ЗМІСТ ст .

1.Вибір принципової схеми обробки повітря і побудова на І - d діаграмі

процесів кондиціонування повітря:

а) теплий період року………...…………………………………………….3

б) холодний період року……………………………………………………5

2. Вибір типорозміру кондиціонера…………………………………………...8

3. Розрахунок зрошувальної камери:

а) теплий період року………...…………………………………………….8

б) холодний період року……………………………………………………9

4. Розрахунок повітронагрівача:…………..…………………………………....10

Література……………………………………………………………….......12

1.ВИБІР ПРИНЦИПОВОЇ СХЕМИ ОБРОБКИ ПОВІТРЯ У КОНДИЦІОНЕРІ

І ПОБУДОВА ПРОЦЕСІВ НА І - d ДІАГРАМІ ВОЛОГОГО ПОВІТРЯ.

Теплий період року

Вихідні дані:

Розрахункові параметри зовнішнього повітря	Теплий період ро- ку
Температура, ^0 C	25
Ентальпія, кДж/кг	55
Витрати зовнішнього повітря, кг/год	3400
Розрахункові параметри внутрішнього повітря
Температура, ^0 C	18
Відносна вологість, %	50
Надлишки теплоти в приміщенні, Вт	25000
Волого виділення, г/год	8315
Температура холодної води, ^0 C	+15
Відносна вологість повітря після зрошувальної камери, %	-

1. Побудову починаємо з нанесення на І - d діаграму точок 3 і В, які характеризують стан зовнішнього (t_з=25 ⁰ C і і_з=55 кДж/кг) і внутрішнього повітря (t_в=18⁰ C і φ_в=50 %).

2. Визначаємо кутовий коефіцієнт процесу зміни стану повітря у приміщенні:

,

де Q_я- явні теплонадлишки у приміщенні, Вт;

W - вологонадходження у приміщенні, г/год.

і будуємо за допомогою кутового масштабу процес зміни стану повітря у приміщенні.

3. Задаємося розрахунковою різницею температур Δt_р= t_в- t_п=4 ⁰С. Звідси визначаємо температуру припливного повітря: t_п= t_в- Δt_р= 18-4 =14 ⁰С.

Параметри т.П (t=14 ⁰ C ; і=29 кДж/кг; φ=60 %; d=6 г/кг).

На лінії процесу у приміщенні відмічаємо точку припливного повітря (t_п = 21 °С) і точку П^' ( t_п ^'= t_п - 1,5 °С, d_п = const ) з урахуванням нагрівання повітря у припливному вентиляторі.

Параметри т.П' (t=12,5⁰ C ; і=27 кДж/кг; φ=66 %; d=6 г/кг).

4. Визначаємо витрати припливного повітря:

,

де Q_я- явні теплонадлишки у приміщенні, Вт;

с – теплоємність повітря

t _в – температура внутрішнього повітря, кДж/кг t_п – температура припливного повітря, кДж/кг.

Оскільки, витрати припливного повітря на багато більші за витрати зовнішнього повітря, то розраховуємо систему кондиціонування з першою та другою рециркуляцією. Знайдемо витрати повітря на другу рециркуляцію:

5. По постійному вологовмісту припливного повітря опускаємося до перетину з відносною вологістю, рівною 90 %. Отримаємо т.О, яка характеризує стан повітря на виході із зрошувальної камери, з параметрами (t=7,1 ⁰ C ; і=21,5 кДж/кг; φ=90 %; d=5,7 г/кг).

6. По постійному вологовмісту внутрішнього повітря піднімаємось на 1,5⁰ C. Отримаємо т.В' з параметрами (t=19,5 ⁰ C ; і=36 кДж/кг; φ=47 %; d=6,4 г/кг).

7. Із рівнянь теплового і масового балансу визначаємо вологовміст точки суміші зовнішнього і рециркуляційного повітря з витратами припливного повітря:

де - витрати зовнішнього повітря, кг/год;

- витрати рециркуляційного повітря, кг/год;

- кількість повітря в зрошувальній камері, кг/год;

- вологовміст зовнішнього повітря, кДж/кг;

- вологовміст повітря на виході із витяжного вентилятора, кДж/кг.

