Тема 7: Система планування на підприємстві

1. Державне економічне регулювання первинних суб'єктів господарювання.

Економіка сучасних розвинутих країн стала планомірно керованою. Перехід до ринкової економіки, передбачає необхідність державного регулювання, тобто наявності регульованого ринку в усіх сферах суспільного відтворення. Це зумовлено тим, що далеко не всі функції і дії, котрі потрібні для ефективного перебігу відтворюваних процесів і забезпечення повноцінного життя суспільства, можуть бути реалізовані через ринкові відносини. Тому діючі ринкові механізми повною мірою треба доповнювати системою державного втручання, якій властива управлінсько – планова та контрольна діяльність відповідних органів влади.

Будь-яка держава виконує низку функцій, що з них першочерговою та визначальною є функція регу­лювання економіки, тобто ступінь втручання дер­жави в процеси формування стратегії і тактики розвитку народного господарства в цілому, його окремих ланок, включаючи підприємства та інші суб'єкти господарювання. Метою державного регу­лювання економіки є досягнення найбільш ефек­тивного економічного, соціального, наукового й культурного розвитку країни. Таке регулювання здійснюється як економічними, так і адміністратив­ними методами. Їх слід органічно поєднувати, ви­ходячи з того, якою мірою адміністративне регулю­вання відповідає вимогам об'єктивного розвитку, сучасного стану економіки. За умов економічної кризи в народному господарстві застосування адміністративних методів посилюється.

Основними принципами державного регулюван­ня економіки заведено вважати: по-перше, мінімаль­не втручання державних органів у економічні проце­си; по-друге, вплив відповідних владних структур на роз­виток соціально - економічних процесів за допомогою встановлюваних державою економічних регуляторів і нормативів.

2. Економічні функції держави за умов домінування ринкової системи господарювання.

Створення необхідної правової бази – це обов’язкова передумова державного регулювання економіки. Правову основу такого регулювання становлять законодавчі та нормативні акти, котрі ви­значають порядок формування і функціонування елементів ринко­вого господарства.

Держава виконує наступні економічні функції:

1. Розробка та спри­яння здійсненню стратегії економічного розвитку народного гос­подарства. Стратегічні напрямки розвитку економіки мають бути визначені в процесі макроекономічного планування, котре треба визнати центральною ланкою державного регулювання.

2. Регулювання інноваційних процесів та інвестицій­ної діяльності. Економічний розвиток кож­ної країни є наслідком її науково-технічного прогресу й відбувається насамперед через науково-технічні та організаційні інновації.

Державне регулювання інвестиційної діяльності включає як пря­ме управління інвестиціями, так і визначення державою належних економічних передумов для цієї діяльності.

3. Перероз­поділ консолідованих (централізованих) доходів і ресурсів, стабілізація економіки й соціальний захист населення з метою сприян­ня збалансованому й стабільному розвитку народного господарства та нормальному життєзабезпеченню всіх верств суспільства і сфер його діяльності.

4. Моніторинг і регулювання процесів охо­рони і відтворення навколишнього природного середовища. По-перше, гарантування еко­логічної безпеки, охорона та ефективне використання довкілля; по-друге, створення необхід­них соціально-економічних умов для сприятливого спілкування людини з навколишнім природним середовищем; по-третє, опра­цювання довгострокових і поточних екологічних програм.