4. Предмети та теми, на яких базується даний курс:

1. Предмет "Вікова психологія";

2. Предмет "Загальна психологія: психологія особистості, психологія емоцій”;

3. Предмет «Психологічна служба в системі освіти”.

Підлітковий та юнацький період (11-15, 16-20 років)

В основі страхів у даний період – відчуття «Я-середовище». Для даного періоду типовим є виникнення страху перед хворобою, а також нав*язливі переконання у непропорційності, дисгармонійності власного тіла (дисморфофобія). Найяскравіший приклад підлітково-юнацького страху – страх перед близькими стосунками. Він починається зі страху залишитись наодинці

з людиною протилежної статі, а у подальшому може перерости у фобію перед будь-якими близькими стосунками (не тільки фізичних, але й духовних). Сексуальні страхи також беруть початок в даному періоді (страх перед чоловіками або жінками).

Депресія у підлітково-юнацькому періоді з*являється одночасно з такими розладами, як тривожні стани, поведінкові порушення, у відповідь на внутрішню та зовнішню напругу. У хлопців-підлітків та юнаків депресія нерідко супроводжується зривами, а у дівчат – порушеннями харчової поведінки – анорексією чи булімією. Депресія, думки про самогубство та вживання наркотиків також тісно пов*язані між собою. Поява багатьох страхів у даний період пов*язана також з кризою підліткового віку (так звана криза 13 років).

До факторів ризику появи стресових ситуацій, тривожності та депресії у юнаків та дівчат можна віднести:

• Негативний образ тіла

• Зростаюча здатність до критичного осмислення себе та свого майбутнього

• Дисфункція сім*ї або проблеми психічного здоров*я батьків

• Подружні конфлікти або розлучення

• Економічні, матеріальні проблеми у сім*ї

• Низька популярність серед ровесників

• Низька шкільна успішність

Багато дівчат завершують період підлітковий та старший шкільний з викривленим «Я-образом», порівняно низькими очікуваннями у житті набагато меншою впевненістю у собі та своїх здібностях, ніж хлопчики. І хоча самооцінка хлопців у період навчання у середній школі знижується, однак не так сильно як у дівчат.

До факторів захисту, які дозволяють тинейджерам подолати труднощі даного вікового періоду можна віднести:

1. Хороші стосунки з батьками, які слугують амортизаторами стресу, пов*язаного з життєвими змінами.

2. Певна сфера компетентності чи майстерності, наприклад, у спорті, музиці чи навчанні є основою для реальної впевненості у собі.

3. Роль, яка передбачає відповідальність за інших (наприклад, члена команди, або молодших братів чи сестер) може допомогти підлітку визначити пріоритети та зустріти життєві випробовування або кризи.

1.Динаміка рівня тривожності учнів (1-11 класи). Статево вікові відмінності.

Дослідження, які проводились з 1970 по 2005 рік А.М.Прихожан, вказують, що між хлопчиками і дівчатами відмінності у частоті та інтенсивності переживання страхів простежуються у 1-3, 10-х класах і в 11 класі. У мол.шк.віці більш тривожні хлопчики, у підл. період ці відмінності згладжуються, а у ранньому юнацькому – більш тривожними виявляються дівчата. За іншими дослідженнями, і у дівчат, і хлопців середній рівень прояву тривожності зростає при переході у середню школу (від 4 до 5 класу) і від перед підліткового до підліткового віку (від 6 до 7 класу).. Різниця між статями виявляється лише у 7 класі: серед 12-річних більш тривожними виявляються дівчата. Тривожність різко знижується при переході від підліткового до раннього юнацького віку, при переході у старші класи школи і підвищується у випускному класі.

Також рівень тривоги порівняно стійкий протягом мол.шкільного віку. Дещо знижується у підлітковий період (6-7 клас). Потім в старшому підлітковому віці відбувається різкий зсув, причому особливо сильно він виявляється у 9, випускному з неповної сер.школи, класі. Далі рівень тривоги різко падає при переході до раннього юнацького віку (10 клас) і знову підвищується перед виходом зі школи.