2. Національні стандарти бухгалтерського обліку і звітності: загальна характеристика.

Національні стандарти бухгалтерського обліку

16 липня 1999 року був прийнятий Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», який визначив основні принципи бухгалтерського обліку, складання і подачі звітності. Зокрема в Законі говориться:

«Цей Закон визначає правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні.

Стаття 4. Основні принципи бухгалтерського обліку і фінансової звітності

Бухгалтерський облік і фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

обачність застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, що повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань і витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні і потенційні наслідки господарських операцій і подій, здатних уплинути на рішення, що приймаються на її основі;

автономність кожне підприємство розглядається як юридична особа, відділене від її власників, у зв'язку з чим особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

послідовність постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можливо тільки у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

безперервність оцінка активів і зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватися далечіні;

нарахування і відповідність доходів і витрат для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для одержання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в момент їхнього виникнення, незалежно від дати чи надходження сплати коштів;

превалювання сутності над формою операції враховуються відповідно до їхньої сутності, а не тільки виходячи з юридичної форми;

історична (фактична) собівартість пріоритетної є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їхнє виробництво і придбання;

єдиний грошовий вимірник виміру й узагальнення всіх господарських операцій підприємства в його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;

періодичність можливість розподілу діяльності підприємства на визначені періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Розділ IV. Фінансова звітність Стаття 11. Загальні вимоги до фінансової звітності

1. На підставі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник і бухгалтер підприємства.

2. Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух коштів, звіт про власний капітал і примітки до звітів.

3. Для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) установлюється скорочена по показниках фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

4. Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і порядок їхнього заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за узгодженням з Державним комітетом статистики України.

5. Форми фінансової звітності банків і порядок їхнього заповнення встановлюються Національним банком України за узгодженням з Державним комітетом статистики України.

6. Форми фінансової звітності бюджетних установ, органів Державного казначейства України по виконанню бюджетів усіх рівнів і кошторисів витрат і порядок їхнього заповнення встановлюються Державним казначейством України.»

На виконання Закону був розроблений графік розробки і твердження стандартів бухгалтерського обліку. Усього повинно бути розроблено 24 стандарти:

1. Загальні вимоги до фінансової звітності.

2. Баланс.

3. Звіт про прибутки і збитки.

4. Звіт про рух коштів.

5. Звіт про власний капітал.

6. Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах.

7. Основні засоби.

8. Нематеріальні активи.

9. Запаси.

10. Дебітори.

11. Зобов'язання.

12. Інвестиції.

13. Фінансові інструменти.

14. Оренда.

15. Доход

16. Витрати.

17. Податок на прибуток.

18. Довгострокові зобов'язання.

19. Об'єднання підприємств.

20. Консолідовані фінансові звіти.

21. Вплив змін валютних курсів.

22. Вплив зміни цін і інфляції.

23. Розкриття інформації щодо зв'язаних сторін і сегментів діяльності.

24. Прибуток на акцію.

На даний час затверджено більшість із цих стандартів.

Найбільш важливе значення для цілей фінансового аналізу мають такі стандарти:

1. Загальні вимоги до фінансової звітності.

2. Баланс (форма №1).

3. Звіт про фінансові результати (форма №2).

4. Звіт про рух коштів (форма №3).

5. Звіт про власний капітал (форма №4).

Ці положення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 21.06.99 р. під № 391/3684. Ними визначаються вимоги до фінансової звітності підприємств, організацій і інших юридичних осіб (далі - підприємств) усіх форм власності і всіх галузей (крім банківської сфери й установ, фінансованих з державного бюджету).

Важливе значення також мають Примітки до річної фінансової звітності (форма №5), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2000 р. № 302.

Далі ми більш докладно будемо аналізувати форму 1 і форму 2.