31. Производственная пыль. Защита от пыли.

Виробничим пилом називають, що витають у повітрі робочої зони й повільно осідаючі тверді дрібні частки розмірами від декількох десятків до часток мікрометра. Пил прийнятий також називати аерозолем, маючи на увазі, що повітря є дисперсійним середовищем, а тверді частки - дисперсною фазою.

Класифікація виробничого пилу

За способом утворення	За походженням	За дисперсністю
I. Аерозоль дезінтеграції Виникає при руйнуванні твердих порід (буравлення, дроблення, розмел), транспортуванні й упакуванні сипучих матеріалів, механічній обробці виробів (шліфування, полірування й ін.) II. Аерозоль конденсації Виникає при випарі і наступної конденсації в повітрі пар металів і неметалів (електрозварювання, випар металів при електроплавці та інших технологічних процесах)	I. Органічна: а) рослинна (злаки, волокна й ін.) б) тваринна (вовняна, шкіряна й ін.) в) мікроорганізми й продукти їхнього розпаду г) штучна (пластмасова, пил барвників і ін.) II. Неорганічна: а) мінеральна (кремнієва, силікатна та ін.) б) металева (пил заліза, цинку, свинцю й ін.) III. Змішана: а) мінерально-металева (наприклад, суміш пилу заліза й кремнію) б) органічний і неорганічна (наприклад, пил злаків і ґрунту)	I. Видима Має розмір понад 10 мкм і швидко випадає з повітря II. Мікроскопічна Має розмір від 10 до 0,25 мкм і повільно випадає з повітря III. Ультрамікроскопічна Має розмір менш 0,25 мкм, довгостроково витає в повітрі, підкоряючись законам броунівського руху

Пиловиділення спостерігається при багатьох виробничих процесах на підприємствах важкої та легкої індустрії. У гірничорудній і вугільній промисловості пил виділяється при бурінні породи, рудного або вугільного шару, підривних роботах, роботі гірських машин і вугільних комбайнів, транспортуванню руди, вугілля, породи по підземних виробленнях, сортуванню, дробленні, здрібнюванні й ін.

У машинобудуванні утворенням пилу супроводжуються такі операції, як очищення і обрубка лиття, обточування, шліфування та полірування заготовок, піскоструминне очищення виробів. На текстильних підприємствах пил виділяється при очищенні та сортуванні вовни й інших видів волокна, у менших кількостях при прядінні та ткацтві. Пилоутворення має місце також при виконанні ряду сільськогосподарських робіт: у поле (оранка, збирання врожаю), при очищенні та переробці зерна, транспортуванню й застосуванні добрив і отрутохімікатів.

Шкідливий вплив виробничого пилу на здоров'я робітників залежить від багатьох факторів. До них у першу чергу відносяться фізико-хімічні властивості, розміри та форма пилових часток, концентрація пилу в повітрі, тривалість дії протягом зміни та професійного стажу, одночасний вплив інших факторів середовища й трудової діяльності. Наприклад, посилення легеневої вентиляції при підвищеній температурі повітря або виконанні важкої фізичної праці веде до збільшення надходження пилу в організм. Одночасний вплив радіоактивних аерозолів, загазованості повітря можуть збільшувати дію пилу на організм. У реакції організму на дію пилу є індивідуальні розходження, які залежать від фільтруючих властивостей повітреносних шляхів, імунобіологічної опірності й ін.

Крім гігієнічного значення, пиловиділення має й інші негативні сторони: воно наносить економічну втрату, прискорюючи спрацювання устаткування й ведучи до втрати коштовних матеріалів, погіршує загальсанітарний стан виробничого середовища, зокрема зменшує освітленість внаслідок забруднення вікон і освітлювальної арматур. Деякі види пилу - вугільна, цукрова й ін. - можуть сприяти виникненню пожеж і вибухів.

До заходів, завдяки яким скорочується утворення пилу, належать: раціоналізація технологічних процесів, мокрі способи обдирання та шліфування виливок, зволоження переробних матеріалів і підтримання чистоти приміщень та устаткування. Знижує пилоутворення і використання прогресивних технологічних процесів та устаткування (формування методом пресування, термомеханічні й механічні види зварювання, електрохімічне очищення виливок).

Заходами, які ліквідують пилоутворення та обмежують поширення пилу у приміщенні, є герметизація устаткування, влаштування місцевої вентиляції. Якщо санітарно-технічні заходи щодо зниження пилу у робочій зоні не дають достатнього ефекту, необхідно застосовувати індивідуальні засоби захисту. Важливе значення у профілактиці профзахворюваності мають медичні огляди працівників.