8. З’єднуємо т.В' і т.З. В місці перетину з ізоентальпією і_с отримаємо точки суміші зовнішнього і рециркуляційного повітря з витратами припливного повітря т.С₁ з параметрами (t=21 ⁰ C ; і=42 кДж/кг; φ=69%; d=7,86 г/кг).

9. З’єднуємо т. С₁ і т.О. Побудову завершено. Отже, маємо зовнішнє повітря в кількості В' С₁ змішується з рециркуляційним повітрям З С₁.

С₁О – процес осушення і охолодження в зрошувальній камері. ОП' – процес нагрівання повітря в повітронагрівачі другого підігріву. П'П – процес нагрівання повітря в припливному вентиляторі. ПВ – процес в приміщенні. ВВ' – нагрівання ре циркуляційного повітря в витяжному вентиляторі.

10. Визначаємо кількість вологи, що сконденсується в зрошувальній камері:

де - вологовміст повітря після змішування зовнішнього і рециркуляційного повітря, г/кг;

- вологовміст повітря на виході із зрошувальної камери г/кг.

Холодний період року

Вихідні дані:

Розрахункові параметри зовнішнього повітря	Теплий період року
Температура, ^0 C	-23
Ентальпія, кДж/кг	-19
Витрати зовнішнього повітря, кг/год	6800
Розрахункові параметри внутрішнього повітря
Температура, ^0 C	20
Відносна вологість, %	45
Надлишки теплоти в приміщенні, Вт	37500
Волого виділення, г/год	8315
Температура холодної води, ^0 C	+5
Відносна вологість повітря після зрошувальної камери, %	90

1. Побудову починаємо з нанесення на І - d діаграму точок 3 і В, які характеризують стан зовнішнього (t_з=-23 ⁰ C і і_з=-19 кДж/кг) і внутрішнього повітря (t_в=20⁰ C і φ_в=45 %).

2. Визначаємо кутовий коефіцієнт процесу зміни стану повітря у приміщенні:

,

де Q_я- явні теплонадлишки у приміщенні, Вт;

W - вологонадходження у приміщенні, г/год.

і будуємо за допомогою кутового масштабу процес зміни стану повітря у приміщенні.

3. Враховуючи, що витрати припливного повітря і в теплий, і в холодний період однакові, знаходимо температуру припливного повітря:

,

де Q_я- явні теплонадлишки у приміщенні, Вт;

- кількість припливного повітря, кг/год;

с_п – теплоємність повітря, приймаємо рівною 1,005 ;

t_в – температура внутрішнього повітря, ⁰ C.

На лінії процесу у приміщенні відмічаємо точку припливного повітря(t_п = 17,4 °С). Параметри т.П (t=14 ⁰ C ; і=26 кДж/кг; φ=52 %; d=4,6 г/кг).

4. Розраховуємо вологовміст повітря після зрошувальної камери

де - витрати повітря в зрошувальній камері, кг/год;

- витрати рециркуляційного повітря, кг/год;

- кількість зовнішнього повітря, кг/год;

- вологовміст зовнішнього повітря, г\кг;

- вологовміст внутрішнього повітря, г\кг.

5. _{В місці перетину і знаходимо положення т.О}

6. З’єднуємо точки В. і О , в місці перетину з отримаємо т. , з параметрами (t=15⁰ C ; і=28 кДж/кг; φ=55 %; d=4,6 г/кг).

7. Складаємо баланс і визначаємо положення т.

