Розділ І.
Загальна характеристика господарського права і господарського законодавства
1. Господарська діяльність та її види
Ключовим поняттям господарського права є поняття господарської діяльності.
Ознаками господарської діяльності є такі:
сфера здійснення - суспільне виробництво (господарська сфера);
зміст - виробництво та реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг відбувається не для власних потреб виробника, а для задоволення потреб інших осіб - споживачів в широкому розумінні (громадян як кінцевих споживачів, суб'єктів господарювання та різноманітних організацій, що використовують зазначені блага для задоволення своїх господарських чи інших потреб);
передача зазначених благ іншим особам на платній основі, тобто їх функціонування у формі товару;
професійні засади господарської діяльності;
спеціальний суб'єкт, який повинен зазвичай мати статус суб’єкта господарювання;
поєднання приватних інтересів виробника в одержанні прибутку чи інших вигод/переваг від господарської діяльності та публічних інтересів суспільства в особі широкого кола споживачів - в отриманні певних благ, держави - в отриманні прибутків та інших обов'язкових платежів, територіальної громади - в забезпеченні зайнятості членів громади шляхом їх залучення на засадах індивідуального підприємництва чи трудового найму, у задоволенні потреб громади в певних продукції, роботах, послугах, в участі суб'єктів господарювання у вирішенні завдань територіальної громади в благоустрої, у сплаті місцевих податків та зборів.
Отже, можна дати таке визначення господарської діяльності. Господарська діяльність - це така суспільно корисна діяльність суб'єктів господарювання щодо виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою їх реалізації за плату (як товару), що ґрунтується на поєднанні приватних і публічних інтересів і здійснюється професійно.
Встановлений державою суспільний господарський порядок передбачає дотримання суб'єктами господарювання різноманітних вимог щодо:
у якості продукції, робіт, послуг, їх безпечності для життя і здоров'я споживачів;
екологічної безпеки виробництва;
добросовісної поведінки у сфері економічної конкуренції;
цивілізованого використання найманої праці (тобто з дотриманням вимог трудового законодавства).
В Господарському кодексі України закріплені загальні принципи господарювання:
забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;
свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;
вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;
обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;
захист національного товаровиробника;
заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Господарська діяльність надзвичайно різноманітна, що спричиняє потребу її класифікації з метою забезпечення оптимального правового регулювання господарської діяльності як такої та певних її видів, враховуючи специфіку останніх.
Господарську діяльність можна класифікувати за різними ознаками. За критерієм мети здійснення господарська діяльність може бути комерційною (підприємницькою) та некомерційною.
За предметом господарської діяльності розрізняють виробничу, торговельну, банківську, страхову, інноваційну, концесійну діяльність, спільне інвестування та інші.
Залежно від ринку (внутрішній чи зовнішній), національної приналежності суб'єктів господарювання (вітчизняні товаровиробники/резиденти чи іноземні інвестори та нерезиденти) розрізняють господарську діяльність за участю вітчизняних товаровиробників (резидентів) та зовнішньоекономічну діяльність (за участю резидентів та нерезидентів), у тому числі іноземне інвестування (за участю іноземного інвестора).
Першій з вищенаведених класифікацій господарської діяльності (на підприємництво та некомерційну господарську діяльність) особлива увага приділяється в Господарському кодексі України.
Підприємництво здійснюється на власний ризик та під власну відповідальність підприємця, який навіть може бути визнаний банкрутом у разі негативних фінансових результатів господарської діяльності - стійкої та значної неплатоспроможності. Для підприємницької діяльності властива ініціативність, що забезпечує пошук нових напрямів такої діяльності, запровадження новітніх технологій, виробництво принципово нових товарів або товарів з принципово новими властивостями. Для цього суб'єкт підприємницької діяльності повинен мати значний рівень самостійності.
Характерними рисами підприємницької діяльності, що відрізняє її від некомерційної, є:
наявність мети отримання прибутку від здійснення такої діяльності;
ініціативність, що забезпечує пошук і запровадження новітніх технологій, нових господарських зв'язків, оптимізацію власної діяльності;
ризиковий характер такої діяльності, оскільки сам підприємець несе основні ризики у разі негараздів у своїй діяльності, невдалого вибору контрагентів тощо;
власна відповідальність підприємця у разі невиконання/неналежного виконання зобов'язань перед кредиторами, державою, територіальною громадою та іншими особами усім майном, що належить йому на праві власності чи праві господарського відання, а також можливість визнання підприємця банкрутом у разі його стійкої та значної неплатоспроможності;
усі вищезазначені риси зумовлюють ще одну - самостійність здійснення підприємницької діяльності, що дозволяє її суб'єктові вжити максимально можливі заходи для успішності такої діяльності та оперативно реагувати на кон'юнктуру ринку, на поведінку контрагентів, на відгуки споживачів.
Узагальнене поняття підприємницької діяльності дається в Господарському кодексі України:
«Підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення і економічних і соціальних результатів та одержання прибутку».
Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких забороняється підприємництво на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядуванням.
Некомерційна господарська діяльність притаманна казенним підприємствам та некомерційним комунальним підприємствам. Фінансування їх діяльності у разі збитковості здійснюється за рахунок відповідного бюджету.