Класифікаційна ознака

Загальнодержавні

За рівнем управління

Регіональні

Постійні

•М За періодом функціонування

Тимчасові

Державні

За формою власності

Недержавні

Соціальні

Економічні

Інвестиційні

За цільовим призначенням

Науково-дослідні

Військові

Кредитні

Страхові

Рис. 10.1. Класифікація позабюджетних фондів

В Україні найбільшого поширення набули загальнодержавні соціальні по-

забюджетні фонди, що мають постійний характер.

Соціальні позабюджетні фонди доцільно розглядати як особливе явище то-

варно-грошових відносин. Вони є формою перерозподілу валового внутрішньо-

273

Розділ 10

го продукту у грошовому вираженні з метою формування централізованих

фондів грошових коштів та їх використання на соціальні програми.

Всі види розподільних відносин, які здійснюються за допомогою соціаль-

них позабюджетних фондів, можна виокремити в такі групи:

— між органами державної виконавчої влади та юридичними особами, які

сплачують внески у фонди;

— між органами державної виконавчої влади і фізичними особами, які

сплачують внески та отримують соціальні допомоги з цих фондів;

— між органами державної виконавчої влади, пов'язані з перерозподілом

коштів державного бюджету, окремих соціальних фондів;

— між органами державної виконавчої влади та кредитними установами з

приводу отримання та повернення кредитів, вкладення тимчасово вільних

коштів на депозитні рахунки;

— між робочими органами фондів й установами, організаціями, які нада-

ють громадянам соціальні послуги.

Сукупність зазначених вище грошових відносин характеризує зміст поза-

бюджетних фондів. Об'єктивна необхідність таких фондів пов'язана з тим, що

в умовах товарно-грошових відносин держава має ефективно організувати пе-

рерозподіл валового внутрішнього продукту, формуючи фонди грошових кош-

тів з метою повної реалізації своєї соціальної політики.

Матеріальним вираженням цих відносин є централізовані фонди грошових

коштів, які характеризуються такими ознаками:

— цільове призначення коштів;

— правове регулювання формування і використання коштів;

— перебування коштів у розпорядженні спеціальних органів державної ви-

конавчої влади;

— перерозподіл коштів всередині кожного напряму соціальної політики;

— динамічність;

— мобільність;

— наявність резервних фондів у їх складі.

За формою бюджети соціальних позабюджетних фондів є фінансовими пла-

нами спеціальних органів державної виконавчої влади, які мають особливий

склад і структуру доходів та видатків, характеризуються певним порядком

складання, затвердження і виконання.

Організаційна структура позабюджетних фондів складається з правлінь та

виконавчих дирекцій, що розпоряджаються коштами цільового призначення.

Робочі органи позабюджетних фондів взаємодіють із законодавчою владою,

між собою, з фінансовими та кредитними організаціями (рис. 10.2).

Основним призначенням соціальних позабюджетних фондів є забезпечення

спеціальних органів державної виконавчої влади таким обсягом фінансових

ресурсів, який був би достатнім для виконання ними своїх повноважень.

Соціальні позабюджетні фонди відіграють важливу роль, яка виявляється у

тому, що:

274

Соціальні позабюджетні фонди

КАБ		ЦА
	ІгІНі 1 МІпІС 1 гІИ ^ С.ЕіІі'.гЬ 1 а.гіа. 1 ' гЯІігЛлЛІН.А .гА,і УКРАЇНИ <— ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ <— УКРАЇНИ
—>		і—і
	Міністерство праці та соціальної політики України
—>
	Пенсійний фонд
	Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
	Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
—>
	Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
	Міністерство фінансів України
	Державна податкова адміністрація України
—>
	Контрольно-ревізійна служба України
	Державне казначейство України

Рис. 10.2. Суб'єкти управління коштами соціальних позабюджетних фондів

1) вони є важливою формою перерозподілу валового внутрішнього продук-

ту, яка активно застосовується державою в умовах ринкових перетворень. Об-

сяг соціальних фондів становить близько половини обсягу доходів державного

бюджету;

2) формуючи позабюджетні фонди, держава використовує додаткові до бю-

джетних канали надходження грошових коштів у формі обов'язкових внесків

для своєї соціальної політики, закріплюючи за страховими внесками конкрет-

ні соціальні виплати й послуги;

3) соціальні позабюджетні фонди функціонують на страхових засадах, що

передбачає солідарний перерозподіл коштів між учасниками; за мінімальних

платежів забезпечуються грошові виплати у зв'язку з настанням страхових

випадків;

4) вони є інструментом соціального захисту населення. Держава гаран-

тує громадянам матеріальну підтримку в разі настання пенсійного віку,

275

Розділ 10

втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, народження дити-

ни тощо;

5) соціальні позабюджетні фонди є важливим інструментом державного

впливу на ринку праці при вирішенні демографічних проблем, організації охо-

рони праці на підприємствах.

