Тема 7. Особливості функціонування євроринку

1. Сутність, функції ринку євровалют.

2. Характеристика основних сегментів ринку євровалют.

3. Операції на ринку євровалют.

4. Особливості функціонування євроринку.

1. Євровалютний ринок – це ринок банківських вкладів найважливіших конвертованих валют світу.

Євровалюта – це: 1) іноземна валюта, в якій комерційні банки здійснюють безготівкові депозитно-позичкові операції за межами країни - емітента цієї валюти; 2) валюта, перерахована на рахунки іноземних банків, що використовується ними для операцій у всіх країнах, включаючи країну – емітента валюти.

Ринок євровалют утворюють взаємопов’язані переміщеннями коштів ринки євродепозитів, єврокредитів, єврооблігацій. У вузькому розумінні ринок євровалют – це механізм, що охоплює короткострокові операції на ринку євро депозитів. Виникнувши у Європі, ринок євровалют охоплює на сьогоднішній день такі географічні регіони як Азія (Сянган та Сінгапур), Карибський басейн (Багамські та Кайманові острови), Канаду, Японію, Велику Британію. Ключовим центром ринку євровалют є Лондон, де проводиться до 65% загального обсягу операцій з євровалютами.

Головними чинником привабливості ринку євровалют для вкладників та позичальників є відсутність державного регулювання. Діяльність цього ринку не піддається державному контролю. Зокрема, на євровалютні операції банків не поширюються правила та обмеження, що регламентують їх діяльність на національних ринках позичкових капіталів (ринок євровалют вільний від національних податків і резервних вимог). Саме це робить євровалютні операції більш прибутковими порівняно з кредитними операціями в національних валютах.

До пільг, що надаються на рику євровалют, належать:

- звільнення банків від необхідності резервувати частину кредитних ресурсів у центральному банку, якщо вони залучені з євроринку;

- звільнення процентів за євровалютними вкладами від податків.

Ще одним чинником привабливості ринку євровалют є різниця у процентних ставках порівняно з національними ринками. Через значний розмір угод і відсутність обмежувального регулювання та додаткові витрати ставки по депозитам у євровалюті вищі, а по позикам – нижчі, ніж національні через менші витрати і більш потужні операції.

Євровалютний міжбанківський ринок виконує наступні функції:

1) розподільна, яка дозволяє банкам переміщати вільні кошти для надання позик чи інвестицій;

2) хеджування, з допомогою якого банки можуть продавати ы купувати активи та зобов’язання в іноземній валюті з різними термінами дії. Ця функція дає їм змогу страхувати свої валютні позиції від ризику несприятливих змін процентних ставок і курсів валют;

3) ринок забезпечує зручний механізм здійснення позики коштів для кредитування статей платіжного балансу;

4) рух коштів через міжбанківський ринок, що дає змогу уникнути виконання резервних вимог, депозитних страхових зборів, мінімізуючи вартість коштів.

Основним джерелом пропозиції євровалют є:

- іноземні країни чи особи, які зберігають долари поза США (валюти за межами країни – емітента цієї валюти);

- транснаціональні корпорації – міжнародні фірми з запасами готівки, що перевищують поточні потреби;

- європейські банки з запасами іноземної валюти, що перевищують поточні потреби;

- резерви країн з позитивним зовнішньоторговельним балансом ( Японія, Тайвань, Німеччина).

Попит на євровалюти створюють приватна особи, фірми, уряди, які потребують капіталів, інвестицій, коштів для погашення основних боргів та сплати з них процентів. Євровалютам віддають перевагу з міркувань безпеки, зручності, більш дешевого кредиту для позичальника та більшого доходу для кредитора.