Глава 51

Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання

1. Порушення зобов'язання та його правові наслідки

1. Категорія "порушення зобов'язання" є однією з центральнихдля цієї глави, оскільки саме з нею пов'язані правові наслідки,встановлені договором чи законом. Згідно зі ст.610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання.Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли боржник не здійснив на користь кредитора жодної дії, що становить предмет виконання зобов'язання. Неналежне виконання полягає у порушенніпри здійсненні дій, що становлять предмет виконання зобов'язання, умов, визначених його змістом (див. коментар до гл.48 ЦК).

2. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки,встановлені договором чи законом. Саме таке правило закріплено уст.611 ЦК. В ній безпосередньо передбачені, зокрема, такі наслідкияк: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови віднього; розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків чи моральної шкоди. Цей перелік неє вичерпним. До зазначених правових наслідків належать, наприклад, примусове виконання боржником обов'язку передати річ, визначену індивідуальними ознаками, виконання зобов'язання за рахунок боржника. Не усі із зазначених наслідків порушення зобов'язання пов'язані з покладенням на особу нових додатковихобов'язків, як заходу цивільно-правової відповідальності. Саме томімірами цивільно-правової відповідальності є лише такі правові наслідки порушення зобов'язання, як відшкодування збитків та моральної шкоди І сплата неустойки, оскільки за загальним правиломвикладеним у ст.622 ЦК, боржник, який сплатив неустойку ішкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, за загальнимправилом не звільняється від обов'язку виконання зобов'язаннянатурі. Усі Інші правові наслідки порушення зобов'язання є мірам»захисту цивільних прав. Слід мати на увазі, що порушення зо-ібов'язань може мати правовим наслідком поєднання мір цивільно-)правової відповідальності з мірами захисту цивільних прав.

2. Правові наслідки порушення зобов'язання — заходи захисту цивільних прав

1. Порушення зобов'язання однією зі сторін надає право другій стороні відмовитися в односторонньому порядку від зобов'язання частково або в повному обсязі, якщо це встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від зобов'язання у повному обсязі воно припиняється, а при частковій відмові відбувається зміна зобов'язання (див. коментар до гл.47 ЦК). Сторона, винна в порушенні зобов'язання, не звільняється

424

від цивільно-правової відповідальності у разі відмови другої сторони від нього.

2. На вимогу однієї зі сторін за рішенням суду договір може бути розірваний у разі істотного порушення його другою стороною тав інших випадках, передбачених договором чи законом. Істотнимвважається таке порушення, при якому через завдану ним шкодудругій стороні остання значною мірою позбавляється того, на шовона розраховувала при укладенні договору. Якщо договір був розірваний у зв'язку з істотним його порушенням однією зі сторін,друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору (див. коментар до гл.53 ЦК). Таке право, наприклад, належить згідно зі ст.872 ЦК замовнику у разі істотногопорушення підрядником договору побутового підряду (див. коментар до гл.61 ЦК). Підстави розірвання договору, не пов'язані з його істотним порушенням, передбачені, наприклад, для одержувачабезстрокової ренти у ст.740 ЦК. Згідно з цією статтею одержувачбезстрокової ренти має право вимагати розірвання договору такожі в інших випадках, встановлених договором ренти (див. коментардо гл.56 ЦК).

3. Правовим наслідком невиконання боржником обов'язку передати у власність або в користування кредитора річ, визначену Індивідуальними ознаками, є, згідно зі ст.620 ЦК право кредиторавитребувати її у боржника та вимагати ЇЇ передання відповідно доумов договору. Річ згідно зі ст.184 ЦК є визначеною індивідуальними ознаками, якшо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють ЇЇ з-поміж Інших однорідних речей, індивідуалізуючи її (див. коментар до гл.13 ЦК).

Витребування речі здійснюється шляхом подання кредитором позову до суду і його слід розглядати як спосіб здійснення принципу реального виконання такого зобов'язання. Право кредитора на витребування зазначеної речі у боржника втрачається з передачею ЇЇ у власність або в користування третій особі. У разі коли зазначена річ ще не передана третій особі (додатковому кредиторові), яка має однорідне право з первинним кредитором, що подав позов, виникає конкуренція їх вимог. Ця конкуренція вирішується наступним чином. Переважне право на одержання такої речі має той з кредиторів, зобов'язання на користь якого виникло раніше (право старшинства), а коли це неможливо встановити, переважне право належить тому, хто першим пред'явив позов про витребування зазначеної речі. Якщо предметом виконання зобов'язання є здійснення дії щодо передачі речі, визначеної родовими ознаками, кредитор має право вимагати лише відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання. Оскільки річ, що має лише родові ознаки, є замінною (див. коментар до гл.ІЗ ЦК), кредитор, отримавши відшкодування збитків, має можливість придбати її за іншим зобов'язанням.

4. Правовим наслідком невиконання боржником для кредиторапевної роботи чи ненадання йому послуги є згідно зі ст.621 ЦК право кредитора виконати цю роботу власними силами або доручити їївиконання чи надання послуги третій особі. Оскільки у цих випадках кредиторові належить право вимагати від боржника відшкоду-

425

вання збитків, спричинених порушенням зобов'язання, по суті, виконання такого зобов'язання здійснюється за рахунок боржника.