільки, врешті решт;3.модадьно часові форми предикатів4використання анафоричних зай менників5Частково сприяють поєднанню повнота/неповнота 2частини, а також спільний для частин компонент.Напр.»лише гул копит степом котився та хліба шелестіли

Класиф ССР у словянських синт дослідженнях звод до 3х:єднальні, розділові протиставні,іноді розрізн щє пояснювальні та принд.Таке додавання було внаслідок наявності серед сур спол асемантичних і семантичних ел-в.До асем «й і», які можуть викор в реч з різними семант відношеннями, семант – хар-сяспеціалізацією на вир певної сем(проте-протистав)Врах структур особл ССРвиділ-реч відкритої структури-з незамкненими рядами, що склад з 2-3х часті кількість яких може бути максимально продовжена(то..,то..)Реч закритої структури –із замкнутими рядами і склад з 2хчаст Треба було купити квіти, але грошей не вистачило)Розмеж також формально елементарні/не елем та семантично елемен/не елем типиССР.Форм елемен-склад з 2х предикат частин,що поєдн сур зв’язком,форм не елем-більше 2х сур частин.Семантично елементарні реч –реалізовують 1 тип смислових відношень, яке включає 2 сурядні частини

34)Смислові відношення між частинами складносурядного речення

До основних смислових відношень між частинами ССР належать

1)Протиставні –реалізуються в реченнях зі спол а,але,та,проте,однак,зате.Слід розрізняти:а)протиставно-допустові 2га част є контрастом до запереч перебігу дії 1ї(У неї був великий словник,проте вона їм переважно нек користувалася;б)протиставно-обмежувальні-реч в яких 2га частобмеж перебіг подій 1ї і поєд (але.однак)Всі розлютилися,однак я була спокійна.;в)прот-компенсаційні-певні явища розгляд в певних аспектах, один аспект-позитивний, інший-негативний(Багато вдень людина витрачає енергії,зате вночі набирається нею сповна.;г)власне протиставні-контраст події реаліз без суттєвих додаткових відтінків(На вулиці вітряно,зате ясно)

2)Часові(єднальні):послідовності і одночасності.Я прийшла до подруги і ми пішли до бібліотеки.Олена розповідала вірші і всі слухали.

3)Розділові(або,чи чи, то то)в яких можуть реаліз 2 різновиди взаємовиключення подій-реаліз одна з названих подій(Співали п’яні,або вили собаки)черг подій-послід зміна подій(То Олена вийде чергувати,то Марина замінить її)

4)Причино-наслідкові-1ша частина реаліз причину.а в 2йвказ на наслідок перебігу дії 1ї(Випав сніг і все навколо побіліло

5)Градаційніподія 2ї част є зумовлю реаліз події 1ї(не тільки, але й;не лише,а й)(Не тільки Миколі стало радісно, а й усім учням

6)Зіставні(і,а(і)-зістав картини перебігу подій(Шумлять ліси,а лани жовтіють)

7)Умовно-наслідкові(Вчіться і матимете світлий розум)

8)Приєднувальні-2га част виник як щось несподіване,зявляється в процесі мовлення(ел-ти:тому,при тому)Листя було жовтим,але не зовсім сухим, і при тому листя було багато.

9)Обмежувальні-2га обмеж реаліз подій в 1ї(ел-т тільки при сур сполучнику «і»)Вже все навколо пожовкло і тільки ялинки залишились незмінно зелені

10)Пояснювальны-2га ч повтор повідомл 1ї(спец показники тобто,себто)Вона із захопленням ла книгу, тобто книга була дуже цікавою для неї

Реч з поясн віднош І Вихованець відносить до синкрет типів СР(поряд частин закріплений,2га ч фун-но залеж від 1ї,структурно частини не залеж одна від одноїі можуть викор сам ост –наближ доССР)

У шкільній класиф всі смисл відношення зводяться до 4х –єднальні,протиставні,розділові, з’ясувальні

і

35)Поняття про складнопідрядне речення

СПР наз реч,част якого з’єднані спол підряд або спол словами і хар-ся не однак структ-функціональним навантаженням,при якому одна з част є підрядної іншій

Для спол частин в СПР викор

1) Сполучники(бо,наче,хоч)2)Сп. Сл.(що,який,де,куди)

Сп.сл. належ до асемант.засобів

1)Співвідносні сл.(займ, присл –там,туди, наскільки)2)Співвіднош. Модально час форм у гол. І підр част3)Структурна та семантична неповнота гол. Част.4)Спеціаліз семант наповненість гол і підр част

У суч лінгвістиці дослідж здебільшого викор 3 принципи аналізу СПР:1)логіко-граматичний2)формально-рам3)структурно-смант

Більшість лінг вваж однією з формал ознак різних типів СПР певні різновиди син так зв’язку.Розмеж прислівний і детермінантний.Прислівний підряд зв'язок буває обов’язків і необов’язковий.Обовязковий- коли опорн слово своїми семант-синтак властивостями вимаг підрядну частину,вона і розкр зміст опорного слова(І не здогадатися, чого хотіла ця жінка) Необовязковий підр прислів зв'язок вступ в семантико-синтак віднош з головною, але її наявність незумовл валентністю опорн сл.А он вже за тим озером виднілося село, про яке ходили чутки на всю країну.-передб необов’язковий.При передбач підряд зв’язка вжив лише асем сполучникі і сп слова.До підрядного прислів зв’язку приляг прислівний корелят при якому опорний елемент головної частиниє словом специфічним,вміщувальним.Підрядна част уточ,конкретизує,а інколи компенсує семантику цього елемента.

