Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
т№4-антис- Антонів.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
18.08.2019
Размер:
279.04 Кб
Скачать

В 1% розчин колларголу;

С 1% розчин гідропериту;

р-н фурагіну 1:13000;

Е 3% розчин метиленового синього.

28. Що таке антисептика ?

знищення чи подавлення росту потенціально небезпечних мікроорганізмів на шкірі чи в організмі в цілому;

В запобігання потраплянню потенційних збудників захворювання на поверхні, в органи і в порожнини пацієнта;

С інфекційне захворювання яке є у хворого на момент поступлення в стаціонар чи яке проявилося в стаціонарі, але яке було набуте до госпіталізації;

Д здатність мікроорганізму викликати захворювання;

Е совокупність факторів передачі, діючих в конкретних умовах за даної інфекції.

29. Здатність мікроорганізму викликати захворювання це:

А контамінація;

патогенність;

С шлях передачі;

Д інкубаційний період;

Е вірулентність.

30. Яка з перерахованих речовин хімічної антисептиків належить до окислювачів ?

А фурацилін;

В саліцилова кислота;

С хлоргексидин;

пероксид водню;

Е діамантова зелень.

31. Який з термінів характеризує мікробне забруднення рани ?

А вірулентність;

В колонізація;

контамінація;

Д патогенність;

Е раньова інфекція.

32. Дайте вірне визначення терміну “дезинфекція”?

А загальний термін, під яким мається на увазі процес обробки, при якому відбувається видалення збудників інфекційних захворювань;

В процес видалення видимого пилу, бруду, органічних та інших матеріалів;

процес знищення більшості патогенних мікроорганізмів з предметів неживої природи;

Д процес знищення всіх форм мікробного життя;

Е жодне з перерахованих.

33. Найбільший недолік солей важких металів ?

А труднощі при зберіганні ;

В дороговизна при закупівлі;

С слабо виражений бактеріоцидний ефект;

Д відсутність бактеріостатичної дії;

! Е токсичний вплив на організм хворого.

34. До якої групи речовин належить надоцтова кислота ?

А сполуки, що містять галоїд;

В речовини, що містять фенол;

четвертинні амонієві сполуки;

Д альдегіди;

Е сполуки, що містять кисень.

35. Детергенти це:

А солі важких металів;

В похідні 8-оксихіноліну;

різновиди хімічних антисептичних засобів;

Д похідні сульфаніламідів;

Е антибіотики широкого спектру дії.

36. Які хімічні антисептичні засоби не відносяться до неорганічних сполук

А галоїди;

В окислювачі ;

С солі важких металів;

спирти ;

Е луги.

37. Які хімічні антисептичні засоби не відносяться до органічних сполук:

А спирти;

В альдегіди;

С феноли ;

Д барвники;

окислювачі.

38. Оптимальні строки лікування антибіотиками, це:

А 3 дня;

7 днів;

С 10 днів;

Д 15 днів ;

Е 1 місяць.

39. В процесі поєднаного лікування антибіотиками необхідно враховувати:

А загальну вартість ;

В засоби, що є в наявності;

синергізм;

Д загальний стан хворого;

Е антагонізм.

40. При тривалому прийомі антибіотиків запобігають мікотичним станам,

одночасно використовуючи:

А хлористий кальцій;

В ртуті дихлорид;

С антибіотики синергісти

Д ферментні препарати ;

флюконазол.

41. Протеолітичні ферменти мають властивість:

А виражена протинабрякова дія;

В бактеріостатичний ефект;

здатність лізувати некротичні тканини;

Д здатність лізувати колагенову тканину;

Е стійкий бактеріоцидний ефект.

42. Існують наступні способи очищення рани від гною та некротичних

тканин, крім:

ультрафіолетове опромінення рани;

В механічна хірургічна обробка ;

С хімічні осмотичні засоби

Д використання протеолітичних ферментів;

Е адекватне дренування рани.

43. Протеолітичні ферменти використовуються:

А шляхом в/в інфузій;

В тільки в/артеріально ;

місцево, безпосередньо на рану;

Д за допомогою фізіотерапевтичних приладів;

Е всіма вище перерахованими шляхами.

