- •1. Поняття, предмет криміналістики та закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються нею.
- •2. Система криміналістики та її завдання як науки на сучасному етапі.
- •3. Поняття та різновиди способу вчинення злочину. Використання даних щодо способу вчинення і приховування злочину у розв’язанні конкретних завдань розслідування.
- •4. Поняття, види і загальна характеристика джерел криміналістичної (процесуальної, доказової) інформації.
- •5. Методологічні основи криміналістики.
- •6. Поняття, об’єкти і суб’єкти криміналістичної ідентифікації, її види і форми.
- •7. Поняття криміналістичної діагностики та її відмінність від ідентифікації.
- •8. Поняття і завдання криміналістичної техніки як розділу криміналістики. Галузі криміналістичної техніки та їх роль у збиранні і дослідженні інформації щодо злочину та його учасників.
- •10. Поняття і значення фіксації криміналістичної інформації як методу повного і точного відображення змісту слідчої дії та її результатів.
- •11. Форми фіксації інформації, що має криміналістичне (доказове) значення.
- •12. Загальна характеристика технічних засобів, методів, прийомів та видів криміналістичної фотографії.
- •13. Процесуальні й технічні правила оформлення фототаблиць, відеоплівок як додатків до відповідних протоколів слідчих дій.
- •14. Криміналістична габітологія: поняття, зміст і значення в практиці розкриття та розслідування злочинів.
- •15. Технологія складання опису ознак зовнішності людини.
- •16. Криміналістична відео-фоноскопія. Наукові засади і сучасні можливості дослідження звукових слідів та їх використання для розшуку й ототожнення джерела звуку.
- •17. Криміналістична трасологія (слідознавство): поняття, система, завдання.
- •18. Поняття та класифікація слідів злочину в криміналістиці.
- •19. Сліди рук людини (дактилоскопія).
- •20. Сліди засобів учинення злочину.
- •21. Мікрооб’єкти та їхнє значення в розкритті та розслідуванні злочинів.
- •22. Криміналістична одорологія. Техніко-криміналістичні засоби і прийоми роботи зі слідами запаху на місці події.
- •23. Експертно-трасологічні дослідження та їх значення в розслідуванні злочинів.
- •24. Криміналістичне почеркознавство й авторознавство. Класифікація ідентифікаційних ознак письма і почерку.
- •25. Поняття документу в криміналістиці. Характеристика основних способів підроблення документів та ознаки, що вказують на них.
- •26. Дослідження відтисків печаток і штампів.
- •27. Дослідження поліграфічної продукції (державних цінних паперів, казначейських білетів, білетів Національного банку України, іноземної валюти, матеріалів порнографічного змісту та ін.).
- •28. Виявлення, фіксація та вилучення комп’ютерної інформації.
- •29. Поняття і класифікація холодної зброї та слідів її застосування.
- •30. Класифікація балістичних об’єктів і загальна характеристика їх криміналістичного дослідження.
- •31. Вибухові речовини і пристрої: поняття та класифікація вибухотехнічних засобів.
- •32. Поняття, науково-правові засади та завдання криміналістичної реєстрації як галузі криміналістичної техніки і практичної діяльності.
- •33. Характеристика окремих видів криміналістичних обліків та інформаційно-довідкових систем (колекцій), здійснюваних науково-дослідними і експертно-криміналістичними центрами мвс України.
- •34. Проблема допустимості використання в кримінальному судочинстві нетрадиційних криміналістичних знань і методів.
- •37. Основні поняття і категорії криміналістичної тактики, їх класифікація та загальна характеристика.
- •38. Криміналістична версія: поняття, види, правила висування та перевірки.
- •39. Поняття і значення планування, як умови і методу наукової організації розслідування. Принципи, види і технологія планування розслідування.
- •40. Організаційно-тактичні основи огляду місця події.
- •41. Організаційно-тактичні основи огляду транспортних засобів.
- •42. Організаційно-тактичні основи ексгумації та огляду трупу.
- •43. Організаційно-тактичні основи розшуку підозрюваних (обвинувачених).
- •44. Організаційно-тактичні основи затримання підозрюваних (обвинувачених).
- •45. Організаційно-тактичні основи обшуку в помешканні.
- •46. Організаційно-тактичні особливості особистого обшуку.
- •47. Організаційно-тактичні основи виїмки.
- •48. Організаційно-тактичні основи зняття інформації з каналів зв’язку.
