ТЕМА: Реанімація потерпілих. Перша медична допомога

Виділяють такі основні етапи надання медичної допомоги:

• перша медична допомога (інколи окремо виділяють долікарську допомогу)

• перша лікарська допомога

• кваліфікована медична допомога

• спеціалізована медична допомога

Перша медична допомога – це комплекс термінових медичних заходів, котрі проводяться з раптово захворілим або потерпілим на місці події та в період транспортування до медичного закладу.

Перша медична допомога — це комплекс найпростіших медичних заходів, що виконуються на місці одержання ушкоджень, здебільшого у порядку само- і взаємодопомоги, а також учасниками рятувальних робіт, які прибули до осередку катастрофи.

Основною метою першої медичної допомоги є рятування життя постраждалих, усунення дії уражаючих факторів, попередження чи зменшення тяжких ускладнень і як найшвидша евакуація з місця пригоди. Світова статистика  свідчить, що через 1 годину після ураження гине 40 % тяжко постраждалих, що не отримали першої медичної допомоги, через 3 години–60%, через 6 годин – 90 %

Послідовність надання першої допомоги

1. Усунути дію на організм шкідливих факторів, які загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звільнення від дії електричного струму, винесення з отруєної атмосфери, загашення одягу, що палає, витягання з води тощо).

2. Оцінити стан потерпілого, визначити характер та важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого та послідовність дій щодо його порятунку.

3. Виконати необхідні для рятування потерпілого дії в порядку терміновості, відновити прохідність дихальних шляхів, зробити штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати ушкоджені частини тіла, накласти пов'язку тощо.

4. Підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника.

5. Викликати швидку медичну допомогу або лікаря або ж організувати транспортування потерпілого до найближчого лікувального закладу.

Своєчасно надана та правильно проведена перша медична допомога не лише рятує життя потерпілого, але й забезпечує подальше успішне лікування хвороби або ушкодження, запобігає розвитку важких ускладнень (шок, загнивання ран, загальне зараження крові), зменшує втрату працездатності, сприяє швидкому одужанню.

Основні кількісні показники організму людини:

• Вміст крові: у чоловіків - 5 л, у жінок - 4 л.

• Серцеві скорочення - 60-80 ударів на хвилину.

• Артеріальний тиск (у віці 18-45 років):

• максимальний -110-126 мм рт.ст.,

• мінімальний - 60-85 мм рт.ст.

• Частота дихальних рухів: у дорослих в спокійному стані - 16-20 за 1 хв.

• Життєва ємність легенів: у дорослого - 3-5 л

Деякі основні поняття:

Термінальні стани – останні етапи життя людини, які межують із смертю: тяжкі стадії шоку, передагональні стани, агонія, клінічна смерть.

Важка стадія шоку – різке пригнічення всіх життєвих функцій організму, розвиток гальмування в центральній нервовій системі (мислення, пам'ять, мова).

Передагональний стан - затемнена або плутана свідомість; послаблене дихання; акроціаноз; нитковидний пульс, дуже частий або не промацується взагалі; артеріальний тиск не визначається.

Агонія – більш глибоке гальмування, котре охоплює не тільки вищі відділи головного мозку: артеріальний тиск та пульс не визначаються, очні рефлекси (рогівковий, реакції зіниці на світло) зникають, дихання набуває характеру ковтання повітря.

Клінічна смерть – 5-6 хвилин (за іншими даними 3-5 хв) після зупинки серцевої діяльності і дихання, протягом якого клітини і тканини продовжують жити. Можливе відновлення життєвих функцій організму (в тому числі і головного мозку) за допомогою реанімаційних заходів - масажу серця і штучного дихання. Через 4-5 хв після припинення кровообігу гинуть клітини головного мозку.

Особливості серцево-судинної реанімації

Серцево-судинна реанімація полягає в штучному диханні та непрямому масажі серця для відновлення дихання та кровообігу.

До проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця необхідно негайно приступити в таких випадках:

• якщо у постраждалого втрачена свідомість, відсутні дихання та пульс

• колір шкіри постраждалого синюшний

• зіниці розширені

Масаж серця — зовнішній (закритий) непрямий масаж серця - це ритмічне натискання на передню стінку грудної клітки потерпілого, внаслідок чого серце стискається між грудиною і хребтом і виштовхує із своїх порожнин кров.

Для надання допомоги потерпілому, який знаходиться в стані клінічної смерті, бажано діяти двом особам:

• одна виконує непрямий масаж серця;

• інша - штучне дихання.

Особливості здійснення ШД та НМС:

1. види: „рот-рот”, „рот-ніс”

2. потерпілого покласти на спину, під лопатки – валик, голову закинути назад (для забезпечення прохідності дихальних шляхів)

3. вичистити порожнину рота, витягнути протези, розстебнути одяг. При залипанні язика треба висунути щелепу потерпілого вперед

Спочатку треба висунути нижню щелепу потерпілого вперед. Для цього великі пальці обох рук ставлять на ще­лепну ділянку, вказівні та середні пальці заводять за кут нижньої щелепи. Різким рухом нижню щелепу висо-. вують так, щоб нижні зуби порівняно з верхніми виступили наперед. Якщо ж цього зробити не вдається, а в потерпілого утруднилося дихання, що супроводиться, посинінням шкіри обличчя і набряканням шийних .вен, необхідно повер­нути його голову набік і ввести між корінними зубами роторозширювач.

Це можна зробити за допомогою столової ложки або плоскогубців, обмотаних бинтом, марлею або ін­шою тканиною. Після того, як рота розкрито, рукою, обмотаною марлевою серветкою, захоплюють язик і таким чином забезпечують доступ повітря в дихальні шляхи.

4. Накласти марлю або тканину на рот потерпілого для запобігання можливого зараження потерпілого чи від потерпілого

5. при виконання ШД „рот-в-рот” – закрити ніс (або закривати щокою при наданні допомоги), якщо судомою звело щелепи, то „рот-ніс”

6. ШД здійснюють з частотою 10-12 разів на хвилину (для дорослих), НМС - з частотою 60-80 разів (не менше 60 разів на хвилину для дорослих). Для дітей віком 1-2 роки –100 разів на хвилину

7. Тривалість натискання 0,5 сек та інтервал між окремими натисканнями – 0,5 сек.

8. Якщо реанімаційні заходи здійснюють двоє або більше людей рекомендується робити 1 вдих та 5 натисків на грудну клітину. Якщо одна людина – 2 вхиди та 10 натисків

9. Порядок дій людини (1-ієї), що проводить ШД та НМС:

   1. Розташуватися збоку від постраждалого, зробити 2 енергійних вдування

   2. Розігнутися; залишаючись з того ж боку від постраждалого долоню однієї руки покласти на нижню половину груднини, відступивши на два пальці вище від її нижнього краю, пальці підняти

   3. Долоню другої руки покласти зверху поперек або вздовж и натиснути на грудину, допомагаючи нахилом свого тулуба

   4. Руки при натисненні а груднину повинні бути випростані в ліктьових суглобах

   5. Натискати слід різкими поштовхами, що зміщення відбувалося на 4-5 см.

10. Під час проведення непрямого масажу серця наявність пульсу контролюється кожні 2 хвилини

11. Нормалі­зація пульсу свідчить про відновлення серцевої діяльності. Після цього масаж можна припинити. Штучну вентиляцію легень треба продовжувати до по­яви самостійного дихання. При зникненні пульсу необхідно негайно відновити масаж серця.

!!! http://www.youtube.com/watch?v=1U8X34VZSAE