- •1. Первіснообщинний лад на території України.
- •2. Скіфо-сарматський період.
- •3. Східні слов’яни в Ітис. До н.Є.
- •4. Передумови створення східнослов’янської держави. Політика перших київських князів.
- •5.Київська Русь під управлінням Ігоря, Ольги та Святослава.
- •6. Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого.
- •7. Запровадження християнства. Значення цієї події для Русі.
- •8. Зовнішня і внутрішня політика Ярослава Мудрого.
- •9. Київська Русь у добу роздроблення.
- •10. Монголо-татарська навала та її вплив на соціально-економічний та політичний розвиток Русі.
- •11. Галицько-Волинське князівство кінця хііі - поч. Хіv ст.
- •12.Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •13. Люблінська унія (1569 г.) Україна у складі Речі Посполитої.
- •14. Виникнення українського козацтва і Запорозької Січі
- •15. Козацько-селянські війни в Украине наприкінці хvi – в 30-і роки хviі ст. Та їх наслідки
- •16.Причини, характер та рушійні сили Визвольної війни укр.Народу
- •17. Державотворча діяльність б. Хмельницького.
- •18. Переяславська рада та її вплив на подальший соц.-економічний та політичний розвиток України.
- •19. Політичне і соц.-економічне становище України в добу Руїни.
- •20. Гетьманування Мазепи. Конституція п.Орлика
- •21. Гетьманщина у хvііі ст.
- •22. Адміністративно-територіальний устрій та організація влади Запорозької Січі.
- •23. Ліквідація козацької державності у другій половині хvііі ст.
- •24. Опір польсько-шляхетському гнобленню на Правобережжі наприкінці хvіі – у хvііі ст.
- •25. Національне відродження в Україні в першій половині хіх ст.
- •26. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
- •27. Соціально-економічне становище Наддніпрянської України в першій половині хіх ст..
- •28. Соціально- економічне становище Надніпрянської України с першої половини хіХст.
- •29. Реформа 1861 р. Та її значення для України.
- •30. Економічне та політичне життя на західноукраїнських землях у другій половині хіх – на початку хх ст..
- •31. Національний рух у Наддніпрянській Україні в другій половині хіх ст.
- •32. Політичні партії в Наддніпрянській Україні на початку хх ст.
- •33. Революція 1905-1907 рр. В Україні. Діяльність української думської громади в і і іі Державних Думах
- •35. Україна в першій світовій війні
- •36. Лютнева революція 1917 р. Створення Української Центральної Ради, її лідери та політична програма
- •37. Унр і Брестський мир. Перша радянсько – українська війна
- •38. Українська держава п. Скоропадського. Внутрішня і зовнішня політика
- •39. Проголошення зунр. Взаємини між унр і зунр.
- •40. Україна в період Директорії.
- •41. Встановлення радянської влади в Україні. Політика «Воєнного комунізма» та її наслідки.
- •42.Особливості переходу до неп в Україні.
- •43. Політика «українізації» 20-их років та її результати.
- •44. Радянська політика колективізації. Голодомор 1932-1933 та його наслідки.
- •45. Сталінська індустріалізація України та її соціально-економічні наслідки
- •46. Сталінський терор в Україні в 30 роках. «розстріляне відродження»
- •47. Пакт Ріббентропа-Молотова 1939 р. «Радянізація»Західної Укріїни
- •48. Німецька окупаційна політика в Україні в 1941-1944 рр.
- •49. Українське питання під час другої світової війни.
- •50. Становище України після Другої Світової війни.
- •51. Україна за часів хрущовської „відлиги”. Особливості процесу дестаналізації в Україні.
- •52. Дисидентський рух в Україні в 60-80-х роках
- •53. Застійні явища в соціально-економічному і політичному житті України 70-80—х роках
- •54.Обставини прогодошення незалежності України 24 серпня 1991 р.
- •55. Державотворчі процеси в Україні в умовах незалежності
- •56. Соціально-економічні проблеми України в умовах незалежності.
- •57. Державна символіка України та її історичне походження
- •58. Зовнішня політика незалежної Укр.
- •59 Становлення і розвиток митної служби Укр. В умовах незалежності.
- •60. Українці східної і західної діаспор
28. Соціально- економічне становище Надніпрянської України с першої половини хіХст.
Характерною рисою розвитку західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – першій половині XIX ст. було чергування періодів реформ з періодами реакції. Тогочасне суспільне життя функціонувало в режимі: «вперед – стоп – назад». Реформи Марії-Терези та Иосифа II (У 1779 p. Марія-Тереза видала патент (імператорський наказ), у якому вимагала від поміщиків поводити себе з селянами «по-людськи». Її спадкоємець Иосиф II пішов ще далі: у 1782 p. його патентом було скасовано особисту І залежність селян від дідичів та надано їм певні права обирати професію без згоди пана, одружуватися, переселятися, передавати майно в спадщину тощо; 1784 p. сільським громадам були надані права самоврядування; 1786 p. запроваджено триденну панщину) були спробою модернізувати імперію, осучаснити та гармонізувати в дусі освіченого абсолютизму соціальні та національні відносини. Смерть цісаря-реформатора, події Великої Французької революції, егоїстичні бажання феодалів підштовхнули до дії консервативні кола імперії.
На початку 30-х років XIX ст. центром національного життя та національного руху в Галичині стає Львів. Саме тут виникає напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угруповання «Руська трійця», засновниками якого були троє друзів-студентів Львівського університету : М. Шашкевич, І. Вагилевич та Я. Головацький, які активно виступили на захист рідної української мови. Вони визначили та оприлюднили основне ядро ідей національного відродження, своєю різнобічною діяльністю здійснили перехід від фольклорно-етнографічного етапу національного руху до культурницького, робили перші спроби спрямувати вирішення національних проблем у політичну площину.
Революційна хвиля 1848–1849 pp., що охопила Європу, зумовила кардинальні зрушення не тільки в аграрній сфері Австрійської імперії. Під її потужним впливом зазнала змін вся суспільна організація держави. Імператор Фер-дінанд змушений був декларувати буржуазно-демократичні свободи та проголосити конституцію. Ці радикальні зрушення сприяли пожвавленню суспільного руху в західноукраїнських землях.
У середині XIX ст. українська спільнота здобула свій перший досвід парламентаризму. У скликаному в липні 1848 р. австрійському парламенті інтереси українців представляли 39 депутатів (27 з них селяни). Депутати від народу виступали за безплатне скасування кріпацтва, поліпшення становища селян, розглядали різні аспекти національних відносин (зокрема, подали петицію, підписану 15 тис. осіб, що містила вимогу поділу Галичини на польську та українську частини).
Наприкінці першої половини XIX ст. революційна хвиля, досягнувши свого піку, поступово пішла на спад. За цих обставин абсолютно логічним був наступ реакції консервативно-охоронницькі сили імперії одну за одною почали відвойовувати втрачені позиції. Вже в березні 1849 p. було розпущено австрійський парламент, невдовзі відмінено конституцію. У нових умовах, коли абсолютизм відновив свої права. Головна Руська Рада виходила за межі жорстко централізованої системи імперії і 1851 p. була розпущена.
Ці та інші модернізаційні зрушення позитивно відбилися на житті західноукраїнських земель, активізували суспільну діяльність населення, особливо у культурній сфері. Однак незабаром знову запанувала реакція, яка перекреслила більшість революційних завоювань.