3. Підстави і процесуальний порядок відновлення зупиненого досудового слідства і підстави закриття справи, слідство у якій зупинено

Кримінально-процесуальний закон доволі стисло регламентує підстави відновлення зупиненого досудового слідства. В ст. 210 КПК зазначено: "у разі потреби відновити досудове слідство слідчий складає постанову". Така потреба виникає у разі, якщо:

1) немає підстав до зупинення слідства:

• обвинуваченого, що ухилявся від слідства, знайдено і його участь у справі забезпечено;

• обвинувачений видужав і може брати участь у слідчих діях;

• особу, яка підлягає притягненню як обвинувачений, встановлено;

2) необхідно і можливо провести слідчі дії за відсутності обвинуваченого.

Процесуальний порядок відновлення досудового слідства:

1. Слідчий складає постанову про відновлення досудового слідства.

2. Копію цієї постанови направляє прокуророві.

3. Виконує необхідні слідчі дії.

4. Якщо після цього не зникли підстави до зупинення слідства,то знову зупиняє його.

Підстави закриття кримінальної справи, досудове слідство у якій зупинено (ст. 211 КПК):

1. закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, зазначених у статтях 49 і 106 КК, а у випадках,згаданих у ч. 1 ст. 7 КПК "Порядок звільнення від кримінальної відповідальності і від покарання внаслідок зміни обстановки", — ідо закінчення цих строків;

2. наявність однієї (або кількох) обставин, передбачених пунктами 4, 8-11 ч. 1ст. 6 КПК.

ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ. НАПРАВЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ ДО СУДУ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

1. Поняття і значення закриття кримінальної справи.

2. Підстави закриття кримінальної справи.

3. Процесуальний порядок закриття і відновлення кримінальної справи.

4. Направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності: підстави і процесуальний порядок.

1. Поняття і значення закриття кримінальної справи

Кримінальний процес розпочинається з моменту прийняття компетентними органами держави заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини і розвивається до повного виконання всіх його завдань (ст. 2 КПК). Кримінальний процес може бути припинено в будь-якій стадії.

У стадії порушення кримінальної справи він припиняється з прийняттям рішення про відмову в порушенні справи. У стадії досудового слідства — шляхом закриття кримінальної справи.

Закриття кримінальної справи — це одна із форм закінчення досудового слідства (дізнання або власне досудового слідства), що полягає у прийнятті органом дізнання, слідчим чи прокурором рішення про припинення провадження у кримінальній справі та вирішення інших процесуальних питань, як-от: вирішення долі речових доказів; скасування запобіжних та інших примусових заходів щодо обвинуваченого; скасування арешту на майно; роз'яснення заінтересованим учасникам досудового слідства прав, що виникають у них у зв'язку із закриттям справи.

Значення закриття кримінальної справи полягає у такому.

1. У справі припиняються кримінально-правові та кримінально-процесуальні відносини.

2. Постанова, у якій формулюють це рішення, має преюдиційне значення, бо наявність нескасованої постанови органу дізнання,слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи щодо певної особи є обставиною, що виключає провадження у справі щодо цієї самої особи і за тим самим обвинуваченням (п. 10 ч. 1 ст. 6КПК). Це положення процесуального закону цілком узгоджується зі ст. 61 Конституції України, згідно з якою "ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж саме правопорушення".

3. Закриття справи свідчить про виконання стадією досудового слідства всіх своїх завдань.

4. Рішення про закриття справи може бути підставою для відшкодування громадянинові шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури (в разі закриття справи за підставами, що реабілітують, про що далі).

5. Закриття кримінальної справи зупиняє дію повноважень компетентних державних органів. З цього моменту вони втрачають право викликати і допитувати свідків, призначати експертизи тощо. Своєю чергою, учасники досудового слідства (обвинувачений, потерпілий та інші) звільняються від обов'язку підкорятися процесуальним вимогам слідчого.

6. Прийняття цього рішення покладає на слідчого (орган дізнання, прокурора) обов'язок ліквідувати наслідки застосування примусових заходів і реалізувати прийняте рішення (зняти арешт із майна, звільнити затриманого, скасувати запобіжні заходи тощо).

7. Рішення про закриття справи є правоустановним юридичним фактом. З моменту його прийняття суб'єкти досудового слідства,заінтересовані у правильному вирішенні справи, отримують право на його оскарження.