2.2. Регіональні інженерно-геологічні дослідження
Регіональна інженерна геологія вивчає закономірності територіального розподілу інженерно-геологічних умов у застосуванні до різних будівельних і господарських цілей. Під інженерно-геологічними умовами розуміють всю сукупність геологічної ситуації, яка має значення для проектування, будівництва і експлуатації інженерних споруд.
Основним завданням при вивченні регіональних інженерно-геологічних умов вважається виявлення наявної і можливої взаємодії природних явищ з інженерними спорудами. Регіональні інженерно-геологічні дослідження проводяться для відносно великих територій з метою встановлення всіх важливих геологічних факторів, які визначають інженерно-геологічні умови. Вивчення регіональних закономірностей необхідне для правильного розуміння і розміщення різних видів будівництва.
Інженерно-геологічні властивості порід змінюються залежно від умов їх формування, тобто під впливом різних процесів: діагенезу, епігенезу, сингенезу, гіпергенезу і метаморфізму.
До важливих геологічних факторів, які визначають регіональні інженерно- геологічні умови, відносяться: геологічна будова території (з виділенням формацій, геолого-генетичних комплексів і інженерно-геологічних груп гірських порід), структура, умови залягання і склад порід, гідрогеологічні і геоморфологічні умови, сучасні геологічні процеси.
Виділення геологічних формацій, які відображають загальні закономірності формування і поширення визначених поєднань гірських порід, проводять з врахуванням структурно-тектонічних умов (платформенні, геосинклінальні і перехідні зони) і історії геологічного розвитку території. У кожній формації виділяють геолого-генетичні комплекси гірських порід, враховуючи їхній склад і поєднання різних петрографічних типів. Характеризуючи комплекси осадових порід, необхідно звертати увагу на співвідношення різних петрографічних видів порід у кожному комплексі, на гранулометричний склад порід, їхній колір, шаруватість, вологість і карбонатність, а також на характер вивітрювання, вилуговування і тріщинуватості.
При регіональному інженерно-геологічному вивченні території значну роль відіграє характеристика гідрогеологічних умов, зокрема глибина залягання водоносних горизонтів, які мають інженерно-геологічне значення, напори і режим їхніх рівнів, хімічний склад води, вплив підземних вод на геологічні процеси і явища (карст, зсуви, селі та ін.). В оцінці регіональних інженерно-геологічних умов повинні бути відображені і геоморфологічні фактори: характер рельєфу, зв'язок його з складом гірських порід, історія формування і вік. Дуже важливими є також закономірності розподілу і характер розвитку
геологічних процесів, особливо сучасних. Велике значення набуває виявлення площ їхнього розвитку.
Регіональні інженерно-геологічні дослідження супроводжуються проведенням інженерно-геологічної зйомки, складанням інженерно-геологічних карт і карт районування з інженерно-геологічною характеристикою виділених елементів районування.
2.3. Інженерно-геологічна зйомка
Інженерно-геологічна зйомка є одним із найважливіших видів інженерно- геологічних досліджень. Вона проводиться з метою вивчення інженерно-геологічних умов території, у межах якої планується розміщення споруд або здійснення інших інженерно- геологічних заходів.
Масштаб інженерно-геологічної зйомки визначається категорією складності і ступенем геологічного вивчення території, а також завданнями досліджень і стадіями проектування. Залежно від масштабу інженерно-геологічні зйомки поділяються на:
дрібномасштабні - від 1:500 000 і дрібніше;
середньомасштабні - від 1:200 000 до 1:25 000;
великомасштабні - від 1:10 000 і більше.
Дрібномасштабні інженерно-геологічні зйомки, як правило, не проводяться, але при складанні інженерно-геологічних карт масштабу 1:500 000 і дрібніше у випадку необхідності для ув'язки наявного фактичного матеріалу попередніх досліджень проводяться польові маршрути і рекогносцирувальні дослідження.
Середньомасштабна площадна інженерно-геологічна зйомка - масштабів від 1:200 000 до 1:25 000 - проводиться для обґрунтування техніко-економічної доповіді - схеми, а в окремих випадках при простих геологічних умовах і нескладному характері проектованих споруд для обґрунтованості проектної будівлі.
Великомасштабні інженерно-геологічні зйомки - масштабу 1:10 000 і більше - проводяться для обґрунтування проектного завдання, а в окремих випадках при складних гідрогеологічних умовах і своєрідності проектних споруд для обґрунтування технічного проекту. У масштабі інженерно-геологічної зйомки повинна складатись і інженерно- геологічна карта. Інженерно-геологічна зйомка супроводжується пошуковими і лабораторними умовами, а також короткочасовими спостереженнями за геологічними і інженерно-геологічними процесами з метою кращого висвітлення інженерно-геологічних умов місцевості.
При інженерно-геологічній зйомці необхідне вивчення типів формацій, геолого- генетичних комплексів, свит, пачок і шарів, виявлення складу, віку і ґенези гірських порід, визначення їхньої потужності, зміни у простяганні і встановлення ступеня і характеру вивітрювання. Слід також вивчати гідрогеологічні умови з метою вияснити ступінь наводненості порід, глибину залягання підземних вод і їхніх напорів, а також хімічного складу, агресивності по відношенню до бетонних споруд і корозійності до металічних конструкцій. З метою вивчення характеру рельєфу, його віку і ґенези, з врахуванням складу гірських порід, виконуються геоморфологічні спостереження.
Геологічні явища і процеси - зсуви, селі, обвали, осипи, абразія, ерозія - вивчаються при інженерно-геологічній зйомці з метою визначення ступеня їхньої негативної дії для проведення заходів по боротьбі з ними. При вивченні інженерно-геологічних процесів необхідно дослідити існуючі споруди для виявлення їхнього стану в процесі експлуатації, тобто одержати інформацію про величину і характер просідання основ під фундаменти, про стійкість відкосів, дорожніх виїмок, насипів, кар'єрів, підпірних стінок, мостів, стінок каналів тощо.