44. Біологічний антисептичний тампон, це:

марлевий тампон просочений антисептиками ;

В пориста губка виготовлена з плазми донорської крові ;

С тампон з колагенової тканини;

Д тампон просочений антибіотиками і ферментами;

Е все вище переліковане .

45. Бактеріофаги мають властивість:

А вбивати мікроорганізми;

В зупиняти ріст мікробної клітини;

С змінювати генотип, зупиняючи розмноження;

Д репродукція в бакклітині і її лізис;

Е все вище перераховане .

46. Бактеріофаги можна вводи, крім:

А шляхом зрошення і інфільтрації гнійних ран;

В ендотрахеальне введення ;

С введення в порожнини через дренажі;

Д в/в введення ;

ендолімфатичне введення.!!

47. Тималін, це препарат:

А крові;

В щитоподібної залози;

вилочкової залози;

Д генної інженерії ;

Е синтетичний полісахарид.

48. Т-активін:

відновлює активність Т- киллерів;

В прискорює фагоцитоз;

С регулює кількість В-лімфоцитів;

Д активізує проліферацію;

Е відновлює регенерацію.

49. 3% р-н борної кислоти найчастіше використовується:

А при нагноєнні побутових ран;

ускладненні рани синьогнійною палочкою ;

С для обробки операційного поля;

Д для боротьби з анаеробною мікрофлорою;

Е при всіх вищеперелікованих станах.

50. Ципрофлоксацин, це:

А антибіотик широкого спектру дії ;

В антибіотик групи цефалоспоринів;

С високоактивний сульфаніламід;

фторхінолон 1 покоління;

Е глікопротеїд.

51. До групи сульфаніламідів відносяться, крім:

А етазол;

етакридін;

С сульфацил натрію;

Д сульфапіридазин;

Е стрептоцид.

52. найбільш ефективним сульфаніламідним препаратом вважається?

А стрептоцид;

В бісептол;

сульфамілон;

Д сульфодиметоксин;

Е етазол.

53. До ферментних препаратів відносяться, крім:

А лізоцим ;

В іманін;

С трипсин;

Д хімотрипсин;

дермазин.

54. 05% розчин аміаку найбільш широко використовується для :

А обробки країв рани;

В промивання гнійних ран ;

С орошення глибоких порожнин;

обробки рук хірурга;

Е боротьби з анаеробною інфекцією.

55. Яким засобам віддається перевага у сучасній антисептиці:

А механічним;

В хімічним;

С біологічним;

Д радіаційним;

змішаним.

56. Відмінна риса сьогоднішньої антисептики, це?

А біологічна прийнятність;

В конкретне спрямування;

С висока протимікробна активність;

Д не шкідливість для живих тканин;

все разом взяте.

57. Визначальна риса сучасної антисептики, це ?

А біологічна нейтральність антисептичних засобів;

В стимулювання захисних властивостей живих тканин;!!

С позитивний бактеріоцидний вплив;

Д стійкий бактеріостатичний ефект;

все разом взяте.

58. В сьогоденні карболова кислота не використовується, тому що:

А згубно діє на мікрофлору;

В спричиняє некроз живих тканин;

визиває стійку інтоксикацію у хворого та персоналу;

Д немає позитивного результату з грам негативною мікрофлорою;

Е все разом взяте.

59. Бактеріоцидна лампа використовується для знищення мікробів у рані:

А у разі відсутності ефекту від використання хімічних антисептиків;

В для прискорення боротьби з мікрофлорою;

С як ефективний засіб в боротьбі з анаеробною інфекцією;

для підсилення дії основних антисептичних засобів;

Е все разом взяте.

60. В якості дренажу для лікування ран можна використати ,крім :

А марлеві тампони;

В резинові рукавички;

С хлорвінілові трубки;

скляні випускники;

Е дренажі спеціального призначення .

61. У методі проточного діалізу оптимально використовують комбінацію:

методу фізичної і хімічної антисептики;

В методу фізичної і біологічної антисептики;

С методу механічної і фізичної взаємодії ;

Д методу механічної і хімічної антисептики;

Е всіх методів антисептики.

