Розділ операторів (операторний блок)

Ц е єдиний обов'язковий розділ у структурі програми. Класична найпростіша програма має такий вигляд.

begin Writeln (’Hello, World’) end.

Але, як відзначалося вище, без використання попередніх розділів можна написати, хіба що, такі примітивні програми. Синтаксис розділу операторів має вигляд:

Множину операторів будемо вивчати далі.

Стандартні процедури введення (Read, ReadLn) і виведення (Write, WriteLn)

Елементами списку параметрів процедури Write і WriteLn можуть бути вирази цілого, дійсного, символьного, рядкового й логічного типів. Елементами списку параметрів процедури Read і ReadLn можуть бути вирази цілого, дійсного, символьного, рядкового типів.

Введення даних. Надати значення змінним можна за допомогою команди присвоєння. Такий спосіб є найпростішим, однак не найкращим, оскільки програми від цього стають неуніверсальними (немасовими). Ось чому в усіх алгоритмічних мовах використовують принцип введення даних у пам’ять за допомогою команди введення даних. Команда введення даних має вигляд: read (<список змінних>) .

Дія команди. Коли в програмі зустрічається команда read (<список змінних>) – виконання програми призупиняється для введення значень змінних (екран буде чорним або відкриється екран для введення даних). Значення відповідних змінних зі списку набирають на клавіатурі через пропуск, якщо їх декілька. Після цього натискають на клавішу вводу – змінні отримають значення, і програма виконуватиметься далі.

Приклад. Нехай трьом змінним треба надати значення 2, 5 і 1. Для цього запишемо команду read (a, b, с). Під час виконання команди настане пауза – середовище перейде у режим введення даних. Треба набрати числа на клавіатурі через пропуск так: 2 5 1 і натиснути на клавішу вводу. Змінна а набуде значення 2, змінна b - значення 5, а змінна с - значення 1. Клавішу вводу можна також натискати після кожного числа.

Якщо набрати недостатню кількість чисел, то середовище очікуватиме на наступні дані. Окрім чисел цією командою можна вводити текстові дані типу string (тексти без лапок).

Зауваження. Використовують і різновид команди введення – readln (<список змінних>). Ця команда є особливо корисною під час роботи з текстовими файлами. Середовище ігноруватиме числа, якщо їх набрано у рядку більше, ніж є змінних у списку. А наступна команда введення буде читати дані з нового рядка.

Виведення даних. Команда виведення призначена для виведення значень на екран. Вона має такий загальний вигляд: write <список> .

Список може складатися зі сталих, змінних, виразів, текстових даних, записаних у лапках.

Дія команди. Вирази обчислюються і їхні значення виводяться на екран без пропусків. Це може призвести до злиття даних на екрані. Команда write виводитиме дані у тому ж рядку, а щоб виводити дані у наступному рядку, застосовують команду writeln.

Приклад. Нехай змінні a, b та с отримали такі значення: 2, 5, 1. Команда write (a, 9, b+с) виведе у лівому кутку екрана: 296.

!!! Команду readln без параметрів використовують, щоб оглянути результати виконання програми на екрані, а команду writeln без параметрів – для переходу на новий рядок або для пропуску рядка.