2. Оборонно-промисловий комплекс України на світових ринках

В колишньому Радянському Союзі машинобудування було на 70 % пов’язане з виробництвом озброєнь. Україна також має потужний оборонно-промисловий комплекс, до якого належать конструкторські бюро і проектні інститути військового спрямування, підприємства, що виготовляють продукцію військового і подвійного призначення, навчальні заклади, що готують відповідних спеціалістів, і установи, що займаються експортом даної продукції та контролем за її продажем. Оборонно-промисловий комплекс (ОПК) України майже постійно тримався в десятці провідних експортерів світу, і лише в 2011 р. зійшов на кілька сходинок нижче.

В ОПК України виділяють кілька напрямів: авіакосмічна продукція і послуги, пов’язані з запуском супутників інших країн на навколоземну орбіту; виробництво бронетанкової техніки; виробництво інших видів зброї; виробництво електронного обладнання і приладів для військових потреб. Замовлення армії України недостатньо, щоб забезпечити роботою всі потужності, тому значну, а в окремих підприємствах основну частину виробленої продукції спрямовують на експорт. Експорт зброї – особливий, адже він повністю контролюється і здійснюється державою та уповноваженими нею підприємствами. В Україні створена державна компанія «Укрспецекспорт», що має 5 дочірніх підприємств, серед них «Укроборонсервіс» - уповноважений державою експортер озброєнь і військової техніки, а також «Прогрес», «Укрінмаш», Спецтехноекспорт», «Промоборонекспорт».

Виробництвом бронетанкової техніка займається Харківський завод ім. Малишева, який багато років продає танки і бронетранспортери за кордон, особливо в країни Азії. В 2011 р. підписано угоду на поставку в Таїланд 49 танків «Оплот» і 96 БТР. В Україні знаходиться унікальне підприємство «Південмаш» (м.Дніпропетровськ). Це виробник міжконтинентальних і космічних ракет. В радянський час тут вироблялися ракети для озброєнь. Зараз це підприємство випускає ракети для здійснення комерційних запусків супутників і є основою ракетно-космічного комплексу України.

Серед інших відомих виробників озброєнь слід назвати: Державну акціонерну холдингову компанію (ДАХК) «Артем» у Києві, яка є виробником керованих авіаційних ракет, протитанкових ракет, різного обладнання для авіаційної техніки; ДАХК «Топаз» у Донецьку, що виробляє комплекси радіолокаційної розвідки «Кольчуга – М»; Державне Київське конструкторське бюро «Луч» - провідне підприємство-розробник складових частин комплексів авіаційного і протитанкового озброєння, високоточної зброї, оптико-електричних систем; ВАТ «Холдингова компанія «Укрспецтехніка» у Києві, що виробляє радіолокаційні комплекси, автоматичні системи управління, веде роботу з модернізації радіолокаційних станцій для військ ППО, ВПС і ВМС України; ВАТ «Науково-виробнича фірма «Адрон» у Києві, що розробляє системи захисту літальних апаратів військового призначення. Цей перелік можна продовжувати довго, але основна проблема військово-промислового комплексу України – замовлення на виготовлення озброєнь і надання супутніх послуг.

Особливістю ринку ОВТ є його велика зарегульованість, тому що постачання і купівлі зброї завжди (крім нелегального ринку) контролюються державою. Кожна держава прагне насамперед замовити зброю у власного виробника, а якщо такого нема, то, як правило, оголошує міжнародний конкурс (тендер). У таких міжнародних тендерах часто беруть участь провідні українські виробники. За участь у тендерах потрібно платити великі гроші. Іноді ця прикра обставина не дає можливості нашим виробникам дістати замовлення. Тендери, крім того, є своєрідною рекламою продукції, бо замовники, хоч і не укладають контрактів, але придивляються, ознайомлюються з продукцією. Крім тендерів, інформаційну роль грають також міжнародні виставки зброї. Наприклад, в Об’єднаних Арабських еміратах кожних 2 роки проводиться велика виставка-ярмарок «Idex», у якій українські виробники беруть участь з початку 1990-х років. На таких ярмарках укладаються контракти на постачання великих партій зброї.

Україна досить багато років продавала за кордон не тільки ту зброю, яку сама виготовляла, а й ту, яка залишилася на озброєнні від Радянської армії. Це дозволяло Україні досить довго входити до першої десятки провідних експортерів озброєнь у світі. Зараз наша країна займає 12 місце за експортом ОВТ. Дані про кількісні вирази цього експорту дуже різняться за різними джерелами, тому студенти можуть самі зайнятися пошуком цієї інформації. Найбільшими ринками збуту нашого озброєння є країни Африки та Азії, а також партнери по СНД. Найбільшими статтями експорту були стрілецька зброя, бойові танки і бронемашини, артилерійські системи, реактивні системи залпового вогню, бойові літаки і вертольоти.