Ілюстрації

Назва ілюстрації розміщають під самою ілюстрацією й після її номера, наприклад: Рис.1.2. Динаміка прибутку від реалізації продукції. У тім місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де варто вказати на неї, розміщають посилання у вигляді вираження в круглих дужках (мал.1.2) або обігу типу "як видно на мал.1.2" або "як показано на мал.1.2".

Ілюстрації виконують тільки тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.

ТАБЛИЦІ

Кожна таблиця повинна мати назву, що розміщають над таблицею й друкують симетрично тексту. Назва й слово "Таблиця" починають із великої букви. Назва й слово "Таблиця" не підкреслюють.

Заголовок кожної графи в шапці таблиці повинен бути по можливості коротким. Варто уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру необхідно вказувати в тематичному заголовку.

Заголовки граф повинні починатися з більших букв, підзаголовки - з маленьких, якщо вони становлять одну пропозицію із заголовком, і з більших, якщо вони є самостійними. Висота рядків у таблиці повинна бути не менш 8 мм. Графові з порядковими номерами рядків у таблицю включати не слід.

Таблицю розміщають після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом по годинній стрілці. Таблицю з більшою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш назву поміщають тільки над її першою з. Таблицю з більшою кількістю граф можна ділити на частині й розміщати одну з під іншою в межах однієї сторінки.

Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку відсутні, то в ній ставлять прочерк.

Формули

При використанні формул необхідно дотримуватися певних технико - орфографічних правил.

Самі більші, довгі й громіздкі формули, які мають у складі знаки суми, множення, диференціювання, інтегрування розміщаються на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії аркуша кілька коротких однотипних формул, відділених від тексту, можна представити в одному рядку, а не одну під іншою. Маленькі й нескладні формули, які не мають самостійного значення, уписують у середині рядків тексту.

Пояснення значення символів і числових коефіцієнтів необхідно вказувати безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони дані у формулі. Значення кожного символу й числового коефіцієнта необхідно вказувати з нового рядка. Перший рядок пояснення починається зі слова "де" без двокрапки.

Рівняння й формули необхідно виділяти з тексту вільними рядками. Вище й нижче кожної формули варто залишати не менш одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщається в один рядок, його варто перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і розподіл (:).

Порядкові номери позначаються арабськими цифрами в круглих дужках біля правого краю сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, що не вміщається в рядок з формулою, переносять нижче. Номер формули при її перенесенні поміщають на рівні останнього рядка.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить у пропозицію як його рівноправний елемент, Тому наприкінці формул й у тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації, наприклад:

, (1.1)

где

Р – рентабельність продажів;

ВП – валовий прибуток;

В - чистий виторг.

Двокрапка перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розподільними знаками між формулами, які йдуть одна за інший і не відділені текстом, можуть бути кома або крапка з коми безпосередньо за формулою до її номера.