- •Фізичні:
- •Технологічні: здатність піддаватись певним методам обробки.
- •Перетворення у твердому стані (вторинна кристалізація).
- •Порівнюючи між собою перетворення у точках с і s діаграми, можна відмітити наступне:
- •Виробництво сталі
- •За способом виготовлення:
- •Маркування сталей.
- •Сплави на основі міді
- •Легкі сплави Сплави на алюмінієвій основі
- •Сплави на алюмінієвій основі
- •Магній та його сплави
- •Сплави на основі магнію
- •Титан та його сплави
- •Основи термічної обробки сталей
- •Перетворення в сталі при нагріванні.
- •Перетворення в сталі при охолодженні.
- •Узагальнення
- •Властивості структурних складових, що виникають при охолодженні сталі.
- •Відпалювання.
- •Нормалізація
- •Гартування
- •Способи гартування
- •Відпускання
- •Хіміко-термічна обробка сталі
- •Суть і види корозії металів
- •Методи захисту металів від корозії
- •Литво в разові форми.
- •Литво у багаторазові форми
- •Обробка металів тиском.
- •Фізична сутність пластичної деформації.
- •Нагрівання металу.
- •Види обробки тиском
- •Основні види прокату
- •Устаткування і електроди для ручного дугового зварювання
- •Ручне дугове зварювання.
- •Електрошлакове зварювання
- •Інші способи зварювання плавленням. Дугове зварювання в середовищі захисного газу.
- •Плазмове зварювання.
- •Газове зварювання.
- •Зварюванні під водою.
- •Зварювання лазером.
- •Способи зварювання тиском.
- •Наплавлення.
- •Різання.
- •Контроль якості зварювання.
- •Стандартизація
- •Допуски, посадки та технічні вимірювання Основні поняття Поверхні, їх розміри, відхилення і допуски
- •Графічне зображення допусків і відхилень
- •Одиниця допуску і поняття про квалітет
- •Допуски однакових розмірів в різних квалітетах різні, тому що залежать від числа одиниць допуску а, тобто квалітети визначають точність однакових номінальних розмірів.
- •Загальні відомості про посадки
- •Посадки в системі отвору і в системі валу
- •Матеріали для виготовлення деяких деталей:
Основи термічної обробки сталей
Технологія металів складається з таких основних технологій:
металургія – отримання сплаву заданого складу;
механічна технологія – отримання виробів заданої форми і розмірів;
термічна обробка – отримання заданих властивостей, які в значний мірі визначаються структурою сплавів. Структурні зміни відбуваються внаслідок фазових перетворень.
Перетворення в сталі при нагріванні.
При нагріванні відбувається перетворення перліту в аустеніт. Перліт є суміш двох фаз – феріту і цементиту. При нагріванні до критичної температури t0s починають з'являтися мілкі зерна аустеніту, в яких розчиняється цементит. При продовженні підвищення температури зерна аустеніту ростуть, з'являються нові зерна і продовжується розчинення цементиту. Процес триває до повного перетворення перліту в аустеніт.
Перетворення в сталі при охолодженні.
Перетворення аустеніту в перліт може відбуватись тільки при t0<7270С.. Для розпаду аустеніту потрібно його охолодження. Закономірності цього процесу характеризуються діаграмою ізотермічного перетворення аустеніту (розпадом аустеніту при постійній температурі).
Діаграму відтворюють експериментально. Зразки сталі, нагріті до аустенітного стану, швидко занурюють в ванну з рідиною, яка має температуру t <t s, і витримують до завершення перетворення. Ступінь розпаду аустеніту визначають різними методами, наприклад, мікроструктурним.
Процес швидкого охолодження до температур, <t s, називають переохолодженням.
При незначному переохолодженні аустеніт розпадається з утворенням тонкої механічної суміші феріту і цементиту (перліту). Пластини феріту і цементиту мають розмір 0,6 -1,0 мкм. Припустимо, що за 0,5 с зразок охолоджується до t0 = 7000 С і далі витримується при цій температурі (ізотермічне перетворення). Виявляється, що з часом, до т. п1, в аустеніті ніяких перетворень не відбувається. Перетворення починаються лише в точці п1. Період часу до точки п1 називається інкубаційним періодом. Перетворення аустеніту завершуються повністю до часу т. к1, коли аустеніт повністю перейшов у перліт.
При збільшенні переохолодження до 500 - 1200С (охолодження до t0 = 6500 С і менше)бачимо, що інкубаційний період, початок п2 і кінець к2 перетворення (період перетворення аустеніту) зменшились, пластини феріту ростуть менше і товщина їх складає 0,25 – 0,30 мкм. Таку структуру називають сорбітом.
При переохолодженні на 1800 – 2000 С (до t0 = 5000 С) отримаємо відповідно точки п3 і к3 перетворення аустеніту, ріст пластин зупиняється раніше, розмір їх складає 0,1 – 0,15 мкм. Таку структуру називають трооститом.
П
С
Т
Б
Таким чином, перліт, сорбіт і тростит – це ферітно-цементитні пластинчаті структури, які відрізняються лише розміром зерен.
При більшому переохолодженні аустеніту (до t0=2400С і нижче) відбуваються інші перетворення. Атоми заліза з γ-решітки перебудовуються в решітку α, але вуглець не встигає виділитися і утворити часточки цементиту, він зостається розчиненим в решітці α, утворюючи пересичений твердий розчин вуглецю в α-залізі, який має назву мартенсит.
При переохолодженні до t0=3500С на діаграмі отримуємо точки п4 і к4 перетворення аустеніту, а структура сталі представлятиме суміш троститу і мартенситу. Така структура має назву бейніт.
При збільшенні кількості подібних випробувань знайдемо ряд точок початку (пп) і (кп) перетворень аустеніту. З'єднавши ці точки, отримаємо дві криві перетворення аустеніту: криву І початку перетворення при різних температурах і криву ІІ кінця перетворення при тих же температурах.
При охолодженні зразків з певною швидкістю, яка називається критичною, і швидше, при t0=2400С (лінія Мп) починається перетворення аустеніту в мартенсит; подальше перетворення аустеніту в мартенсит відбувається тільки при зниженні температури і закінчення цього перетворення для евтектоїдної вуглецевої сталі відбудеться лише при t0=-500С .