Не 1.3. Розвиток психології в епо­ху Відродження (XV-XVII ст.)

(Семінарське заняття – 2 год.)

План:

1. Загальна характеристика епохи Відродження. Ідеї Відро­дже­ння в Італії (Бернар­дино Телезіо, Ле­онардо да Вінчі).

2. Іспанське Від­ро­дження (Хуан Луїс Вівес, Хуан Уарте).

3. Розвиток психо­логії в епоху Від­родження в Ні­ме­ччині (Гок­ле­ніус, Ф.Мелан­х­тон).

Література:

Основна література:

1. Ждан А.Н. История психологи: От Античности до наших дней; учебник для вузов. – М.: Академический проект, 2007. – С.91-96.

2. Кондаков И.М. Психология.: Иллюстрированный словарь. – 2-е изд., доп. И перераб. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2007. – С.95, 143,

3. Корольчук М.С., Криворучко П.П. Історія психології: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. – С.45-49.

4. Марцинковская Т.Д. История психологии. – М.: Издат. центр «Академия», 2001. – С.99-102.

Додаткова література:

1. Мареева Е.В. Проблема души в классической и неклассической философии. – М.: Академический проект, 2003.

2. Мареев С.Н., Мареева Е.В. История философии. – М.: Академический проект, 2003. – С.243-260.

3. Помпонацци П. Трактаты о бессемртии души, о причинах естественных явлений или чародействе. – М., 1997. – С.7-8.

1. Загальна характеристика епохи Відродження

Головна особливість епохи Відродження – відродження античних ціннос­тей, без яких навряд чи змогли б існувати і арабомовна, і латиномовна культури (у Західній Європі, як відомо, мовою чесності була латинь).

Мислителі Відродження вважали, що вони очищають античну картину світу від поглядів «середньовічних варварів». Відновлення античних пам’яток культури в їх справжньому вигляді дійсно стали ознакою нового ідейного клімату, однак сприймалося в них насамперед співзвучне новому способу життя й обумовленої ним інтелектуальної орієнтації. Виникнення мануфактурного виробництва, ускладнення й удосконалення знарядь праці, великі географічні відкриття, піднесення бюргерства (середнього прошарку городян), що відстоював свої права в запеклій політичній боротьбі, — усі ці процеси змінили положення людини у світі й суспільстві, а отже – її уявлення про світ і про саму себе.

Нові філософи знову звертаються до праць Аристотеля, що те­пер з ідола, скованого церковними догмами схоластики, перетворю­ється на символ вільнодумства. В осередку Відродження – Італії розгораються суперечки між прихильниками Ібн-Рошда (аверроїстами), що врятувалися від інквізиції, і радикально налаштованими олександристами.

Епоха Відродження характеризується тим, що психологічна думка розвивалася не тільки у напрямі релігійного розкріпачення і зняття «тонзури» з древніх мислителів, але й у напрямі розробки і формулювання нових принципів і підходів до пояснення психіки і поведінки людини.

2. Ідеї Відро­дже­ння в Італії (Лоренцо Валла, Бернар­дино Телезіо, Ле­онардо да Вінчі) Лоренцо Валла

(1407-1457)

Трактат: «Про насолоду як істинне благо» - розкриваються погляди близькі до поглядів Епікура та Лукреція.

Основні ідеї:

• в основі всього лежить природа,

• людина – частина природи, а тому душа її не потустороння, неприродна сутність, а лише прояв природи,

• ознаки живої природи – наявність потреби і прагнення, які властиві людині у вигляді тенденції до самозбереження. З цим прагненням у людини пов’язані відчуття задоволення і фізичної насолоди,

• прагнення і задоволення – це голос природи, тому людина не повинна утискати їх, як цього вчила церква, вона повинна їх задовольняти.