Польща

1.Географічні данні (Митько)

2.Народ-поляки(Шкрьоба,Николаенко,Костриця)√

3.Історія стародавньої Польщі√(Кодацький,Рябиця)

4.Історія сьогодення Польщі(Євро 2012)√(Головачук,Проценко)

5.Традиції (Заяць,Федосенко)√

6.Національні страви (шевченко,міх)√

7.Відомі люди

(Миронюк,Быскопчук)√

8.Культура (Малахова,Христюк)

Костюми(Малахова,Хрістюк)

Танець (Біскопчук,Шкрьоба,Заяць)

Пісня (Копицяк)

Готують страви (?)

1.Географія

За винятком південного гористого регіону, територія країни майже цілком рівнинна. Країна лежить біля фізичного центру Європи, який розташовиний між 49° і 55° північної широти та 14° і 24° східної довготи. Загальна довжина державного кордону складає 3496 км.

Польща займає 9-е місце в Європі за площею і 8-е за кількістю населення.

Довжина польського кордону — 3511 км, з них 440 км припадає на морський кордон (лінія узбережжя Балтійського моря, яка не є лінією державного кордону, повинна бути 770 км).

Польща межує з такими державами:

на заході з Німеччиною — 467 км

на півдні з Чехією — 796 км та Словаччиною — 541 км

на сході з Україною — 535 км і Білоруссю — 418 км

на півночі з Литвою — 104 км і Росією (Калінінградська область) — 210 км

З півночі на південь Польща простягається на 649 км, це 5° і 50' широти. Це створює різницю в довжині дня між північною і південною частиною країни, тому влітку на півночі день більш ніж на годину довший, ніж на півдні, а взимку — все навпаки. Зі сходу на захід Польща простягається на 689 км, що становить 10° 02' довготи. Тому країна, перебуваючи в зоні Центрального часового поясу, має незначне відхилення в проміжку заходу та сходу сонця — між східною і південною частиною країни (в залежності від пори року коливається в проміжку 10-20 хвилин).

Географічні координати крайніх точок Польщі:

49°00' крайня південна точка — пік Ополонек

54°50' крайня північна точка — Ястребова гора в ґміні Владиславово

14°07' крайня західна точка — вигиб ріки Одер поблизу Осінова Долішнього

24°09' крайня східна точка — коліно Західного Бугу поблизу Зосіна

Найдовші річки країни: Вісла (довжина - 1030 км); Одер, яка є складовою частиною західного кордону Польщі (854 км).

Значні ріки країни: Варта (808 км, притока Одри), Західний Буг (772 км), Сян (притока Вісли) (443 км).

Найбільші міста

міста > 300 000 (31.12.2007)

Варшава (Warszawa) — (місто 1 707 тис., агломерація 2 680 тис.)

Краків (Kraków) — (756,6 тис.)

Лодзь (Łódź) — (753,2 тис.)

Вроцлав (Wrocław) — (632,8 тис.)

Познань (Poznań) — (560,9 тис.)

Ґданськ (Gdańsk) — (455,7 тис.)

Щецін (Szczecin) — (416,7 тис.)

Бидґощ (Bydgoszcz) — (361,2 тис.)

Люблін (Lublin) — (351,8 тис.)

Катовіце (Katowice) — (312,2 тис., агломерація 2 784 тис.).

2.Народ-поляки

Західнослов'янський народ, основне населення Польщі (97%).

За межами Польщі живуть в Білорусії, Литві, в Україні, Російській Федерації, Казахстані, Латвії, США, Німеччині, Франції , Канаді, Великобританії, Бразилії, Аргентині, Чехії і Словаччині , Бельгії і в інших країнах. Загальна чисельність понад 53 млн. чоловік.

Говорять польською мовою слов'янської групи індоєвропейської сім'ї. Писемність на основі латинського алфавіту.

Також існують 6 видів діалектів це:

малопольский (південна Польща — Краків)

кашубський (Помор'я Гданське и схід Помор'я Західного)

сілезький (південний захід Польщі — Катовіце)

польсько-словацький

мазовецький ( північна Польща — Варшава)

великопольський (західна Польща).

Також існує два регіональні варіанти польської літературної мови: варшавський і краківсько-познанський.

Основна релігія християнство. Віруючі — в основному римо-католики, є протестанти.

До Римо-католицької церкви належать близько 80-90% віруючих поляків. Існує багато релігійних гілок і сект. Частина східних поляків православні.

