11. 4. Підземна і надземна частини великопанельних будівель

Підземна частина будівлі з малим кроком несучих поперечних стін (рис. 11.13, а). Фун­даментами зовнішніх самонесучих стін в цих будівлях служать збірні бетонні блоки, внутріш­ніх несучих стін — залізобетонні фундаментні плити прямокутної форми. Зовнішні стіни під­земної частини будівлі змонтовані із керамзито­бетонних або залізобетонних тришарових цоколь­них панелей. Внутрішні поперечні стіни — із залізобетонних панелей 120—160 мм завтовшки. Перекриття над підвалом — із плоских залізо­бетонних плит 120мм завтовшки, опертих по кон­туру. Між собою панелі внутрішніх стін з'єдну­ються за допомогою стальних накладок, при­варених до закладних деталей, а стик забивається монолітним бетоном. Цокольні панелі з внутріш­німи з'єднуються скобами, а стик замонолічу-ється бетоном.

Підземна частина будівлі з великим і зміша­ним кроком несучих поперечних стін (рис. 11.13, б). Фундаменти внутрішніх стін в цих будівлях виконують із залізобетонних плит у вигляді суцільної або переривчастої стрічки.

Під зовнішні стіни (ділянки між фундамент­ними стрічками) виконують бетонну підготовку 100 мм завтовшки. Внутрішні стіни підземної час­тини монтують із залізобетонних панелей 160 мм завтовшки з прорізами для проходів і пропуску комунікацій. Зовнішні стіни виконують із ребристих залізобетонних цокольних панелей, утеплених керамзитобетоном. Цокольні панелі укладають на стрічки поперечних фундаментів: працюючи на згин, вони несуть навантаження від самонесучих стін будівлі.

Підвал перекривають багатопорожнинними плитами 220 мм завтовшки, або суцільними — 160 мм завтовшки. Панелі внутрішніх стін за­кріплюють за допомогою зварювання закладних деталей. Цокольні і внутрішні панелі з'єднують скобами, що вставляють в отвори петельних ви­пусків арматури, і наступним замонолічуванням стиків бетоном.

Підземна частина будівлі з поздовжнім роз­ташуванням несучих стін (рис. 11.13. в) мон­тується із трапецієвидних фундаментних плит, цокольних панелей і панелей внутрішніх стін. З'єднують панелі стальними зв'язками і замоно-лічують стики бетоном.

Міжповерхові перекриття в будівлях з ма­лим кроком несучих поперечних стін виконують із суцільних залізобетонних плит 120 мм зав­товшки з опиранням по контуру. З великим і змішаним кроком несучих поперечних стін для

перекриття використовують багатопорожнинні плити 220мм завтовшки. Або суцільні — 160 мм зав товшки.

Сходи в будівлях з поперечним розташу­ванням несучих стін складаються із площадок і маршів (рис. 11.14, а). Сходові площадки укла­дають на поздовжні стіни і монтажні столики поперечних стін. Сходові марші спирають на чверті повздовжнього ребра площадки, а закладні деталі зварюють. В будівлях з поздовжніми несу­чими стінами сходи виконують із маршів з напівплощадками(рис.11.14. б), що спираються на поздовжні стіни будівель.

Балкон — представляє собою залізобетонну плиту, яка має довжину «на кімнату» (2,7-3,3 м), консольно закладену в зовнішні стіни (рис .11.15. а). Плита балкона має ширину до 1,2 м і обрамляється зливом із оцинкованої сталі. Під­лога балкона цементна, або із керамплитки з похилом від будівлі. Огородження 1050 мм зав­вишки у вигляді стальної решітки, або захисного екрана із листових матеріалів (азбоцементу, армованого скла).

Покриття (рис. 11.15, б) у великопанельних будівлях виконують з напівпрохідним горищем. При зовнішньому водовідведенні влаштовують карниз, що утворюється звисом покрівельної плити, при внутрішньому водовідведенні завер­шують стіну парапетні панелі.