- •Тема 4 управління інноваційними процесами
- •4.1 Управління інноваційними процесами на засадах маркетингу
- •4.2 Інноваційна стратегія підприємства та особливості її формування
- •1. Специфіку методів ринкових досліджень, що передують розробці нововведень (новацій).
- •2. Збільшення глибини прогнозування майбутнього розвитку подій як результату інноваційної діяльності.
- •4. Багатоваріантний характер прогнозів, оскільки, як правило, розвиток подій може йти кількома можливими напрямами, ймовірності яких різні.
- •5. Оцінка здатності підприємства сприймати інновації (аналіз інноваційного потенціалу).
- •6. Детальний аналіз чинників ризику й оцінка ступеня їхньо го впливу.
- •7. Ретельний добір методів і джерел фінансування інновацій, включаючи детальний аналіз альтернативних варіантів.
- •8. Тісне ув'язування цілей, етапів і термінів реалізації стратегії з прогнозованими параметрами стадій життєвого циклу нововведення.
- •9. Висока мобільність і адаптивність стратеги, можливість її оперативної переорієнтації стосовно змін умов зовнішнього і внутрішнього середовища господарювання.
- •4.3 Методичні основи вибору інноваційної стратегії
- •4.4 Типи інноваційних стратегій
4.4 Типи інноваційних стратегій
Основу вироблення інноваційної стратегії становлять теорія життєвого циклу продукту, ринкова позиція фірми й проведена нею науково-технічна політика.
Виділяють наступні типи інноваційних стратегій:
1. Наступальна – характерна для фірм, що засновують свою діяльність на принципах підприємницької конкуренції. Вона властива малим інноваційним фірмам.
2. Оборонна – спрямована на те, щоб утримати конкурентні позиції фірми на вже наявних ринках. Головна функція такої стратегії - активізувати співвідношення "витрати - результат" в інноваційному процесі.
Така стратегія вимагає інтенсивних НДДКР.
3. Імітаційна – використається фірмами, що мають сильні ринкові й технологічні позиції.
Імітаційна стратегія застосовується фірмами, що не є піонерами у випуску на ринок тих або інших нововведень. При цьому копіюються основні споживчі властивості (але не обов'язково технічні особливості) нововведень, випущених на ринок малими інноваційними фірмами або фірмами-лідерами.
Інноваційна стратегія виходить із принципу "час - гроші".
Вибір інноваційної стратегії з урахуванням життєвого циклу продукту враховує наступне:
1. Зародження. Цей переломний момент характеризується появою зародка нової системи в середовищі старої або вихідної, що перетворює її в материнську й вимагає перебудови всієї життєдіяльності.
2. Народження. Тут перелом полягає в тому, що реально з'являється нова система, що сформувалася в значній мірі по образі й подобі систем, її що породили.
3. Становлення. Переломом є виникнення системи, що сформувалася (дорослої), що починає на рівні конкурувати зі створеними раніше, у тому числі й батьківської системи. Система, що сформувалася, прагне самоствердитися й готова до того, щоб покласти початок появі нової системи.
4. Стабілізація. Перелом у вступі системи в такий період, коли вона вичерпує свій потенціал подальшого зростання й близька до зрілості.
5. Спрощення. Переломний момент, що складається на початку «зів'янення» системи, у появі перших симптомів того, що вона пройшла «апогей» свого розвитку: молодість і зрілість уже за, а спереду старість.
6. Падіння. У багатьох випадках відзначається зниження більшості значимих показників життєдіяльності системи, що й становить суть перелому.
7. Результат. Цей переломний момент характеризується завершенням зниження більшості значимих показників життєдіяльності системи. Вона як би повертається до свого вихідного стану й підготовляється до переходу в новий стан.
8. Деструктуризація. Перелом виражається в зупинці всіх процесів життєдіяльності системи й або у використанні її в іншій якості, або в проведенні технології утилізації.