Визначення основи транзистора
При виготовленні транзисторів як напівпровідники використовують германій або кремній. Кремнієві транзистори на відміну від германієвих можуть працювати при більш високих температурах (до +1200 С). Крім того, вони мають значно менший струм витоку.
Якщо невідома основа транзистора (тобто невідоме умовне позначення транзистора), визначають вихідний матеріал транзистора на основі виміру опору емітерного переходу. Спочатку визначають структуру і виводи транзистора (див. “Визначення структури і виводів транзистора”). Якщо даний транзистор р-n-р типа, приєднують омметр до емітера і бази так щоб позитивний полюс омметра був з'єднаний з емітером, а негативний - з базою, і запам'ятовують покази приладу. При отриманні результатів вимірів в інтервалі 50 - 200 Ом досліджуваний транзистор належить до германієвих, а 250 - 2500 Ом - до кремнієвих.
ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ПІДСИЛЕННЯ ЗА СТРУМОМ “В” В ТРАНЗИСТОРАХ ЗА ДОПОМОГОЮ ОММЕТРА
1. Підготувати тестер для вимірів малих опорів.
2. Скласти схему, наведену на рис.10.
3. Перевести перемикач В1 в положення 3-1 і зафіксувати перше значення виміру омметра.
4. Перевести перемикач В1 в положення 3-2.Встановити повзунок резистора R2 в таке положення, при якому покази омметра збільшаться на 1000 Ом.
5. Вимкнути омметр і виміряти опір резистора R2.
6. Визначити величину "В" за формулою:
В=0,001(R2-R1).
7
.
Коефіцієнт підсилення “В” визначити
для трьох різних транзисторів. Результати
вимірів і обчислень занести в табл. 6.
Випробування тріодних тиристорів
Для отримання повної інформації про тріодний тиристор необхідно мати дані про багато величин, максимально і мінімально допустимі пряму, залишкову і обернену напругу, прямий і обернений струм, найбільше значення потужності та інші. Тому у виробничих умовах найбільш простий і розповсюджений метод перевірки тиристорів полягає у випробуванні його при переході останнього із закритого стану у відкритий і навпаки.
Випробування тріодного тиристора на вмикання і вимикання.
1.Скласти схему для випробування тиристора на вмикання і вимикання, рис.10.
2.Подати напругу живлення вимикачем SВ1, перевести перемикач SВ2 в положення 1-3. Якщо тиристор справний і вимикач SВ3 розімкнутий, то лампа HL1 не світиться.
3.Не змінюючи положення перемикача SВ2 з'єднують вимикачем SВ3 контакти К1 і К2. При цьому, якщо тиристор справний, то він переходить від закритого стану у відкритий і лампа HL1 світиться. Якщо тиристор пробитий, то струм через нього протікає і при розімкнених контактах К1 і К2.
4.Розімкнути вимикачем SВ3 коло керуючого електрода. При справному тиристорі лампа HL1 продовжуватиме світитися.
5.Перевести перемикач SВ2 в положення 3-2, тобто подати на тиристор змінну напругу і з'ясувати:
а) чи запалюється лампа HL1 при замиканні контакту К1 з К2;
б) чи зменшується струм до нуля при їх розмиканні.
Коли вимикач SB3 керує вмиканням і вимиканням тиристора, досліджуваний тиристор вважають справним.
ЗМІСТ ЗВІТУ
Звіт повинен мати: назву і мету роботи; основні теоретичні передумови; схеми виконання роботи; дані вимірів і результати обчислень.