21. Поняття та принципи планування розслідування злочинів

Однією з важливих умов швидкого і повного розслі­дування злочинів є його планування. За змістом—це пізнавальний процес, що має на меті виявити всі необ­хідні обставини події, яка розслідується, встановити істину в справі. Розкриття кожного злочину породжує необхідність розв'язання не тільки загальних завдань, які випливають з вимог кримінально-процесуального за­кону і певної кримінально-правової кваліфікації, а й конкретних, що визначаються характером і обсягом інформації, наявної до початку розслідування і на окре­мих його етапах. Це в свою чергу обумовлює те, що в процесі розслідування проводиться значна кількість різ­них слідчих дій: огляди, допити, обшуки тощо.

Постановка окремих завдань, зміст питань, які під­лягають з'ясуванню, проведення слідчих дій, черговість і час їх виконання визначаються слідчим і мають являти чітку, оптимальну систему, що забезпечує швидкість, всебічність і об'єктивність дослідження обставин справи.

Планування розслідування і є перш за все засобом тактично доцільної організації роботи слідчого у викрит­ті злочину. Воно надає слідству цілеспрямованого харак­теру, забезпечує здійснення всіх вимог соціалістичної законності в розслідуванні й ефективне використання прийомів і засобів криміналістики.

За змістом планування складається з таких елементів: визначення обставин і питань, що підлягають з'ясуван­ню, кола необхідних слідчих дій і доручень органам ді­знання, термінів їх проведення.

Отже, план розслідування дозволяє на кожному етапі слідства відповісти на питання про те, що, як і коли найдоцільніше з'ясувати для розкриття злочину. Плану­вання здійснюється з точним дотриманням законності за розробленими криміналістикою правилами. Головними його принципами є індивідуальність і динамічність.

Кожен злочин як конкретна, одиночна подія, має не тільки певні спільні з іншими злочинами ознаки і риси, а й сукупність індивідуальних, властивих тільки даному злочину, особливостей. Принцип індивідуальності підкреслює необхідність всебічного обліку останніх, що має значення для вибору найдоцільнішої системи науково-технічних і тактичних прийомів розслідування злочину.

Необхідність планування розслідування конкретної справи, що відбиває її специфіку, не виключає, а навпа­ки, передбачає знання і творче застосування загальних компонентів криміналістики, особливо рекомендацій мето­дики розслідування певного виду злочину. Останні, від­творюючи найтиповіше і найістотніше для розслідування крадіжок, вбивств, розбоїв тощо, допомагають при пла­нуванні роботи в конкретній справі.

Динамічність у плануванні розслідування означає своєчасне внесення змін і доповнень у план. Плануючи проведення допиту певного свідка, обшуку чи інших дій, слідчий планує одержати ті чи інші докази. Однак, мож­ливості точного передбачення результатів слідчих дій обмежені об'єктивним характером розслідування як про­цесу пошуків доказів і їх джерел, як процесу, що йде в цілому від ймовірності до достовірності. Тому в розслі­дуванні виникає необхідність проведення нових, раніше не передбачених слідчих дій для з'ясування питань, що виникли, й уточнення одержаних фактичних даних.

Отже, план не можна розглядати як нерухому схему— це гнучка програма роботи. Одержані слідчим докази оцінюються і співставляються з наявними, план допов­нюється і уточнюється під час всього розслідування, а тому планування здійснюється безперервно.

Деякі криміналісти цілком слушно пропонують від­нести до принципів планування також принцип конкрет­ності. План має бути чітким, конкретним і якісним.

Планування здійснюють з самого початку разсліду-вання і кінчають разом з його закінченням.