Загальні причини виникнення держави і права:

1) три поділи праці (виокремлення скотарських племен, відо­кремлення ремесла від рільництва, виникнення й розвиток тор­гівлі);

2) поява надлишкового продукту, патріархальної сім'ї, прива­тної власності та майнової нерівності;3) утворення класів як великих груп людей з різними інте­ресами та виникнення міжкласових конфліктів;

4) неспроможність суспільної влади первісного ладу врегулю­вати класові суперечності й конфлікти та виникнення держави як політичної організації публічної влади.

Право, як і держава, виникло завдяки необхідності управляти соціальними процесами. Юридичне право виникає лише з виник­ненням держави, тому закономірності виникнення держави сто­суються й виникнення права.

3. Характеристика функцій держави

Функції держави — це основні напрями діяльності держави, що розкривають її соціальну сутність і призначення в суспільстві.

Функції не є власне юридичними чи політичними поняттями. Термін був запозичений з математики. Найбільш розгорнуто фу­нкціональний підхід був запропонований німецьким вченим Е. Каесірером (1874—1945), який розробив теорію функцій, що значно вплинула на філософське трактування функцій. Проте іс­нує тенденція до розширеного тлумачення цього терміна, зокре­ма функція розглядається як діяльність, обов'язок, робота. Функ­цію слід відрізняти від мети та завдань, що вирішує система, від її практичної діяльності.

Отже, функції держави — це основні соціально важливі на­прями її діяльності на конкретному історичному етапі розвитку.

Головні завдання і цілі держави на певній стадії її розвитку зу­мовлені економічними, політичними, соціальними та іншими умо­вами її існування. Відтак основні напрями її діяльності, тобто її фу­нкції, мають об'єктивний характер, спричинений потребами життя, суспільства. Здійснення функцій держави має постійний, система­тичний характер і відбувається протягом усього часу існування об'єктивно зумовлених завдань, що стоять перед державою. Вони виникають, здійснюються і розвиваються відповідно до тих завдань, що належить виконувати державі у конкретних історичних умовах.

Так, в умовах існування в суспільстві антагоністичних класо­вих протиріч функції рабовласницьких і феодальних держав були спрямовані на реалізацію їх головного призначення, яке полягало у здійсненні організованого примусу в межах усього суспільства з метою забезпечення реалізації інтересів пануючого класу. У су­часних умовах функції демократичної держави покликані сприя­ти реалізації її основного призначення — забезпечення загально­суспільного блага, тобто створення сприятливих умов для існування і розвитку усіх без винятку існуючих в суспільстві со­ціальних груп.

Функції держави пов'язані з тими суспільними відносинами, на які держава намагається активно впливати своєю політикою відповідно до своїх потреб.

Види функцій держави.

1. За соціальним призначенням державної діяльності — осно­вні і неосновні.

Основні функції— такі напрями діяльності держави, без здійснення яких вона не може нормально функціонувати і розви­ватися, характеризують призначення держави, найбільш важливі напрями її діяльності на певному етапі розвитку— функції обо­рони країни, захисту правопорядку, законності, охорони прав і свобод громадян тощо.

Неосновні — є складовими елементами основних функцій, але окремо не розкривають сутності держави. Так, у складі такої основної функції держави, як оборона країни, можна виділити низку її неосновних функцій: -зміцнення збройних сил, розвиток науково-технічного прогресу для забезпечення їх озброєнням, за­безпечення відповідних пропорцій військового і цивільного ви­робництва тощо.