- •49. Організаційно-тактичні основи допиту потерпілих і свідків.
- •50. Організаційно-тактичні основи допиту підозрюваних і обвинувачених.
- •51. Організаційно-тактичні основи очної ставки.
- •54. Організаційно-тактичні основи пред'явлення для впізнання предметів.
- •55. Організаційно-тактичні основи відтворення обстановки й обставин події (у формі перевірки й уточнення показань на місці).
- •56. Організаційно-тактичні основи відтворення обстановки й обставин події (у формі слідчого експерименту).
- •57. Організаційно-тактичні основи одержання зразків для порівняльного дослідження.
- •58. Організаційно-тактичні основи підготовки і призначення судових експертиз.
- •59. Організаційно-тактичні основи залучення спеціалістів до участі у проведенні слідчих дій.
- •61. Розслідування вбивств.
- •62. Розслідування заподіяння тілесних ушкоджень.
- •63. Розслідування зґвалтувань.
- •64. Розслідування контрабанди.
- •65. Розслідування крадіжок.
- •66. Розслідування грабежів і розбійних нападів.
- •67. Розслідування вимагання.
- •68. Розслідування шахрайства.
- •69. Розслідування ухилення від сплати податків.
- •70. Розслідування хабарництва (корупції).
- •71. Розслідування злочинів проти довкілля.
- •72. Розслідування хуліганства.
- •73. Розслідування дорожньо-транспортних подій.
- •74. Розслідування підпалів і злочинного порушення правил пожежної безпеки.
- •75. Розслідування незаконних дій, пов'язаних із наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами.
- •76. Розслідування злочинів, учинених неповнолітніми.
- •77. Розслідування злочинів, учинених організованим кримінальним угрупованням.
- •78. Розслідування злочинів по «свіжих слідах».
- •79. Розслідування нерозкритих злочинів минулих років.
- •80. Профілактична діяльність слідчого за матеріалами розслідування.
62. Розслідування заподіяння тілесних ушкоджень.
На початку розслідування справ цієї категорії проводяться такі слідчі дії, спрямовані на встановлення події злочину і виявлення винного: а) допит потерпілого; б) огляд місця події; в) допит очевидців події та інших свідків; г) огляд одягу потерпілого; ґ) призначення судово-медичної експертизи потерпілого.
Під час допиту потерпілого слід спробувати одержати відповіді на зазначені нижче основні питання.
А. Де і коли було заподіяно тілесне ушкодження.
Б. Хто заподіяв потерпілому тілесне ушкодження.
В. Про можливі мотиви і цілі злочину, а якщо злочинець відомий, то які взаємовідносини з ним.
Г. За яких обставин заподіяно тілесне ушкодження.
Допитуючи потерпілого про обставини заподіяння тілесного ушкодження, необхідно з'ясувати:
1. Звідки прийшов і куди пішов злочинець, які були умови освітленості, стан погоди (якщо подія відбувалася поза помешканням).
2. Яка послідовність дій винного, хто був присутній при заподіянні тілесного ушкодження.
3. Яким знаряддям заподіяне тілесне ушкодження.
Огляд місця події. Під час огляду місця події у справах про навмисні тілесні ушкодження слідчий може виявити сліди і предмети, що мають значення речових доказів.
Допит очевидців злочину та інших свідків. Встановлення очевидців злочину може бути зроблено як безпосередньо слідчим, так і за допомогою оперативних працівників міліції, належний контакт із якими є однією з умов успішного розслідування справ про заподіяння тілесних ушкоджень.
Розслідування навмисного заподіяння тілесних ушкоджень необхідно здійснювати в тісній взаємодії з органом дізнання, працівникам якого можуть бути дані такі завдання:
а) встановити на підставі наявних даних особу злочинця;
б) встановити можливих очевидців злочину;
в) виявити свідків, які можуть дати свідчення, що характеризують особу підозрюваного або потерпілого;
г) встановити місцезнаходження особи в певний час;
ґ) ужити заходів до розшуку знаряддя злочину та ін.
Огляд одягу потерпілого. Оглядаючи ушкодження на одязі потерпілого, можна дійти висновку про те, в якому положенні знаходився потерпілий у момент удару або пострілу, яким знаряддям заподіяні ушкодження тощо. Огляд одягу потерпілого іноді дає підстави для висування версії про обставини вчинення злочину і його винуватця.
