Наддніпрянська Україна на початку XX ст. Економічний розвиток

Промислове піднесення 1860—90-х р.р. завершилося наприкінці XIX ст. Економіка Російської імперії, а у її складі й України, на початку XX ст. пережила гостру кризу, яка істотно вплинула не тільки на господарське, але й на сусп­ільно-політичне життя.

Світова криза супроводжувалася поглинанням слабших під­приємств сильнішими, зменшенням чисельності дрібних фабрик і заводів та збільшенням великих. Це явище було характерним для усіх країн і одержало назву «концентрація виробництва». В Україні концентрація виробництва досягла великих, навіть у порівнянні з західноєвропейськими країнами, розмірів. У 1901 р. тут було тільки 17 підприємств з числом робітників на кожному з них більше тисячі, а в 1913 р. їх уже налічувалося 42.

Великі підприємства, як правило, не належали одній особі. Це були акціонерні товариства. У таких об'єднаннях капітал по­ділявся на паї (акції), і власники паїв (акціонери) відповідали за справи акціонерного товариства та отримували частку прибутку у відповідності до свого паю. У 1905 р. в Україні не було вже жодно­го великого металургійного заводу, який би не входив в акціонер­ну компанію. Акціонерні товариства прискорювали процес концен­трації виробництва і підготували появу монополій (у перекладі -«один продаю»).

Монополії почали створюватися наприкінці XIX - на початку XX ст. великими промисловцями і банкірами з метою подолання господарських криз перевиробництва, що в умовах вільної конку­ренції періодично повторювалися. Це були об'єднання підприємств певної галузі чи місцевості, які регулювали об'єм виробництва, роз­поділяли ринки збуту продукції, встановлювали ціни, закривали неприбуткові фабрики і заводи.

Найпоширенішою формою монополій у початковий період їх існування стали синдикати - угоди самостійних у виробничому відношенні власників підприємств про спільний продаж продукції через утворюваний ними об'єднаний орган по збуту.

В Україні одним з перших ще в кінці XIX ст. виник цукровий синдикат. У 1902 р. засновано найбільший у металургії синдикат «Продамет». Мета його - торгівля виробами заводів цього об'єднан­ня. На початок 1908 р. «Продамет» зосередив у своїх руках дві тре­тини всього виробництва заліза і сталі Південної України. В 1903 р. було засновано «Продаруд» (для продажу руди). Тоді ж виник «Продвагон» і т. д. Дуже велику роль у розвитку монополістично­го капіталу в промисловості України відіграв вугільний синдикат Донбасу «Продвугілля», на який припадало близько 75% усього видобутку вугілля в Донбасі.

1.Особливості економічного розвитку Наддніпрянської України на початку XX ст.

Промисловість	Сільське господарство
• Концентрація виробництва • Утворення монополій • Формування промислової спеціалізації регіонів • Значний вплив іноземного капіталу • Вищі темпи розвитку порівняно із загальноімперськими • Перетворення Наддніпрянщини на один з головних промислових регіонів імперії	• Збереження великими поміщицькими латифундіями СВОЇХ ПОЗИЦІЙ • Перетворення землі на товар спричинило майнову диференціацію селянства • Майнове розшарування селянства мало характер різкої поляризації • Посилилася експлуатація народних мас • Загострення проблема аграрного перенаселення