Детермінантний зв'язок – базується на особливостями сем-синтаксичних відношень між гол і підряд частиноюі його специфіч є те, що підрядна частина стос не окремх слів,а всього змісту головної .Пішла б до подруги,щоб повчити уроки.Засоби зв’язку – сполучники,які викон 2 фун 1)передають семантико-синтаксичні відношення;2)вказують на залежність підрядної частини від головної

36)Формально-граматичний принцип класифікації спр.Критерії розмежування сполучників і сполучних слів

У к 19 п20ст формується новий погляд на СПР –формально-граматичний,цей підхід пов'язаний з П Фортунатовим та його послідовниками Овсяников-Куліковський,Пєшковский,Петерсон.Осн принципи підходу:1) засоби поєд частин2)аналіз семантичності/асем засобів сполуч частин3) син такс фан-ні засоби зв’язку

Складові частини СПР можуть об’єд сполучниками.-семан/асемант.Семант сполучники – більш менш вказ на одне і те ж відношення між част СПР(якщо –умови).Асемант спол можуть вираж різні відношення і вираж в кількох видахСПР(коли-умови ,часу з’ясувальні,означальні). Підряд частини можуть поєд з головної за допомогою сполучних слів.До них належать:Хто, що,який котрий чий,де куди,звідки, коли як наскільки ,скільки.Сп слова можуть бути членами речення.Спол слова не завжди чітко відрізн від спол.Найчіткіше протиставляється сп «що» і спол слово «що».Один із критеріїв розмежування є взаємозаміна.Спол слово можна замінити іншим спол словом(Той хліб найсмачніший, що вирос на рідній землі).Цей критерій викор для спол та спол слова «чим».Менш чітко протиставл «як»1)У підрядних порівняльних як сполучник2)СПР з’ясувальні непитального типу –спол.Я бачив як вітер березу зломив3)СПР умови замін як на якщо –сполучникЯк без снігу зима-влітку врожаю нема4)Якщо у приаймен моделі як виступ у супроводі корелята так, як- сп слово.Він зробив так,як вони домовлялися5) з’ясувальне питального типу – сп словоУсі розпитували,як вони доїхали.

«коли».Виступає спол в умовних реч,у яких його можна замінити спол якщо.СПР означальних коли-спол слово,можна замін «який»Він народився в ту зиму,коли не було снігу.СПР часу -сполучник,але СПРчасу +тоді»-спол слово.Оксана прийшла тоді,коли стемніло

28Оняття про синтаксичне ускладнення простого речення.Реч з однорідними членами речення

Прості усклад реч –це син такс конструкції, у яких наявні однорідні або відокремлені члени реч,а також вставні і вставлені компоненти, звертання.Із син такс погляду усклад є реч,в структурі яких наявні два осн типи син такс зв’язків:напівпредикативність і внутрішньо рядні відношення.Напівпредикативність:1пряма –а)власне напівпредикативність(Її очі,широкі й розкриті, прилинули до неба;б) додаткова дієслівна редикативніст(Село Латки було на пагорбі,спадаючи в долини,до ставів)2Непряма напівпредикативність а) згорнута А я не знаю нічого смачнішого,окрім хліба.б)прихована Микола згадував, хоча й не часто,рідну домівку.

Внутрішньорядні відношення,як правило виявляються в реченнях з однор членами реч.

Однорідні члени речення – це члени речення ,що перебувають в однакових синтаксичних відношеннях з одним із членів реч і поєднуються між собою сурядним звязом.Однор члени реч мають особливості:повязуються з одним і тим самим членом реч підряд зв’язком,між собою поєд сурядним зв’язком,займають позицію одного члена реч, здебільшого вираж однак част мови.Однор члени реч поєдн між собою спол і безсполучниково.Сполучники є засобом вираж смислових віднош між однор членами:1)єднальні відношення і,й,та,ні..,ні,ані…,ані 2)розділові або,чи,або..,або,чи.., чи,то..то,не то..нето,3)приєднувальні і,й,та4)зіставно-протиставні а,але, та , зате, проте,однак5)градаційні як,.так, не тільки ай,не тільки алей,не лише але й..

При однор чл. Можуть уживатися узагальню вальні слова, вони вираж загальне знач однор чл. І є родовим поняттям до них як видовиз понять

Важливим є також розмежування однорідних і неоднорідних означень.Однорідні-можливість обєднання видових ознак,що ними виражаються, ширшими(родовими)поняттями.Неоднорідні-хар-ть предмет з різних боків,часто поєдн якісні і відносні прикм