- •Визначення ос та її місце в програмному забезпеченні еом.
- •Визначення ос. Перерахуєте основні функції операційних систем.
- •Визначення абстракції і її призначення.
- •Особливості ос залежно від покоління.
- •Класична класифікація ос.
- •Ос для послідовної обробки даних.
- •Ос для пакетної обробки (однозадачні)
- •Ос для пакетної обробки (багатозадачні).
- •Апаратні засоби підтримки ос.
- •Машинно-залежні компоненти ос.
- •Архітектурні особливості ос з монолітним ядром.
- •Архітектурні особливості ос з мікроядром.
- •Архітектурні особливості багаторівневих ос.
- •Архітектурні особливості гібридних.
- •Архітектурні особливості ос з віртуальними машинами.
- •У чому полягає основна відмінність багатозадачних пакетних систем від систем з розподілом часу?
- •Що спільного й у чому відмінність між мережевою і розподіленою ос?
- •Що таке переривання? Які кроки виконує система переривань при виникненні запиту на переривання? Які бувають переривання?
- •Поняття обчислювального процесу та ресурсу.
- •Для чого кожне завдання отримує відповідний дескриптор? Які поля, як правило, утримуються в дескрипторі процесу (завдання)? Що таке "контекст завдання"?
- •Класифікація операцій введення-виведення.
- •Проблема введення-виведення в системному програмуванні.
- •Процеси та потоки.
- •Створення процесів.
- •Реалізація процесу.
- •Завершення процесу.
- •Перелічить переваги і недоліки багатопотоковості.
Перелік питань з дисципліни ОС (модуль 1)
Визначення ос та її місце в програмному забезпеченні еом.
Операционная (супервизорная,мониторная, исполнительная) система (ОС) есть организованная совокупность программ (систем), которая действует как интерфейс между аппаратурой ЭВМ и пользователями. Она обеспечивает пользователей набором средств для облегчения проектирования, программирования, отладки и сопровождения программ и в то же время управляет распределением ресурсов для обеспечения эффективной работы.
Визначення ос. Перерахуєте основні функції операційних систем.
Основні ф-ї ОС:
1)прийом від користувача або від оператора системи завдань сформульованих на відповідній мові і їх обробка.
2)завантаження в оперативну пам*ять програм.
3)розподіл пам*яті і організація віртуальної пам*яті.
4)запуск програми та передача її керування.
5)ідентифікація всіх програм і даних.
6)приймання і використання різниз запитів від додатків,що виконується.Звернення до цих сервісів здійснюється за відповідними правилами і визначають інтерфейс прикладного програмування.
7)обслуговування всіх операцій введення/виведення.
8)забезпечення роботи системи керувань.
9)забезпечення паралельного виконання двох або більше програм.
10)забезпечення планування і диспетчеризація завдань відповідно до заданих стратегій.
11)організація обміну повідомленнями між програмами.
12)організація захисту програм і даних від впливу однієї програми на іншу та вплив ОС.
13)ідентифікація і аутентифікація.
14)забезпечення роботи системи програмування.
15)надання (послуг)засобів відновлення системи на випадок збою системи.
Визначення абстракції і її призначення.
Особливості ос залежно від покоління.
Класична класифікація ос.
Операційна система складає основу програмного забезпечення ПК. Операційнасистема являє комплекс системних і службових програмних засобів, який забезпечує взаємодію користувача з комп'ютером і виконання всіх інших програм. З одного боку, вона спирається на базове програмне забезпечення ПК, що входить вйого систему BIOS, з іншого боку, вона сама є опорою для програмногозабезпечення більш високих рівнів - прикладних і більшості службових додатків. Операційні системи розрізняються особливостями реалізації алгоритмів керуванняресурсами комп'ютера, областями використання. Так, в залежності від алгоритму керування процесором, операційні системи ділятьсяна: Однозадачні і багатозадачні Однокористувацький і багатокористувацькі Однопроцесорні і багатопроцесорні системи Локальні та мережеві. За кількістю одночасно виконуваних завдань операційні системи діляться на два класи: Однозадачні (MS DOS) Багатозадачні (OS / 2, Unix, Windows)
Ос для послідовної обробки даних.
Послідовність виконання систем виклику:
1)припустимо,що для процесу,який виконується в режимі користувача потрібна ф-я реалізована в ядрі системи;
2)для того,щоб звернутися до цієї ф-ї процес має передати керування ядром,для чого необхідно задати параметри виклику і виконати програмне переривання .Відбувається перехід у привілейований режим;
3)після отримання керування ядро зчитує параметри виклику і визначає,що потрібно зробити.
4)після цього ядро виконує потрібні дії ,зберігає в пам*яті значення ,які потрібно повернути і передає керування програмі. Відбувається перехід у режим користувача.
5)програма зчитує з пам*яті повернені значення і продовжує свю роботу