10.2. Становлення та розвиток

соціальних позабюджетних фондів

Соціальні позабюджетні фонди постійно розвиваються й удосконалюються

залежно від фінансової та соціальної політики держави, яка на кожному етапі

розвитку суспільства застосовує певні форми, методи та важелі впливу на со-

ціальні процеси. Держава забезпечує проведення єдиної політики у цій сфері,

реалізацію прав громадян на соціальний захист, дотримання всіма учасника-

ми законів і нормативно-правових актів, адаптацію вітчизняних соціальних

стандартів до міжнародних. Регулювання у сфері соціальних позабюджетних

фондів полягає у розробленні та прийнятті законів, що регламентують відно-

сини учасників; перегляді страхових внесків, норм і порядку формування до-

ходів з урахуванням поточної соціально-економічної ситуації; підвищенні роз-

мірів соціальних виплат з метою покращення матеріального забезпечення

громадян; контролі за рухом грошових коштів і діяльністю робочих органів

фонду.

До 1991 р. система позабюджетних фондів у колишньому Союзі РСР не була

достатною мірою розвинутою. Адміністративно-командне управління перед-

бачало концентрацію всіх фінансових ресурсів у єдиному централізованому

фонді — бюджеті. У складі державного бюджету виокремлювався бюджет дер-

жавного соціального страхування. Крім того, були доброчинні фонди (Дитя-

чий фонд. Фонд миру тощо).

З проголошенням незалежності України почали запроваджуватися нові

елементи фінансової системи, властиві для держав з ринковою економікою, у

тому числі цільові фонди. Проте цей процес не мав достатніх теоретико-органі-

заційних та правових засад. Органи законодавчої та виконавчої влади не ви-

значили стратегії розвитку та місця позабюджетних фондів у системі держав-

них фінансів. Численні зміни, які вносяться до порядку формування та

використання фондів, їх співвідношення з бюджетом, не сприяють ефективно-

му управлінню державними фінансовими ресурсами. Запровадження сучасної

методики встановлення розміру страхових внесків та рівня соціальних виплат

залежить від стану економіки, доходів суб'єктів господарювання та громадян,

політики уряду тощо.

Ще однією особливістю вітчизняної системи позабюджетних фондів є на-

дання переваги фондам соціального призначення. Це позитивно характеризує

276

Соціальні позабюджетні фонди

роль держави у забезпеченні соціального захисту населення в умовах ринко-

вих трансформацій. Однак не менша увага має приділятись й економічним

проблемам, бо від обсягу валового внутрішнього продукту, стану економіки за-

лежать наповнюваність дохідної частини бюджетів соціальних позабюджет-

них фондів та їх фінансова стабільність.

Найбільші зміни у складі соціальних позабюджетних фондів та їх взаємодії

з державним бюджетом відбувалися з 1991 по 2001 р. У 1991—1992 рр. були

сформовані: Пенсійний фонд. Фонд соціального страхування, Державний фонд

сприяння зайнятості населення. Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації

наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення. Ос-

танній постійно знаходився у складі державного бюджету.

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 1994 рік"

(ст. 8) до складу державного бюджету було включено бюджет Пенсійного фон-

ду. У 1994 р. 80 % надходжень коштів від приватизації майна державних під-

приємств спрямовувались до бюджету, з яких ЗО % зараховувалося до держав-

ного бюджету на фінансування витрат Пенсійного фонду на виплату пенсій.

У 1996 р. склад доходів і видатків державного бюджету поповнився ще од-

ним цільовим фондом — Державним фондом сприяння зайнятості населення.

У 1997 р. у зв'язку зі значним зростанням розмірів виплат пенсіонерам, а

отже, збільшенням обсягу видаткової частини бюджету Пенсійного фонду, він

був виведений зі складу доходів і видатків державного бюджету і став само-

стійним позабюджетним фондом.

У 1999 р. були скасовані обов'язкові внески підприємств, організацій та

установ до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобиль-

ської катастрофи та соціального захисту населення.