vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Нафтова і газова промисловість займає провідне місце в економіці багатьох країн світу і є однією з потужних галузей народного господарства України. Частка нафти і газу в паливно-енергетичному балансі країни постійно зростає і на сьогодні складає .

В останні роки нафтова і газова промисловість України знаходиться на такому етапі розвитку, коли необхідні рівні видобутку нафти і газу забезпечуються не тільки введенням у розробку нових родовищ, але і збільшенням повноти їх вилучення з надр. Вирішення цих складних завдань безпосередньо пов’язані з розвитком нафтогазопромислової геології, геофізичних досліджень, техніки і технології буріння, видобування, транспортування та переробки вуглеводневої сировини.

“Нафтогазова геологія” є базовою дисципліною, що визначає професійну підготовку гірничих інженерів за спеціальністю “Видобування нафти і газу”. Вказана дисципліна націлена на надання студентам професійних знань та практичних навиків в області геолого-промислового дослідження покладів нафти і газу, визначення властивостей продуктивних пластів та насичуючих їх рідин та газів. Володіючи тільки повною геолого-промисловою інформацією про продуктивні пласти та пластові флюїди, знаючи термобаричну характеристику покладів, можна проектувати раціональну систему розробки родовища та здійснювати контроль на різних її стадіях.

Курс “Нафтогазопромислова геологія” для студентів спеціальності “Видобування нафти і газу” включає в себе виконання 12 лабораторних робіт, загальним обсягом 54 години, які будуть проводитьсь в аудиторних умовах.

Перед початком кожної лабораторної роботи студенти повинні самостійно, керуючись даним лабораторним практикумом та переліком рекомендованих джерел, написати та вивчити основні теоретичні положення та порядок виконання роботи. У кожного студента на парі повинно бути необхідне для виконання лабораторної роботи приладдя (простий та кольорові олівці, лінійка, гумка, коректор, ручки з чорним та червоним чорнилом, калькулятор).

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

Текстова частина лабораторної роботи виконується на аркушах паперу формату А4, графічна частина може виконуватись на міліметровому папері або на аркушах формату А3. Графічні побудови повинні бути виконані чорною тушшю, дотримуючись всіх вимог що ставляться до оформлення геологічної графіки. Виконання графічних додатків без дотримання цих вимог недопустиме.

Звіт з виконаної лабораторної роботи повинен містити:

-мету і завдання лабораторної роботи;

-основні теоретичні положення;

-порядок виконання роботи;

-виконані розрахунки;

-графічну частину;

-висновки.

Вхідний контроль перед виконанням кожної лабораторної роботи полягає у проведенні письмового опитування по основних теоретичних положеннях.

Захист лабораторної роботи проводиться в усній формі на наступній парі. Всього на виконання лабораторних робіт виділено 35 балів. Мінімальна кількість балів з лабораторних робіт, яку необхідно набрати студенту для допуску до заліку складає 21 бал.

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

Лабораторна робота № 1 НАФТОГАЗОГЕЛОГІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Мета роботи полягає в ознайомленні студентів з нафтогазогеологічним районуванням і закономірностями розміщення нафтових і газових родовищ на території України.

Завдання роботи полягає у необхідності проаналізувати типи, характер розміщення, особливості геологічної будови, нафтогазонакопичення основних нафтогазоносних провінцій, областей і родовищ України і на цій основі скласти класифікаційну таблицю; викреслити на бланку карти України схему основних нафтогазоносних провінцій, областей і районів.

Основні теоретичні положення

Нафтогазоносна область (НГО) – це територія земної кори з нафтовими, газовими або газоконденсатними родовищами, приуроченими до крупного геоструктурного елемента 1-го порядку, який характеризується загальною геологічною будовою, геологічною історією розвитку та характером нафтогазонакопичення.

Нафтогазоносна провінція (НГП) – це територія розповсюдження скупчень нафти і газу, яка поєднує суміжні нафтогазоносні області і характеризується подібністю головних рис регіональної геології і загальними основними регіонально-нафтогазоносними товщами.

За приуроченістю нафтогазоносних провінцій до основних структурних елементів земної кори виділяють 3 типи НГП: платформні, геосинклінальні (складчасті), перехідних територій.

У залежності від віку основних продуктивних відкладів виділяються НГП кайнозойського, мезозойського, мезокайнозойського, палеозойського і палеомезозойського нафтогазонагромадження .

На території України виділяють три нафтогазоносні регіони: Західноукраїнський; Східноукраїнський; Південноукраїнський.

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

Західноукраїнський регіон охоплює нафтогазоносну область Передкарпатського прогину і Cкибової зони Карпат; Львівський палеозойський прогин Волино-Подільської плити виділяється як окремий газоносний район. На заході регіону виділяється також газоносний район Закарпатської западини.

В межах нафтогазоносної області Передкарпатського прогину і Скибової зони Карпат з південного заходу на північний схід виділяють такі основні тектонічні елементи:

-Скибову зону Карпат;

-Внутрішню зону Передкарпатського прогину (це геосинклінальний схил цього прогину);

-Зовнішню зону Передкарпатського прогину (це платформний схил цього прогину).

Львівський палеозойський прогин Волино-Подільської плити, де на даний час відкриті газові промислові родовища, являє собою вже платформну ділянку Східноєвропейської платформи, тому ця частина України виділяється в окремий газоносний район.

Газоносний район Закарпатської западини виповнений

потужною товщею неогенових відкладів, у складі яких виділяють туфогенні утворення. Тут вже відкриті промислові газові родовища і встановлено декілька перспективних на газ площ.

Східноукраїнський нафтогазоносний регіон приурочений до Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ), яка являє собою разом з Прип’ятським прогином Прип’ятсько-Дніпровсько- Донецьку нафтогазоносну провінцію. На території України ДДЗ являє собою нафтогазоносну область. В межах ДДЗ виділяють наступні основні повздовжні тектонічні елементи: борти западини, які являють собою схили Воронежського масиву (на північному сході) і Українського кристалічного щита (на південному заході).

В центрі западини з північного заходу на південний схід простягається Дніпровсько-Донецький грабен, який на південному сході через ділянку, яка називається Перехідною зоною, контактує з зануреною Донецькою складчастою спорудою, що відома як Донбас.

Південноукраїнський нафтогазоносний регіон складається з нафтогазоносної області Скіфської плити, яка в південному напрямку занурюється під води Чорного моря