X. Summarize the following text in English in about 100 words: комерційні банки: IX види та операції

комерційні банки розглядаються, в двох аспектах — широкому та вузькому. В широкому розумінні комерційний банк — це будь-який банк, що функціонує на дру­гому рівні банківської системи.

У вузькому розумінні комерційний банк — це банк, який виконує повний набір базових бан­ківських операцій та єдиною метою має одержан­ня максимального прибутку. Так він характери­зується у банківській практиці Німеччини, США та інших країн, в яких поряд з групою комерцій­них банків, діє велика група інших банків другого рівня, які не називаються комерційними.

Світова практика виробила два принципи по­будови комерційних банків:

• принцип сегментування, коли банківська діяльність обмежена певним видом операцій чи сектором грошового ринку;

• принцип універсальності, коли будь-які обмеження на діяльність банків на грошовому ринку знімаються.

Принцип сегментування чітко простежуєть­ся в банківському законодавстві США та Японії, де банкам по суті заборонено здійснювати опе­рації з цінними паперами корпорацій, з нерухо­містю, страхові операції тощо.

В більшості країн Західної Європи такі об­меження зняті, і банки другого рівня можуть надавати будь-які фінансові послуги на грошо­вому ринку.

Незалежно від принципу, на який орієнту­ється банківське законодавство, комерційні банки в кожній країні істотно відрізняються по набору операцій та послуг, що надаються. Одні з них виконують широке коло операцій, охоплюють багато секторів грошового ринку та галузей економіки. Такі банки прийнято називати універ­сальними. Інші банки виконують тільки окремі операції на ринку чи функціонують у вузькому секторі ринку, обслуговуючи окремі галузі економіки. Такі банки називаються спеціалізо­ваними. Спеціалізація може бути функціональ­ною, коли банки зосереджуються переважно на виконанні окремих операцій, наприклад, іпотеч­них, інвестиційних тощо, та галузевою чи секторовою, наприклад, ощадні, сільськогосподарські, інноваційні банки.

Залежно від прийнятого принципу побудо­ви комерційних банків в країні будуть перева­жати спеціалізовані чи універсальні банки. Так, в ФРН більше 90% всіх банків другого рівня відноситься до категорії універсальних. На них припадає біля 3/4 всіх банківських депозитів. Разом з тим в ФРН функціонує група спеціалі­зованих банків — іпотечних, інвестиційних, кре­дитних товариств тощо.

В США, поряд з універсальними банками, діє величезна кількість спеціалізованих. На них припадає понад 50% всіх активів фінансових установ США. До таких банків відносяться взаємоощадні банки, позичково-ощадні товариства, кредитні союзи. Крім того, в США надто роз­винута мережа небанківських (недепозитних) фінансово-кредитних установ (фінансових, інвес­тиційних, страхових компаній, пенсійних фондів тощо), які за своїми операціями не відповідають критеріям банків.

Спеціалізовані банки, на відміну від уні­версальних, функціонують на вузьких секторах грошового ринку чи займаються вузьким колом банківських операцій, де потрібні особливі тех­нічні прийоми та спеціальні знання. Тому ця діяльність для універсальних банків виявляється не вигідною, вони залишають відповідні ніші на грошовому ринку для спеціалізованих банків. Найчастіше спеціалізовані банки виникали в таких секторах ринку:

• споживчого кредиту;

• іпотечного кредиту;

• сільськогосподарського кредиту;

• залучення малих вкладів та обслугову­вання малого бізнесу;

• в зовнішньоекономічній діяльності;

• в сфері інвестування капіталу;

• в житловому будівництві тощо. Конкретні спеціалізовані банки в різних країнах істотно відрізняються за назвою, струк­турою, характером діяльності.