62. Проточний діаліз, це:

А хірургічна обробка рани;

В орошення рани антисептиком;

постійне промивання рани антисептиками;

Д обколювання рани розчинами антибіотиків;

Е заповнення рани і порожнин лікарськими засобами.

63. Ультразвук низької частоти визиває:

А фізичний вплив на біологічні середовища;

В хімічний вплив на біологічні середовища;

С біологічний вплив на біологічні середовища;

Д механічно-фізичний вплив на біологічні середовища;

фізично-хімічний вплив на біологічні середовища.

66. Основним джерелом збудників золотистого стафілококу внутрішньолікарняної інфекції є:

пацієнти стаціонару;

В носії серед медперсоналу;

С відвідувачі;

Д технічний персонал;

Е продукти харчування

Контрольні питання.

  1. хірургічна інфекція: визначення поняття, види, джерела, шляхи та фактори передачі, шляхи інфікування операційної рани;

  2. історичні аспекти доантисептичного періоду медицини;

  3. історія виникнення та розвитку антисептики;

  4. вклад вітчизняних вчених в запровадження та удосконалення антисептичного методу в хірургії;

  5. визначення поняття антисептика, види, особливості застосування, переваги та недоліки окремих методів;

  6. сучасна класифікація засобів хімічної антисептики, їх фармако-кінетичні особливості, показання до застосування, переваги та недоліки окремих сполук;

  7. особливості догляду за хворими з гнійною патологією;

  8. Дати визначення антисептики.

  9. Етика асептики и антисептики.

  10. Джерела та шляхи розповсюдження інфекції.

  11. Міропріємства що запобігають інфікуванню навколишнього середовища.

  12. Назвати шляхи інфікування рани в операційній.

  13. Які відомі методи антисептики.

  14. Охарактеризувати кожну із груп хімічної антисептики.

  15. Яка роль біологічної антисептики серед антисептичних засобів?

  16. Що вкладається у поняття змішаної антисептики?

  17. Поняття про хірургічну інфекцію.

  18. Чиста та гнійна перев'язочні.

  19. Організація роботи гнійної перев'язочної і особливості догляду за хворими з гнійною патологією.

  20. Утилізація перев'язувального матеріалу, забрудненого гнійними відділеннями.

  21. Організація догляду за хворими з анаеробною інфекцією.

  22. Основні антисептичні засоби.

23.Класифікація хімічних та біологічних засобів антисептики, механізм дії та методи застосування.

Література.

Основна:

  1. Гостищев В.К. Общая хирургия.- Москва: Медицина, 2001.- 608 с.

  2. Петров С.В. Общая хирургия. - С.-Пб: Изд-во "Лань", 2001.- 667 с.

  3. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія.- Київ: “Вища школа”, 1992.- 581 с.

  4. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія. - Київ: Здоров'я, 1999. – 613 с.

  5. Волколаков Я.В. Общая хирургия. – Рига: "Медицина", 1989 – с. 327-359.

  6. Гостищев А.В. Практическое руководство по общей хирургии. – М: "Медицина", 1989.

  7. Стручков В.В. Общая хирургия. – М: "Медицина", 1988.

  8. Шалимов А.А., Грубник В.В., Ткаченко А.И., Осипенко О.В. Инфекцион-

ный контроль в хирургии. Киев, 2000, 172 с.

Додаткова:

  1. Апанасенко Г.А., Богуш С.А., Тросцінська Н.М. та ін. Сестринська справа.- Київ: Здоров’я, 1994.- 496 с.

  2. Наказ МОЗ СРСР від 31.07.1978 р. №720 “Про покращення медичної допомоги хворим з гнійними хірургічними захворюваннями та посилення заходів по боротьбі з внутрішньолікарняною інфекцією”.

  3. Палій Г.К. Антисептики у профілактиці і лікуванні інфекцій.- Вінниця: ВДМУ, 1997.- 197 с.

4. Тарасюк В.С., Назаренко Н.І., Сметаніна Ж.М. Медична сестра в

інфекційному контролі лікарні.- Вінниця: Нова книга, 2002.- 159 с

Соседние файлы в предмете Хирургия