5. Теми Семінарських занять

ТЕМА 2: ПАЛІОЛІТИЧНА КАМ’ЯНА ІНДУСТРІЯ

ПЛАН

1.Ознаки штучного розколювання кременю.

2.Кам’яні знаряддя доби олдуваю та раннього палеоліту.

3.Техніка обробки кременю середнього палеоліту (мустьєрської доби).

4.Кам’яна індустрія пізнього палеоліту.

У першому питанні необхідно звернути увагу на такі ключові слова: ядрище, відбійник, ударна площина, відбивний горбик, фасетки, ударні хвилі, черевце (вентрал), спинка (дорсал), відщепи, сколи, ретуш. Вміти показати ознаки штучного розколювання кременю на малюнках.

Друге питання вимагає від студентів знань про породи каменю, які використовувались за доби олдуваю та раннього палеоліту, техніку виготовлення галькових знарядь і біфасів (рубил).

Ключові слова: чопери, чопінги, біфаси, сфероїди, аббевіль, клектон.

При підготовці третього питання зверніть увагу на типи знарядь і нуклеусів мустьєрської доби та види техніки обробки кременю (мустьє класичне однобічне, Мікок, Левалуа, протопризматична).

У четвертому питанні головним є дані про появу нових знарядь праці, нуклеусів, макро- і мікролітів, а також види техніки обробки кременю (оріньяк, солютре, селет, гравет, східний гравет, мікрогравет, шательперон, індустрія наконечників стріл: Лінгбі, Свідер, Красносілля, Гамбург, Осокорівка тощо).

ЛІТЕРАТУРА

1.Археологический словарь каменных орудий. – М.,1991.

2.Археологія України. Курс лекцій. К.,2005.

3.Брей У., Трамп Д...Археологический словарь. – М.,1990.

4.Гладилин В.Н.. Проблемы раннего палеолита Восточной Европы. – К.,1976.

5.Деревянко А.П., Маркин С.В., Васильев С.А.. Палеолитоведение. Введение и основы. – Новосибирск,1994.

6.Залізняк Л.Л.. Найдавніше минуле України. – К., 1997.

7.Кларк Г.. Доисторическая Европа. – М.,1953.

8.Ламберт Д.. Доисторический человек. Кембриджский путеводитель. – М.,1991.

9.Липс Ю.. Происхождение вещей: из истории культуры человечества. – М., 1954.

10.Матюхин А.Е.. Экспериментальное изучение техники изготовления галечных орудий // СА. – 1976. – №3.

11.Нужний Д.Ю.. Розвиток мікролітичної техніки в кам’яному віці. К.,1992.

12.Палеолит. Археология СССР. – М., 1982.

13.Ранов В.А.. Древнейшие страницы истории человечества. – М., 1988.

14.Словник-довідник з археології. – К.,1996.

Тема №3. Этнография Скифии времен Геродота

1. Географическое описание Скифии Геродотом.

Рекомендации: обратите внимание на «скифский квадрат», реки Скифии и их современную идентификацию, южную границу «исконной» («древней») Скифии, природные условия скифии и образ жизни скифов.

2. Скифские племена в степях Северного Причерноморья.

Рекомендации: их IV книги Геродота взять сведения о расселении скифов царских, скифов земледельцев, скифов кочевников, скифов пахарей, каллипидов и алазонов, герров. Привязать их к современным географическим ориентирам и сравнить с данными археологии. Показать различные взгляды археологов по данному вопросу.

3. Соседи скифов («нескифские» племена).

Рекомендации: изучить описание Геродотом агафирсов, невров, андрофатов, будинов, гелонов, меланхленов, савроматов и тавров. Дать историографический обзор современным попыткам привязать эти племена к конкретным регионам и археологическим памятникам. Отдельно рассмотреть вопрос о городе Гелоне и месте его расположения.

Литература:

Геродот. История. IV книга.

Доватур А.И., Каллистов Д.П., Шишова М.А. Народы нашей страны в истории Геродота. – М., 1982.

Граков Б.Н. Скифы. – М., 1971.

Яйленко В.П. К вопросу об идентификации рек и народов Геродотовой Скифии // Советская этнография, 1983, №1.

Рыбаков. Б.А. Геродотова Скифия. – М., 1979.

Шрамко Б.А. Некоторые итоги раскопок Бельского городища... // Советская археология, №1, 1975.

Статья Б.Н.Мозолевского в журнале «Археология», №1, 1990 г.