Судово-медична експертиза потерпілого повинна призначатися без зволікання. Мета цієї експертизи — не тільки визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, а й встановлення часу і механізму їх заподіяння, виявлення даних про можливу родову належність використаної зброї або знаряддя (вогнепального, тупого, гострого, колючо-ріжучого тощо).
63. Розслідування зґвалтувань.
Порушення кримінальних справ про зґвалтування мають свої особливості. Справи про зґвалтування без обтяжуючих обставин (ч. 1 ст. 152 КК України) порушуються тільки за скаргою потерплої особи (ч. 2 ст. 27 КПК України). У виняткових випадках, якщо потерпіла особа в силу безпорадного стану, залежності від підозрюваного або інших причин не може самостійно захистити свої права й законні інтереси, кримінальна справа може бути порушена прокурором і за відсутності скарги потерпілої особи. Така справа у разі примирення потерпілої особи з обвинуваченим відповідно до ч. З ст. 27 КПК України закриттю не підлягає.
Перед порушенням кримінальної справи необхідно ретельно вивчити заяву потерпілої особи.
За наявності у слідчого сумнівів необхідно провести дослідну перевірку відповідно до ст. 97 КПК України.
Під час розслідування зґвалтувань підлягають встановленню такі обставини:
1) чи мав місце факт зґвалтування або в наявності інсценування злочину чи обмова;
2) де, коли (місце і час вчинення злочину), яким способом і за яких обставин вчинено зґвалтування, у яких конкретно злочинних діях спосіб виражається, чи мало місце психічне, фізичне насильство або застосовувався безпорадний стан потерпілої особи; що робив злочинець для приведення жертви в безпорадний стан — поїв спиртним, застосовував наркотики тощо, чи мали місце погрози й наскільки вони були реальними; чи був ґвалтівник озброєним (холодна зброя, вогнепальна зброя) або мав при собі інші предмети (залізний прут, ціпок, камінь) та ін.; чи мав місце опір ґвалтівникові, якщо так, то в чому він виражався; якщо опір не чинився, то чому;
3)хто потерпілий (потерпіла), її вік (чи повнолітня вона), стан здоров'я (чи не страждає психічним або соматичним захворюванням), розумовий розвиток, досягнення статевої зрілості; спосіб життя й поведінки; як опинилася потерпіла особа на місці події й чи відомий їй ґвалтівник, якщо відомий, то в яких стосунках вони перебували до злочину; які сліди могли залишитися на тілі й одязі ґвалтівника; кому відомо про те, що трапилося; поведінка до, під час і після зґвалтування;
4) хто конкретно вчинив цей злочин (особа злочинця), вік, ставлення до жертви, стан здоров'я, психіки, спосіб життя, наявність судимостей; якими особливостями поведінки злочинця й жертви супроводжувався акт насильства; яким чином ґвалтівник реагував на опір потерпілої особи; неповнолітній, група неповнолітніх, група ґвалтівників; чи притягувалася раніше ця особа до кримінальної (адміністративної) відповідальності за аналогічні діяння, коли; наявність обставин, що обтяжують провину;
5) за яких обставин і коли виник намір винного на статеві зносини або дію сексуального характеру проти волі потерпілої (потерпілого); чи усвідомлював він, що вчинив протиправне діяння, застосував насильство або погрози (слова, дія), які зломили опір жінки (потерпілого) та ін.;
6) злочин вчинений однією особою чи групою осіб, який склад групи, які дії вчинив кожний із співучасників і яка роль кожного, обставина виникнення наміру, підготовки й приховання слідів злочину, мети й мотиви зґвалтування (задоволення сексуальних потреб, хуліганство, помста та ін.); хто організатор злочину; як поводилася потерпіла до злочину, що пропонували їй ґвалтівники; чи зробили вони раніше аналогічні або інші злочини;
7) хто є свідком або пособником зґвалтування, їх характеристики;
8) наслідки зґвалтування: заподіяння тілесних ушкоджень, вагітність, зараження венеричною хворобою, розлад психіки, самогубство потерпілої особи;
9) який матеріальний (моральний збиток заподіяно потерпілій особі; якими цінностями заволодів злочинець, які відмітні ознаки вони мають;
10) чи не супроводжувалися зґвалтування вчиненням інших злочинів, якщо так, то якими саме;
11) причини та умови, що сприяли зґвалтуванню.
Наведений перелік має орієнтовний, приблизний характер і конкретизується залежно від типових слідчих ситуацій, обставин злочину і його учасників.