2. Правовий статус суб’єктів господарювання.

Як уже зазначалося у першому питанні цієї лекції коло суб’єктів господарського права дуже широке та різнобарвне, і інакше кажучи до суб’єктів господарського права можна відносити всіх тих осіб, що легітимно пов’язані з господарською діяльністю. Але кістяк, основу, базу цього складного інституту господарського права складають передусім суб’єкти господарювання.

Відповідно до ч. ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Зазначена норма виділяє наступні ознаки суб’єктів господарювання:

- визначеність організаційно-правовий форми суб’єкта господарювання;

- майнова відокремленість;

- легітимність існування в якості суб’єкта господарювання;

- наявність господарської правосуб’єктності;

- відповідальність за наслідки господарювання.

Частина 2 ст. 55 Господарського кодексу виділяє наступні категорії суб’єктів господарювання:

1. господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку³;

2. громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

3. Правове регулювання створення суб’єктів господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Таким чином існують дві основних форми створення суб’єктів господарювання:

• заснування нового;

• реорганізація (злиття, виділення, поділ, перетворення) діючого суб’єкта господарювання.

Відповідно до діючого законодавства необхідною умовою здійснення всіх видів господарської діяльності є державна реєстрація суб’єктів господарювання. Основні засади державної реєстрації суб’єктів господарювання встановлює Господарський кодекс України, відповідно до якого суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному Законом.

Т

Відкриття суб'єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації. Відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру

аким Законом, що регулює порядок державної реєстрації суб’єктів господарювання, є Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

Види державної реєстрації: