- •Розділ 1. Загальні питання фармакогнозії
- •1.1. Товарознавчий аналіз.
- •1.2. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •1.3. Доброякісність лікарської рослинної сировини.
- •1.4. Зберігання та маркіровка.
- •Розділ 2. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять полісахариди.
- •2.1. Фізико-хімічні властивості.
- •2.2. Хімічна будова.
- •2.3. Хімічний склад.
- •2.4. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •2.5. Тотожність. Мікроскопічні діагностичні ознаки.
- •2.6. Доброякісність сировиин. Якісні реакції на полісахариди.
- •2.7. Застосування і препарати.
- •Розділ 3. Жири, жироподібні речовини. Лікарські рослини що їх накопичують.
- •3.1. Фізико-хімічні властивості.
- •3.2. Отримання жирних олій.
- •3.3. Хімічний склад.
- •Розділ 4. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять вітаміни
- •4.1. Хімічна будова.
- •4.2. Хімічний склад.
- •4.3. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •4.4. Тотожність. Макроскопічний та мікроскопічний аналіз.
- •4.5. Стандартизація сировини. Якісний та кількісний аналіз.
- •4.6. Застосування і препарати.
- •Розділ 5. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містить фенольні сполуки.
- •5.1. Прості феноли та їх глікозиди. Лігнани.
- •5.1.1. Хімічний склад.
- •5.1.2. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •5.1.3. Стандартизація. Якісний та кількісний аналіз сировини.
- •5.1.4. Застосування та препарати.
- •5.2. Кумарини та хромони.
- •5.2.1. Хімічний склад.
- •5.2.2. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •5.2.3. Стандартизація сировини. Якісний аналіз.
- •5.2.4. Застосування та препарати.
- •5.3. Антраценпохідні.
- •5.3.1. Хімічний склад.
- •5.3.2. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •5.3.3. Тотожність. Макро- та мікроскопічний аналіз лікарської рослинної сировини.
- •5.3.4. Тотожність та доброякісність. Якісні реакції.
- •5.3.5. Стандартизація лікарської рослинної сировини. Кількісне визначення.
- •5.3.6. Застосування та препарати.
- •5.4. Флаваноїди.
- •5.4.1. Хімічний склад.
- •5.4.2. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •5.4.3. Тотожність лікарської рослинної сировини. Макроскопічний та якісний аналіз.
- •5.4.4. Стандартизація сировини. Кількісне визначення біологічно активних речовин.
- •5.4.5. Застосування і препарати.
- •5.5. Дубильні речовини.
- •5.5.1. Заготівля та сушка лікарської рослинної сировини.
- •5.5.2. Тотожність сировини. Макроскопічний та якісний аналіз.
- •5.5.3. Застосування та препарати.
- •Розділ 6. Іридоїди.
- •6.1. Хімічний склад.
- •6.2. Тотожність сировини. Якісний аналіз.
- •6.3. Застосування та препарати.
- •Розділ 7. Ефірні олії
- •7.1. Лікарська рослинна сировина, що містить ефірні олії.
- •7.2. Хімічний склад
- •7.3. Локалізація ефірних олій в лікарської рослинної сировині .
- •7.4. Заготівля, сушка та зберігання лікарської рослинної сировини.
- •7.5. Здобування ефірних олій.
- •7.6. Тотожність сировини. Макро- та мікроскопічний аналіз.
- •7.7. Доброякісність сировини. Якісний аналіз.
- •7.8. Стандартизація сировини. Кількісний аналіз.
- •7.9. Застосування і препарати.
- •Розділ 8. Сапоніни
- •8.1. Хімічний склад.
- •8.2. Стандартизація сировини.
- •8.3. Застосування і препарати.
- •Розділ 9. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять кардіоглікозиди.
- •9.1. Хімічний склад.
- •9.2. Заготівля та сушіння. Зберігання сировини.
- •9.3. Тотожність сировини.
- •9.4. Стандартизація сировини.
- •9.5. Застосування і препарати.
- •Розділ 10. Глікозиди в лікарській рослинній сировині
- •Розділ 11. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять алкалоїди
- •11.1. Хімічна будова.
- •11.2. Зберігання та заготівля сировини, що містить алкалоїди.
- •11.3. Тотожність сировини. Макро- та мікроскопічний аналіз.
- •11.4. Якісний та кількісний аналіз. Стандартизація сировини.
- •11. 5. Виділення з лікарської рослинної сировини.
- •11. 6. Препарати і застосування.
- •Розділ 12. Сировина тваринного походження
- •Розділ 13. Ресурсознавство
- •Відповіді Розділ 1. Загальні питання фармакогнозії
- •1.1. Товарознавчий аналіз.
- •Розділ 2. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять полісахариди
- •Розділ 3. Жири, жироподібні речовини. Лікарські рослини що їх накопичують
- •Розділ 4. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять вітаміни
- •Розділ 5. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містить фенольні сполуки
- •Розділ 6. Іридоїди
- •Розділ 7. Ефірні олії
- •Розділ 8. Сапоніни
- •Розділ 9. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять кардіоглікозиди
- •Розділ 10. Глікозиди в лікарській рослинній сировині
- •Розділ 11. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять алкалоїди
- •11.3. Тотожність сировини. Макро- та мікроскопічний аналіз.
- •11.4. Якісний та кількісний аналіз. Стандартизація сировини.
- •11.5. Виділення з лікарської рослинної сировини.
- •11.6. Препарати і застосування.
- •Розділ 2. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять полісахариди.
- •Розділ 3. Жири, жироподібні речовини. Лікарські рослини що їх накопичують.
- •Розділ 4. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять вітаміни
- •Розділ 5. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містить фенольні сполуки.
- •5.1. Прості феноли та їх глікозиди. Лігнани.
- •5.2. Кумарини та хромони.
- •5.3. Антраценпохідні.
- •5.4. Флаваноїди.
- •5.5. Дубильні речовини.
- •Розділ 6. Іридоїди
- •Розділ 7. Ефірні олії
- •Розділ 8. Сапоніни
- •Розділ 9. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять кардіоглікозиди
- •Розділ 11. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять алкалоїди
- •Розділ 12. Сировина тваринного походження
- •Розділ 13. Ресурсознавство
Розділ 5. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містить фенольні сполуки.
5.1. Прості феноли та їх глікозиди. Лігнани.
106. Вiрна вiдповiдь D, тому що Чорниця, яка є домішкою до Мучниці схожа на неї за макроскопічними ознаками. До того ж ці рослини відносяться до одного сімейства.
|
|
Чорниця звичайна Мучниця
107. Вiрна вiдповiдь В, тому що, як і в питанні 106 брусниця та мучниця схожі і відносяться до одного сімейства.
109. Вiрна вiдповiдь А, тому що саме йодометричний метод визначення регламентує ДФ ХI для визначення вмісту арбутину.
110. Вiрна вiдповiдь А, тому що салідрозид - це основна діюча речовина родіоли рожевої, тому саме за вмістом салідрозиду проводять стандартизацію.
111. Вiрна вiдповiдь D, тому що, як було зазначено вище, мучниця (Uvae-ursi) та брусниця (Vitis ideae) відносяться до одного сімейства, схожі зовні та накопичують значні кількості фенолглікозиду арбутину, тому при необхідності їх можна заміняти одне одним.
113. Вiрна вiдповiдь В, тому що женьшень та елеутерокок відносяться до фармакологічної групи адаптогенів, тому можуть бути замінниками одне одного.
5.2. Кумарини та хромони.
116. Вiрна вiдповiдь А, тому що фурокумарини підвищують чутливість шкіри до УФ-променів, та подразнюють її, тому можуть викликати появу опіків.
117. Вiрна вiдповiдь В, тому що під дією УФ-променів фурокумарини руйнуються, до того ж вони можуть викликати подразнення шкіри під дією світла. Вранці ж накопичується максимальна кількість діючих речовин.
118. Вiрна вiдповiдь С, тому що плоди селерових зріють нерівномірно і якщо збирати їх під час повної стиглості, вони можуть осипатись. Тому заготівлю проводять під час побуріння 60-80% зонтиків.
119. Вiрна вiдповiдь В, тому що при проведенні лактонної проби з кумаринами, вони здатні рециклізуватися, хромони до цього не здатні.
5.3. Антраценпохідні.
127. Вiрна вiдповiдь А, тому що лист Сени вміщує антраценпохідні та значну кількість смолистих речовин. Антраценпохідні проявляють фармакологічну (послаблюючу) дію, тому від них треба позбавлятися.
128. Вiрна вiдповiдь С, тому що марена красильна вміщує руберетринову кислоту, яка є похідною антраценпохідного – алізарину – з давніх часів відомого як червоний барвник, що і зумовлює зміну кольору сечі.
131. Вiрна вiдповiдь С, тому що кору крушини, як і всі кори заготовляють під час сокоруху, тому що в цей період спостерігається максимальне накопичення БАР.
132. Вiрна вiдповiдь С, тому що плоди крушини можуть викликати спастичні коліки у кишечнику та блювоту за рахунок франгуларозиду, якого немає ані в плодах жостеру, ані в корі крушини (після сушіння). Так як в період повної стиглості плоди жостеру та крушини зовні схожі, їх необхідно вміти розрізняти.
|
|
Жостір Крушина
133. Вiрна вiдповiдь В, тому що корені щавлю кінського, як і всі підземні органи рослини збирають восени після відмирання надземної частини, так як саме в цей період спостерігається максимальне накопичення БАР.
135. Вiрна вiдповiдь С, тому що в свіжо зібраній корі крушини присутній франгулорозид, який може викликати подразнення кишечнику, але він легко окислюється навіть під дією кисню повітря, тому кору крушини треба після заготівлі зберігати 1 рік.
136. Вiрна вiдповiдь D, тому що, як було зазначено в питанні № 135 для окислення франгулорозиду кору крушини можна витримати при t=100ºC протягом 1 години.
137. Вiрна вiдповiдь А, тому що з приведених в якості відповідей лікарських рослин тільки у корі калини при зшкрябуванні спостерігається червоний шар (за рахунок антраценпохідних).
138. Вiрна вiдповiдь С, тому що темно-червоний пробковий шар є діагностичною ознакою саме кори крушини.
139. Вiрна вiдповiдь Е, тому що антраценпохідні з лугом дають феноляти, які забарвлені в яскраво-червоний колір, що і є якісною реакцією.
143. Вiрна вiдповiдь D, див. питання № 139.
144. Вiрна вiдповiдь А, тому що розчини фенолятів антрацен похідних з лугом мають яскраве забарвлення, тому їх можна визначити фотоелектроколориметрично.
147. Вiрна вiдповiдь Е, тому що необхідно уважно прочитати запропоновані варіанти відповіді і звернути увагу, що з наданих видів лікарської рослинної сировини можуть використовуватися як послаблюючі засоби лише крушина та жостір, але в якості відповіді наведені плоди крушини, які не тільки не є сировиною крушини, а ще і можуть викликати подразнювання кишечнику.
148. Вiрна вiдповiдь В, див. питання № 127.
149. Вiрна вiдповiдь D, див. питання № 128.
150. Вiрна вiдповiдь С, тому що антраценпохідні проявляють послаблюючу дію і можуть викликати стимулювання мускулатури матки, тому вони не рекомендуються вагітним жінкам, до того ж вони проникають у грудне молоко і їх з цього приводу не призначають жінкам, які годують груддю.
153. Вiрна вiдповiдь С, див. питання № 148.
154. Вiрна вiдповiдь С, тому що з усіх видів звіробою офіціальним є тільки 2: H. perforatum (Звіробій продірявлений) та Н. Maculatum (Звіробій плямистий).
155. Вiрна вiдповiдь С, тому що звикання до антрацен похідних трапляється у разі призначення їх в якості послаблюючих препаратів, а з приведених видів лікарської рослинної сировини з цією метою призначають лише листя Сени.