1. Моделювання як метод аналізу об'єктів

Моделюванням називають процес побудови моделі об'єкта, який досліджується, та оперування з нею для отримання корисної Інформації щодо об'єкта дослідження.

Моделлю називають математичне, фізичне або інше логічне зображення системи, об'єкта, явища або пронесу. Ступінь відповідності між моделлю й об'єктом встановлюються за допомогою понять Ізоморфізму і гомоморфізму. Об'єкт і модель вважаються ізоморфними, якщо між ними існує взаємно однозначна відповідність, завдяки якій можна перетворювати одне подання в інше. Об'єкг і модель є ізоморфними .інше у випадку спрощення об'єкта, тобто скорочення множини його властивостей (атрибутів) і характеристик поведінки, які визначають простір його станів. Як правило модель набагато простіша за об'єкт. У таких випадках між ними існує відношення гомоморфності, яке вказує на наявність однозначної відповідності дише в одному напрямку: від моделі до об'єкта.

Системою як формою подання об'єкта називають сукупність взаємопов'язаних елементів, що сприймаються як одне ціле. Характерною особливістю антропогенних (створених людиною) систем є наявність у них мети.

2. Застосування моделювання при створенні та експлуатації організаціПно-технічних об'сктіі (ОТО).

У найбільш загальному випадку ОТО розглядаються як складні системи, для яких як об'єктів моделювання характерними є такі особливості:

- складність структури і стохастичний характер зв'язків між елементами;

- неоднозначність алгоритмів поведінки у різних умовах; велика кількість параметрів і змінних;

- неповнота і не детермінованість вхідної інформації;

- стохастичний характер і різноманітність зовнішніх виливів; обмежені можливості проведення натурних експериментів.

Вибір метолів і засобів моделювання визначаються метою і задачами дослідження на кожному з етапів і стадій їх проектування.

На стадії макропроекіуиаїшя розробляються узагальнені моделі процесів функціонування ОТО, які дають можливість розробнику системи оіримувати відповіді на запитання щодо ефективності різних стратегій управління об'єктом.

На стадії мікропроектуваїїня розробляють моделі для задач створення ефективних забезпечуючих підсистем систем керування ОТО.

Вибір методу моделювання І ступінь деталізації моделей суттєво залежать також від стану розробки системи.

На етапах передпроектних досліджень і розробки технічного завдання на проектування моделі мають, в основному, описовий характер і служать компактним носієм інформації для розробників системи.

На етапах розробки технічного і робочого проектів моделі окремих підсистем деталізуються І використовуються для розв'язання задач їх синтезу (зокрема, вибору раціональних варіантів їх побудови).

На етапах впровадження й експлуатації ОТО моделі використовуються для програвання можливих ситуацій для прийняття обгрунтованих рішень, для навчання і тренувань персоналу систем управління, планування розвитку об'єктів.

3. Основи теорії моделювання систем.

В основі моделювання .лежить теорыя подібності, яка стверджу, що абсолютна подібність може мати місце лише при заміні одного об'єкта іншим точно таким самим. При моделюванні абсолютна подібність не має місця іі прагнуть до того, щоб модель адекватно відображала досліджувану сторону функціонування об'єкта. За ознакою ступеня повноти моделі розділяють на повні, неповні іі наближені.

В основі повного моделювання лежить повна подібність між об'єктом і моделлю, що проявляється як у часі, так і в просторі. Для неповного моделювання характерною є неповна подібність моделі досліджуваному об'єкту. При наближеному моделюванні деякі сторони функціонування досліджуваною об'єкта не моделюються зовсім.