По мірі можливості поляки стараются ходити до костьолу, відмічати всі католицькі свята та дотримуватись посту.

Головні релігійні свята: Пасха, Різдво і День Всіх Святих.

Крім того поляки відмічають: День всіх святих (1 листопада), Попільна середа (відраховується від Пасхи), Великий тиждень (відраховується від Пасхи), Вознесіння, Тіла Господнього, Божої Матері Королеви Польщі (3 березня), Божої матері (15 серпня).

Походження

Поляки як народ складався з формуванням і розвитком стародавньої польскої держави. Його основу склали об'єднання західно-слов'янських племен полян, слензан, віслян, мазовшан, поморян. Процес консолідації Помор'я був загальмований не тільки немічністю політичних зв'язків його, але і своєрідністю його соціально-економічного і культурного розвитку.В період політичної роздробленості (XI - XIII століття) окремі польські землі відокремилися, але культурні і економічні зв'язки між ними не уривалися. В ході опору німецької експансії і подолання політичної роздробленості (XIII - XIV століття) здійснювалося об'єднання польських земель, розширювалися і зміцнювалися зв'язки між їх населенням. В цей же час йшов процес германізації захоплених німцями західних і північних земель (Нижня Сілезія, Помор'я, Мазурія, Західна Великопольща).

Національній одяг

Більшість поляків носять сучасні костюми. Традиційний народний одяг надягають в частині сіл у свята. Різноманітні і барвисті традиційні костюми селян, що приїжджають з різних районів на свято урожаю, інші загальнонародні торжества. Більш ніж в інших районах традиційний одяг зберігся у околицях міста Ловіч і в горах, де селяни носять її повсякденно. Для ловичського костюма характерні смугасті тканини; з них зшиті спідниці, фартухи, жіночі накидки, чоловічі штани.

Зберігся верхній чоловічий одяг — сукман. У горах чоловіки носять коротку льняну сорочку із запонкою з срібла або іншого металу, штани з білого сукна, прикрашені серцеподібним узором, широкий шкіряний пояс, коротку куртку (цуху) з білої шерсті. Селянки носять спідницю з візерункової або однотонної тканини, сорочку, безрукавку. Зимовий одяг гуралей — кожухи. Своєрідний краківський костюм: жіноча спідниця з тканини в квіточку, фартух тюлевий або полотняний, поверх сорочки — суконний або оксамитовий корсаж, прикрашений золотим або срібним шиттям, металевими пластинками і др.; чоловічий — сорочка з відкладним коміром, штани в смужку, синій каптан з багатою вишивкою, з головних уборів (теплі хутряні шапки, капелюхи і ін.) цікава конфедератка, подібна головному убору польських військових.

Поселення та житло

Більше половини поляків живе в містах (найбільш крупні — Варшава, Лодзь, Краків, Вроцлав, Познань), зайняті в багатогалузевій промисловості, торгівлі, побутовому обслуговуванні, у сфері охорони здоров'я, освіти, науки, культури.

Традиційні типи сільських поселень: вуличні села

, окольниці і овальниці з будинками, розташованими навколо центральної площі або ставка (радіальне планування). В процесі соціально-економічного і культурного розвитку міняються планування і типи забудови польських сіл. У багатьох селах зведені нові будівлі — школи, клуби, кафе і ін., в архітектурі яких поєднуються сучасний стиль і місцеві традиції.

У клубах (світлицях) і кафе можна побачити старовинні селянські меблі, інтер'єр кафе нерідко витриманий цілком в стилі старої корчми, що ще зберігається в окремих селах. Тут подають польські національні страви і напої.

У сільських поселеннях багатьох районів переважають зрубові споруди.

У Великопольщі, Любушській землі, в Західному Помор'ї, Вармії, на Мазурах застосовується каркасна конструкція стін із стовпів і балок із заповненням простору між ними глиною, цеглиною, зв'язками соломи і ін., що обмазали глиною Повсюдно росте використання нових будівельних матеріалів. Дахи споруд чотирьохскатні, двосхилі або полувальмовые, з невеликим навісом. На заході і північному заході збереглися удома з "підсіньми" у вигляді арки, ніші, галереї. Традиційне планування селянського житла - трикамерна, з центральним або бічним розташуванням сіней. У Силезії, Велікопольщі, Мазовії, в південних районах Малопольщі поширені сіни з великим склепінчастим каміном, в нього виходить гирло хлібної печі, що знаходиться в хаті. Сучасний сільський будинок має декілька житлових і господарських приміщень.