Освітлення й маркшейдерське забезпечення

Продуктивність праці, якість і безпека робіт залежить і від освітлення виробки, особливо її вибою.

Дільницю виробки на проміжку до 100 м, де виконують всі роботи прохідницького циклу, необхідно освітлювати стаціонарними електричними світильниками типу РВЛ-15, які підвішують вздовж виробки через 5-10 м. Крім стаціонарного застосовують місцеве (на бурильних установках, навантажувальних машинах, комбайнах).освітлення.

Основна задача маркшейдерської служби – контроль за проведенням виробки і якістю виконання цих робіт.

В горизонтальній площині напрям виробки задають за допомогою теодоліту і фіксують трьома підвісами, розташованими на відстані до 5 м один від одного, а у вертикальній площині – нівеліром у виробках з кутом нахилу до 5⁰ і теодолітом при кутах 6-50⁰.

Для підвищення точності задання напрямку використовують світлові (УНС-2) і лазерні (ЛУН-3, ЛУН-9е) вказівники напряму, які створюють світловий промінь на вибій з великої відстані. В проміжку між маркшейдерськими вимірами контроль здійснюють ІТП і робітники, які для цієї мети використовують підвіси, рулетки, шаблони, ватерпаси тощо.

Питання для самоконтролю

1. Які роботи при проведенні горизонтальних і похилих виробок відносять до допоміжних?

2. Яке Ви знаєте допоміжне обладнання для настилання рейкової колії?

3. При яких умовах водостічну канавку можна не закріплювати?

4. Які вимоги ПБ щодо підвіски шахтних кабелів?

5. Як проводиться контроль напрямку виробки в проміжку між маркшейдерськими вимірами?

Провітрювання горизонтальних і похилих тупикових виробок

При приведенні виробок використовують ВМП, які здійснюють подачу свіжого повітря у вибій по трубопроводу.

В паспорті проведення і кріплення виробок повинен бути складений розділ, в якому передбачається:

- спосіб і схема провітрювання;

- розрахунок кількості повітря, необхідного для провітрювання виробки;

- тип трубопроводу і вентилятора.

Провітрювання тупикової виробки може здійснюватися трьома способами:

• нагнітальним;

• всмоктувальним;

• комбінованим.

Основним способом провітрювання тупикової виробки є нагнітальний.

При нагнітанні свіжого повітря по трубопроводу у вибій струмінь, що виходить з трубопроводу з відносно великою швидкістю, інтенсивно виносить гази і пил з при вибійного простору. В газових шахтах при проведенні виробок по вугіллю, метан, який виділяється зі стінок на всьому протязі виробки, не попадає у вибій.

Однак, недоліком цього способу є те, що гази і пил виходять по виробці.

М алюнок 1 - Схеми провітрювання вибоїв при проведенні виробок:

1-основна виробка; 2-паралельна виробка; 3-перемички в печах; 4-перегородки; 5-перемичка; 6-трубопровід; 7-двері в перемичці з вікном; 8-вентиляційні труби; 9-нагнітальний вентилятор; 10-перемичка; 11-нагнітальний трубопровід; 12-всмоктуючий трубопровід; 13-всмоктуючий вентилятор.

Для зниження концентрації шкідливих газів і пилу в повітрі рекомендується створювати у при вибійному просторі туман за допомогою форсунок, які повинні працювати після підривних робіт протягом 5-и хвилин.

Відстань від кінця трубопроводу до вибою тупикової виробки не повинна перевищувати, у відповідності з вимогами ПБ, в газових шахтах 8-и метрів.

ВМП встановлюють на свіжому струмені повітря на відстані не менше 10 м від відпрацьованого струменя повітря. Продуктивність ВМП не повинна перевищувати 70% кількості повітря, що проходить по виробці за рахунок загальношахтної депресії.

При більшій продуктивності ВМП може працювати на рецеркуляцію.

При всмоктувальному способі провітрювання, тобто при висмоктуванні повітря із вибою по трубопроводу газ і пил, що утворюються в результаті підривних робіт, не йдуть по всій виробці, а поступають безпосередньо в трубопровід.

