147Систематизація законодавства - поняття, види, функції

Систематизація законодавства - це діяльність по вдосконалюванню законодавства, приведенню всіх діючих нормативно-правових актів даної держави в єдину, цілісну, внутрішньо й зовні погоджену, несуперечливу систему.

Види систематизації: а) внутрішня систематизація;б) зовнішня систематизація.

Ціль внутрішньої систематизації - внутрішня обробка нормативних актів, що сприяє досягненню внутрішньої єдності норм права, усуненню колізій, пробілів у праві.

Ціль зовнішньої систематизації - зовнішня обробка нормативних актів, їхня класифікація.

Функції систематизації:

дозволяє оглянути весь масив чинного законодавства;

виявляє й усуває непогодженості, протиріччя, пробіли правового регулювання (дефекти законодавства);

підвищує ефективність законодавства;

робить законодавство информационно більше доступним (більше зручним для користування, полегшує пошук необхідної норми);

сприяє вивченню, дослідженню законодавства;

сприяє правовому вихованню громадян (поліпшує пізнавальний процес формування їхньої правосвідомості).

148-149Поняття та види систематизації законодавства. Кодифікація. Інкорпорація.

Наявність значної кількості нормативно-правових актів, які складають систему законодавства, розбіжність у часі їхнього прийняття та суб'єктах, що приймають їх, обумовлюють необхідність діяльності з їхнього впорядкування, погодження, усунення протиріч, тобто систематизації.

Систематизація законодавства — це діяльність з впорядкування чинних нормативно-правових актів у єдину узгоджену систему, з метою забезпечення ефективного правового регулювання.

Систематизація спрямована на: 1) досягнення внутрішньої єдності юридичних норм, тобто на усунення колізій і прогалин; 2) впорядкування правового матеріалу, розміщення його за певними розділами і рубриками, тобто класифікацію.

• Здійснення систематизації законодавства має на меті:

• встановлення і усунення дефектів законодавства;

• підвищення ефективності законодавства та поліпшення інформаційного впливу права на правосвідомість його суб'єктів;

• забезпечення зручності користування законодавчим масивом, полегшення відшукування юридичної норми, яка підлягає застосуванню чи реалізації;

• сприяння вивченню та дослідженню законодавства.

Систематизація здійснюється двома способами: інкорпорацією та кодифікацією.

Інкорпорація — це найпростіша форма впорядкування нормативно-правових актів, яка полягає в об'єднанні групи чинних нормативно-правових актів в одному збірнику за певним критерієм (хронологічним, тематичним тощо) без зміни їхнього змісту.

• Види інкорпорації:

1) За юридичною значимістю:

• офіційна інкорпорація — тобто впорядкування нормативно-правових актів шляхом видання правотворчими або уповноваженими їхнім рішенням компетентними органами збірників чинних нормативно-правових актів;

• неофіційна інкорпорація — це підготовка і видання збірників чинних нормативно-правових актів неправотворчими органами держави або іншими організаціями чи особами.

2) За обсягом: загальна (генеральна), галузева, міжгалузева, спеціальна (за окремими інститутами однієї галузі права).

3) За критерієм об'єднання нормативно-правових актів: предметна, тобто за предметом регулювання; хронологічна (за часом видання нормативно-правових актів); суб'єктна (залежно від органу, який видав акти).

Кодифікація — це спосіб систематизації законодавства, який полягає у змістовній переробці, узгодженні й об'єднанні певної групи юридичних норм, пов'язаних спільним предметом правового регулювання, в єдиному нормативному акті. Тобто, це впорядкування правових норм, яке супроводжується переробкою їхнього змісту, з відміною одних і прийняттям інших норм права. Іншими словами, кодифікація — це систематизація у процесі правотворчості. В результаті кодифікації видається єдиний, логічно і юридично цільний, нормативно-правовий акт. Тому кодифікація завжди має офіційний характер і може проводитися тільки правотворчим органом.

• Види кодифікації:

1) За обсягом:

• загальна, в результаті якої утворюється кодифікований нормативний акт з основних галузей права (Звід законів);

• галузева, яка охоплює нормативно-правові акти певної галузі законодавства (основи законодавства, кодекси);

• міжгалузева та підгалузева (інституційна), що, відповідно, розповсюджується на кілька галузей (Повітряний кодекс) чи інститутів (Митний кодекс).

2) За формою виразу: основи (головні засади) законодавства; кодекси; положення; статути.

Поняття та ознаки правовідносин