Vі. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

*Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с.164).

Vіі. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

* Робота з підручником. Виконання вправи 337 (усно).

Робота біля дошки. Подані іменники поставити у формі давального відмінка однини. Пояснити лексичне значення виділених слів.

Лікар, аптекар, секретар, сектор, бригадир, газетяр, майстер, гончар, сталевар, шофер, слюсар, токар, кобзар, поводир, лектор, Лазар, Ігор, Сильвестр, комар, звір, ледар, свекор, диктор, аматор, суфлер, календар.

* Робота біля дошки. Подані іменники поставити у формі давального відмінка однини.

Учитель, директор, Київ, Париж, Харків, борщ, хліб, кисень, азот, ліс, сад, гай, дуб, ясень, ве дмідь, вовк, Дніпро, очерет, берег, пісок, завод, палац, гараж, тиждень, місяць, долар, іменник, синтаксис, землетрус, вихор, вітер, біль, жаль, інтерес, роман, танець, хокей, футбол, Дунай, Донбас, Кавказ.

* Переписати, подані в дужках іменники ставлячи в потрібній формі. Визначити відміну, відмінок і число цих іменників. За схемою, поданою на с. 246 підручника, зробити морфологічний розбір вказаних учителем іменника та прикметника (усно).

І. Бджоли чекають (цвіт), а люди (мед). Батога з (пісок) не сплетеш. Без (кожух) нема (дух). Ложка (дьоготь) зіпсує бочку (мед). Ложки до (рот) не донесе. І (ведмідь) танцювати вчать. Ми про (вовк), а вовк суне. Їдеш з (дім) на день – бери (хліб) на тиждень. Із нехочу з’їв три миски (борщ). (Камінь) – хоч бийся, води – хоч топися, (хліб) – хоч плач. Оливою (вогонь) не погасиш. Доведе ниточка до (клубочок). Любові, (вогонь), і (кашель) від людей не сховаєш. Любов не знає (закон). Добрий чоловік надійніший кам’яного (міст). Дім (брат) – не своя хата. До свого (рід) хоч і через воду.

ІІ. Дурний пишається достатком, а розумний (мати). Сім’я в кожній хаті (любов) багата. Я ним дорожу, як колькою в боці, як (сіль) в оці. Добрі діти стають (радість), а лихі гризотою. З-поміж усіх скарбів жоден не зрівняється з (молодість). Перед (смерть) не нажитися, перед екзаменом не навчитися. Не клопочися славою, а тільки (совість). За гроші (честь) не купиш.

Народна творчість.

Vіі. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

*Робота з підручником. Опрацювання таблиць “Числівник як частина мови” та “Займенник як частина мови” (с. 230, 231).

Vііі.. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

*Прочитати речення, записані на дошці (спроектовані на дошку). Вказати в реченнях займенники та числівники. Зробити морфологічний розбір вказаного вчителем займенника та числівника за схемою, поданою на с. 246-247 підручника (усно).

І. Гей же, п’яній, і лети, і крутися, пісне моїх двадцяти і трьох літ! (Б.-І.Антонич.) То до чого ж нам бажати літ прожити вісімсот, коли ми їх марно тратим, розкидаєм, як пісок? (Г.Сковорода.) Двадцятий вік ген стік уже потічком, а двадцять перший вже зайшов у двері: супроти часу не помчиш галеру. (В.Герман.)

ІІ. А вже люди женуть корови у череду: хто – одну, хто - дві, хто – три, а моя мати вигонить з двору один ріг, одне вухо, одне око і дві дійки... Може, це комусь видасться неймовірним, а я, згадавши дитинство, тільки зітхну: моя мати й сусідка тримали одну козу на двох.

М.Сарма-Соколовський.

*Переписати, передаючи числа словами. Визначити відмінок кожного з числівників.

Атестати видали 357 випускникам школи. З 198 ми зустрілися через рік на шкільному вечорі. Більше 100 з них продовжили навчання. Близько 50 наполегливо готуються вступати до навчальних закладів. Цього року школу закінчать більше 500 чоловік.

* Попереджувальний диктант. Підкреслити в реченнях займенники, визначити розряд кожного.

У нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим. (Т.Шевченко). Нема нужденнішої на землі людини ніж та, яка нікого в житті не любить. (І.Драч.) Погана людина та, яка нічого не знає і не намагається що-небудь узнати. (Платон.) Той не помиляється, хто ні до чого не торкається. (Нар.творч.) На чужині не ті люди, тяжко з ними жити! Ні з ким буде поплакати, ні поговорити. (Т.Шевченко.) Страшно безсило-малим чути себе перед смертю, але страшніше, коли ні за що вмерти. (Б.Олійник.)

* Словниковий диктант.

Нічий, чий-небудь, абичий, хтозна-чий, будь-кого, будь до кого, абихто, хтось, аби з ким, дехто, з кимось, казка-скільки, хтозна з ким.

* Переписати, знімаючи риски. Займенники підкреслити.

Хто/сь блиснув коло скирти сіна, хто/сь ледве тліє у юрбі. Кого/сь несе в руці Вкраїна і шлях освічує собі. (О.Слоньовська.) Ні/хто любив мене, вітав, і я хилився ні/до/кого. Блукав собі, молився Богу та люте панство проклинав. (Т.Шевченко.) О візьміть мене, гуси-гусята, хоч хто/небудь, візьміть на крилята! (Г.Алексєєва.) Рожеві метелики сподівань невідь/звідки сідають на мої плечі. (В.Герман.) Як багато розумієш потім, коли важко що/небудь змінить! (В.Олешко.) І кого/сь шукає хто/сь по світу, бо не тільки світла, що в вікні. (.Дегтярьов.) Донець, туманіючи, пісню несе, яка ні/про/що і про все. (Л.Талалай.) І ні/яка в світі хуртовина не зламає калинових віт. (В.Письменний.) Тьмяніє на ставку непевна крига, і певності ні/в/чому більш нема. (І.Муратов.)