- •Загальна характеристика мистецтва на межі століть (к. Хіх – хх ст.)
- •Імпресіонізм
- •Творчість Едуарда Мане (1832-1883)
- •Творчість Клода Моне (1840-1926)
- •Творчість Огюста Ренуара
- •Творчість Едгара Дега
- •Постімпресіонізм
- •Поль Сезанн
- •Творчість Вінсента Ван Гога
- •Стиль Модерн
- •Михайло Врубель (1856-1910)
- •Національна романтика та неокласика.
- •Неокласика
- •Примітивізм
- •Пабло пікассо
- •Творчість о. Архипенка і а. Лентулова
- •Абстракціонізм. В. Кандінський
- •Абстракціонізм та його нові концепції
Творчість Клода Моне (1840-1926)
К. Моне – фр. живописець, лідер імпресіонізму. Народ. в Парижі у сім’ї бакалійника. Дитинство провів у Гаврі (Нормандія), де і навчався. Успішні юнацькі роботи – шаржі на жителів Гавра. Першим вчителем був худ. Ежен Буден.
В 1859 р. Моне повертається до Парижу. Відвідує академію Сьюїса, де зближується з імпресіоністами. Протягом 1860-62 р. перебував на військовій службі в Алжирі.
В 1866 р. під впливом Мане створив власний варіант «Сніданку на траві» (460\640; ескіз 130/180). На роботі зображено 12 постатей. Моделями слугували Каміла Донсьє (майбутня дружина) і Фредерік Базіль (друг, художник, колекціонер).
В 1870-х р. Моне працює в Лондоні та Голландії. В 1873 р. пише «Враження. Схід сонця»(48/63), робота, яка дала назву напрямку.
В 1890-х р. до Моне приходить успіх та визнання. Худ. працює рельєфним мазком. Створює серії робіт, де зображає один і той же мотив у різний період доби. Серії: Руанський собор, Вид Темзи, Скирти, Вокзал Сен-Лазар.
З 1899 р. живе в Живерні, де створив серію «Латаття».
Х-но: багатство колориту, тонка передача мінливості освітлення, сюжети створювали враження випадково схопленого фрагменту з життя. «Бульвар Капуцинок», «Поле маків», «Скелі в Бель-Іль», «Парламент в Лондоні», «Дорога через сад в Живерні».
Творчість Огюста Ренуара
(1841-1919)
О. Ренуар – фр. жив., представник імпресіонізму. Його називають творцем щастя. Народився в Ліможі в сім’ї кравця. Свій творчий шлях розпочав як майстер декор. розпису на фарфорі, тканинах, шпалерах. Навався. в Школі витончених м-в у Парижі (1862). На відміну від інших імпресіоністів, головною темою яких був пейзаж, Ренуар цікавився повсякденним життям людини. Він зображував сцени побачені в кафе, парку, на вулиці, березі річки. Відмінна риса Ренуара – застосування яскравого колориту та багатофігурні композиції. Художник захоплювався передачею ефектів світла, кольоровими нюансами.
Роботи: Купання на Сені, Гойдалки, Бал в Мулен де ла Галетт , Танець в Буживалі, Танець в місті, Дитина з кнутиком, Парасольки, Ложа в опері, Купальниці. Ренуар з ніжністю змальовував красу жінки: Оголена, Дівчина з віялом, Портрет актриси Жанни Самарі, Дівчинка у платті з блакитним поясом, Дівчата в чорному.
Творчість Едгара Дега
(1834-1917)
Дега – фр. живописець, графік, скульптор. Народ. в Парижі в сім’ї банкіра. З 1853 р. навчався на юриста в Паризькому університеті, а вже з 1855 р. в Школі витончених м-в. З 1856 р. подорожує по Італії, вивчаючи майстрів Відродження.
З 1873 р. приєднався до імпресіоністів. Проте у роботах особливу увагу приділяв рисунку та композиції. Дега створив значну серію глиняних, бронзових та воскових фігурок танцівниць та коней. В 1880-х р. до худ. приходить визнання. Популярними є його серії на тему скачок, балету та працюючих жінок («Прасувальниці»).
З 1880-х р. широко використовує пастель. Улюбленими були сцени репетиції, відпочинку балерин, позакулісне життя танцівниць. Роботи: Репетиція балету на сцені, Танцівниця у фотографа, Співачка на сцені, Голубі танцівниці, Червоні танцівниці, Урок танцю, Абсент. Х-но: чіткий рисунок, майстерна композиція, вишуканий колорит.