1. Монографічний метод:

Об’єктивне та ретельне розслідування обставин та причин нещасних випадків, їх подальший аналіз дозволяють не тільки визначити характер і причини виникнення травмонебезпечних ситуацій, а і намітити конкретні попереджувальні заходи, тобто є необхідними умовами профілактики виробничого травматизму і профзахворювань.

Найбільш точні та вичерпані уявлення при причини виникнення нещасних випадків на виробництві дає монографічний метод аналізу. Він заключається у різнобічному вивчені усіх факторів, які можуть окремо або у їх поєднанні призвести до нещасного випадку. Вивчають трудові і технологічні процеси, основне та допоміжне обладнання і устаткування, матеріали, що обробляються, загальні умови виробничою обстановки, робочі місця, траєкторії руху засобів і предметів, захисні засоби, одяг і особливості роботи, режим праці і відпочинку, психологічні фактори тощо. Досліджуються також аварії, які відбулися без нанесення шкоди здоров’ю людей. При вивченні виявляють скриті небезпечні фактори.

Для збору інформації про травматизм і виявлення психологічних причин нещасних випадків слід застосовувати ЕОМ. Існують програми, які дозволяють оцінити значення особистого фактору на основі аналізу відповідей постраждалого на поставлені запитання, при цьому кожне наступне питання залежить від відповіді на попередній. Важливим допоміжним матеріалом для монографічного методу може служити вивчення біографій винних у нещасних випадках.

Монографічний метод аналізу є коштовним, тому що потребує залучення великої кількості фахівців і потребує достатньо багато часу. Його доцільно використовувати на підприємствах з великою чисельністю працюючих, які зайняті однотипною або схожою діяльністю. Тому на невеликих підприємствах або крупних виробництвах, що поєднують робітників багатьох професій, частіше застосовують більш прості методи аналізу.

Одним з самих розповсюджених є статистичний метод аналізу стану травматизму. При застосуванні цього методу аналізується за раніше визначена кількість показників нещасного випадку. Цей метод потребує збору великого статистичного масиву даних по усіх показниках, які вивчаються. За допомогою статистичного аналізу можна знаходити закономірності, що є властивими цим показникам, вивчати особливості виникнення нещасних випадків в окремих професіях, на окремих виробничих ділянках у визначених категорій працівників. Сильна сторона цього методу – прогнозуюча здібність.

2. Статистичний метод

Статистичний метод спрямовано на виявлення загальних закономірностей прояву травматизму. Травматизм при цьому розглядається як функція різних змінних. Виявлення найбільш впливових з цих змінних і характеру їх впливу на травматизм – це головна мета такого підходу. З його допомогою неможливо розробити якихось конкретних рекомендацій з попередження окремих нещасних випадків – він спрямований на визначення загальних шляхів боротьби з тими чи іншими видами травматизму.

Одним з джерел статистичних даних є документи, в яких реєструються нещасні випадки (акти Н-5, Н-1, НПВ, листки непрацездатності тощо). За їх допомогою можливо визначити два статистичні показники – коефіцієнт частоти і коефіцієнт важкості нещасних випадків.

Коефіцієнт частоти К_ч дорівнює кількості нещасних випадків, які випадають на 1000 працюючих за визначений календарний період (місяць, квартал, рік):

де п – кількість врахованих нещасних випадків з втратою працездатності на три дні і більше;

р – склад працюючих за списком, який включає усіх робітників і службовців підприємства.

Коефіцієнт важкості К_в – характеризує середню тривалість непрацездатності, яка випадає на один нещасний випадок:

де D – сумарна кількість днів непрацездатності по усіх робочих днях.

Коефіцієнт важкості не враховує тяжкі нещасні випадки, що призвели до інвалідності або загибелі постраждалих. Тому задля характеристики стану травматизму такі випадки повинні указуватися окремо.

Добуток коефіцієнтів частоти і важкості – називають коефіцієнтом втрат К_п:

Цей коефіцієнт дорівнює кількості людино-днів непрацездатності, що приходяться на 1000 працюючих.