змінилося, так як змінилося

кг\год

г\кг

т. має параметри (t=0.7⁰ C ; і=3кДж/кг; φ=71 %; d=2.7 г/кг)

8. З’єднуємо т.С і т.В і продовжуємо лінію до лінії з постійним вологовмістом зовнішнього повітря. На місці перетину отримаємо т.К, що характеризує стан зовнішнього повітря на виході із повітронагрівача першого підігріву, з параметрами (t=-18⁰ C ; і=-13.5 кДж/кг; φ=50 %; d=0,5 г/кг). Побудову завершено. Отже, маємо: ЗК - процес нагрівання зовнішнього повітря в повітронагрівачі першого підігріву; зовнішнє повітря в кількості ВС змішується з рециркуляційним повітрям КС; СО – процес адіабатного зволоження і охолодження в зрошувальній камері; ОП – процес нагрівання повітря в повітронагрівачі другого підігріву; ПВ – процес в приміщенні.

9. Визначаємо кількість вологи, що потрібно подати в зрошувальну камеру:

де - вологовміст повітря після змішування зовнішнього і рециркуляційного повітря, г/кг;

- вологовміст повітря на виході із зрошувальної камери г/кг.

10. Визначаємо кількість теплоти на нагрівання повітря в повітронагрівачі першого підігріву:

,

де - кількість зовнішнього повітря, кг/год;

- ентальпія повітря на виході із повітронагрівача першого підігріву, кДж/кг;

- ентальпія повітря на вході в повітронагрівач першого підігріву, кДж/кг.

2. Вибір тиророзміру кондиціонера

Розміри кондиціонера вибирається залежно від необхідної його продуктивності, визначеної витратами припливного повітря так, щоб продуктивність була близькою до номінальної і не перевищувала максимальну.

Продуктивність кондиціонера складає:

Найближчий по значенню номінальної продуктивності типорозмір кондиціонера по [ 2 ] КТЦ 3 – 20.

3. Розрахунок зрошувальної камери

Теплий період року

В теплий період року маємо політропний процес обробки повітря в зрошувальній камері.

Порядок розрахунку:

1. Продовжуємо лінію процесу до відносної вологістю, рівної 100%. Отримаємо граничну температуру повітря t_гр=5 ⁰С.

2. Визначаємо коефіцієнт адіабатної ефективності:

3. По додатках 15.27 – 15.31 [ 2 ] для ОКФ – 3 з другим виконанням визначаємо коефіцієнт політропної ефективності Е_п і коефіцієнт зрошення μ:

μ_р=2,04>0,7, отже, зрошувальна камера в будь-якому випадку буде працювати в стійкому режимі, Е_п=0,6125.

4. Визначаємо температурний критерій:

С_рід – теплоємкість сорбенту, .

5. Визначаємо початкову температуру рідини:

Визначаємо кінцеву температуру рідини:

6. Визначаємо кількість рідини, яку потрібно подати в зрошувальну камеру:

7. Визначаємо витрати води на 1 форсунку:

,

де п – кількість форсунок.

8. Необхідний тиск перед форсунками:

Холодний період року

В холодний період року маємо адіабатний процес обробки повітря в зрошувальній камері.

Порядок розрахунку:

1. В схемі з двома рециркуляціями процесом у зрошувальній камері є процес С - О, цей процес адіабатний , адже він іде по лінії постійних ентальпій, отже визначаємо на діаграмі необхідні данні для розрахунку, t_поч(т.С) = 0,7 ⁰С, t_кін(т.О) = -0,9 ⁰С, t_мт = -1 ⁰С

2. Визначаємо коефіцієнт адіабатної ефективності:

3. По додатках 15.27 – 15.31 [ 2 ] для ОКФ – 3 з другим виконанням визначаємо коефіцієнт зрошення μ:

μ_р=2,06>0,7, отже, зрошувальна камера в будь-якому випадку буде працювати в стійкому режимі.

4. Визначаємо кількість рідини, яку потрібно подати в зрошувальну камеру:

5. Визначаємо витрати води на 1 форсунку:

,

де п – кількість форсунок.

6. Необхідний тиск перед форсунками:

початкова температура рідини: - за завданням

кінцева температура буде такою ж, тому що процес ізоентальпний.