Однак при цьому способі на відстані 1-2 км від кінця трубопроводу в сторону вибою помітний рух повітря припиняється. Тому відстань від кінця трубопроводу до вибою повинна бути мінімальною і відповідати умові

L_тр ≤ 0.5 ,

де S – площа поперечного перерізу виробки, м².

Всмоктувальний спосіб провітрювання рекомендовано застосовувати на негазових шахтах. Цей спосіб може застосовуватися в газових шахтах за умови використання ВМП, допущених для відсмоктування метаноповітряних сумішей, а також ежекторів.

При проведенні виробок прохідницькими комбайнами рекомендується застосовувати нагнітально-всмоктувальний спосіб з використанням пиловідсмоктувальних установок.

В цьому випадку в нагнітальному трубопроводі на відстані 3-5 м від пиловідсмоктувальної установки в сторону вибою встановлюється повітревипускний клапан, через який основна частина повітря (65-75%) випускається у виробку і поступає до вибою за рахунок роботи вентилятора пиловідсмоктувальної установки. Пиловідсмоктувальна установка розміщується на відстані 30-50 м від вибою виробки. Вона вмикається лише при роботі комбайна.

Виробки, що проводяться по потужних і середньої потужності пластах можна провітрювати комбінованим способом.

В цьому випадку основна частина виробки провітрюється за рахунок загально шахтної депресії з використанням для відводу вихідного струменя спеціально проведеної паралельної виробки, що збивається з основною виробкою, а тупики невеликої протяжності – за допомогою ВМП.

Можливе також провітрювання тупиків за рахунок поздовжніх перегородок чи жорстких вентиляційних труб.

На газових шахтах ВМП, які працюють послідовно на один трубопровід, повинні встановлюватись каскадом, але не більше двох.

Розосереджене розташування ВМП допускається на негазових шахтах, при цьому між вентиляторами повинен бути прокладений жорсткий трубопровід, а всі вентилятори повинні бути зблоковані, щоб у випадку вимкнення одного з них автоматично вимикались всі інші. Місця розташування ВМП при розосередженій роботі їх на один трубопровід визначаються за рекомендаціями МакНДІ.

Для підвищення надійності провітрювання виробок в газових шахтах, вони повинні бути обладнані резервними ВМП у відповідності з вимогами ПБ.

Для провітрювання підготовчих виробок використовують осьові одноступінчаті вентилятори і центробіжні вентилятори типу ВМЦ.

Центробіжні вентилятори з-за великих розмірів і маси використовують для провітрювання виробок значної довжини (1000 м і більше) і великого перерізу.

Осьові вентилятори на шахтах, небезпечних за газом і пилом, повинні працювати тільки на нагнітання, щоб повітря з підвищеним вмістом метану і вугільного пилу не проходило через корпус вентилятора, де встановлений двигун.

Вентилятори з електричним приводом на шахтах, небезпечних за газом, необхідно застосовувати тільки з блокувальним пристроєм АПТВ, який вимикає електроенергію при зупинці ВМП, чи при зниженні кількості повітря, яке подається у вибій.

При місцевому провітрюванні застосовують вентиляційні труби круглого перерізу із спеціальних тканин з покриттям пластмасою і листовою сталлю.

Труби з лавсану, капрону чи бавовняної тканини з полімерним покриттям стандартизовані і випускаються з діаметром від 400 до 1000 мм. Довжина основної ланки 20 м, допоміжних 2; 5 та 10 м. Для їх з’єднання в кінці кожної труби є кільця зі стального дроту.

Недоліки: неможливість їх використання при всмоктувальному способі провітрювання і невисока стійкість проти механічних пошкоджень.

Металеві труби виготовляють з листової сталі товщиною 1-3 мм. Діаметр їх 300-600 мм і більше. Трубопровід збирають з окремих ланок довжиною 2-3 м, які з’єднують між собою в більшості випадків за допомогою фланців.