Частіше аналіз травматизму обмежується розглядом тільки наведених вище коефіцієнтів. Але такий спрощений, формальний підхід до статистичного аналізу не дає достатнього уявлення про стан і динаміку травматизму. На основі цих коефіцієнтів неможливо встановити якихось закономірностей та зв’язків і забезпечити точний прогноз. Основною причиною є те, що нещасних випадків, що враховані формами Н-5, Н-1, листками непрацездатності тощо, у багато разів менше загальної кількості випадків травматизму. Більша частина з усіх нещасних випадків, що трапляються не мають серйозних наслідків і звичайно не документуються. Між тим суворий облік абсолютно усіх нещасних випадків, а також небезпечних подій, які не мали наслідками травми, дозволяє отримати цінний статистичний матеріал для аналізу.

Однією з різновидністю статистичного методу є груповий метод вивчення травматизму. Відповідно до цього методу нещасні випадки групуються за окремими однорідними признаками: часом травмування, кваліфікації і спеціальності постраждалих, виду робіт, віку тощо. Виявлення найбільш значних при знаків дозволяє розробити відповідні профілактичні заходи.

Для більш достовірної оцінки стану травматизму на підприємстві визначається низка додаткових коефіцієнтів. Перший з яких – коефіцієнт виробничого травматизму К_вт:

де N_с – кількість нещасних випадків з летальними наслідками;

N_в – кількість важких нещасних випадків;

N_г – кількість групових нещасних випадків;

N_р – загальна чисельність робітників підприємства.

Другий – коефіцієнт вперше виявлених професійних захворювань К_впз у розрахунку на 10000 працюючих:

де N_впз – кількість вперше виявлених професійних захворювань.

Третій – індекс професійних захворювань І_пз:

де К_р – коефіцієнт ризику (частоти) професійних захворювань;

К_в – коефіцієнт важкості професійних захворювань.

При оцінці стану виробничого травматизму і професійних захворювань в регіоні (місті, районі, області, країні) приймаються на увагу ще декілька показників, які можуть впливати на стан травматизму. А саме:

Коефіцієнт навчання з питань охорони праці К_навч:

де N_навч – кількіст осіб, які пройшли навчання з охорони праці у навчальних центрах за звітний період;

N_р – загальна кількість робітників підприємств, установ, організацій регіону.

Коефіцієнт наявності служб охорони праці у роботодавців, на території регіону з чисельністю працюючих більше 50 осіб К_оп:

де N_соп – кількість роботодавців де створена служба охорони праці, або введена посада відповідального за охорону праці;

N_>50 – кількість роботодавців з чисельністю працюючих більше 50 осіб.

Коефіцієнт охоплення робітників медичним оглядом К_мед:

де N_пр – кількість працівників, що пройшли періодичний медичний огляд за звітний період;

N_ппр – кількість працівників, які повинні пройти плановий періодичний медичний огляд за звітний період.

Показник ефективності залучення до адміністративної відповідальності Е_ш:

де Р_ш – сума штрафів, накладених на працівників за порушення вимог з охорони праці грн. за звітний період;

п_пр – кількість проведених перевірок стану охорони праці за звітний період.

Показник ефективності призупинених робіт Е_п:

де п_п – кількість призупинених робіт (об’єктів) за звітний період.

Показник ефективності наглядової діяльності на одного інспектора Е_нд:

де N_пп – кількість проведених перевірок за звітний період;

N_фч – фактична чисельність робітників державного нагляду за звітний період.

Індекс професійного ризику W_n:

де і – вид негативної події (1 – аварія, 2 – інцидент, 3 – профзахворювання, 4 – легкі травми, 5 – виробничий травматизм без смертельних наслідків, 6 – травми зі смертельними наслідками);

W₁ – частота виникнення аварій, 1/рік;

W₂ – частота виникнення інцидентів, 1/рік;

W₃ – частота виникнення профзахворювань, 1/рік;

W₄ – частота виникнення легких виробничих травм, 1/рік;

W₅ – частота виникнення важких виробничих травм без смертельних наслідків, 1/рік;

W₆ – частота виникнення важких виробничих травм зі смертельними наслідків, 1/рік;

де N_інц – кількість інцидентів за звітний період;

N_заг – кількість організацій, які можуть бути причиною інцидентів за звітний період;

N_пз – кількість випадків професійних захворювань за звітний період;

N_сп – середні склад працюючих за списком за звітний період;

N_лт – кількість легких травм за звітний період;

N_тр – кількість випадків виробничого травматизму з важкими травмами за звітний період;

N_смтр – кількість випадків виробничого травматизму зі смертельними наслідками за звітний період.