11. Об'єкти нормування праці

Різноманітність видів трудової діяльності людей обумовлює різноманітність об'єктів нормування праці. Найширше узагальнення дозволяє виділити дві форми витрат праці: витрати робочого часу та витрати робочої сили (фізичної та нервової енергії людини). Відповідно до цього виділяємо і дві групи об'єктів нормування праці: 1) ті, що характеризуються переважно витратами робочого часу; 2) ті, що характеризуються переважно витратами робочої сили.

В Україні така норма робочого часу встановлюється відносно робочого тижня і становить 40 годин при нормальних умовах праці. В законодавчому порядку норма робочого часу скорочується при роботі в шкідливих умовах, а також для певних категорій працівників (неповнолітні, інваліди, матері малолітніх дітей, вагітні жінки).

До другої групи об'єктів нормування праці належать встановлення обсягу роботи, зони обслуговування, а також норм витрат фізичної та нервової енергії.

11. Класифікація витрат робочого часу

Для виявлення резервів раціональнішого використання фонду робочого часу працівників проводиться класифікація видів витрат робочого часу за такими напрямками:

1. Час роботи і час перерв у роботі

1.1. Час роботи — це загальна тривалість змінного часу, протягом якого працівник виконує трудові функції. Він включає:

-Час підготовчо-завершальної роботи

-Час оперативної роботи витрачається на безпосереднє виконання трудового завдання.

-Час обслуговування робочого місця (складається часу організаційного обслуговування, і часу технічного обслуговування )

1.2. Час перерв — це загальна тривалість змінного часу, протягом якого працівник не виконує трудові функції з різних причин. Він включає:

-Час регламентованих перерв заздалегідь передбачений, об'єктивно необхідний. До нього належать:

Час перерв, зумовлених особливостями техніки, технології та організації виробництва;

Час перерв, обумовлених трудовим законодавством ;

Час на відпочинок та особисті потреби .

-Час нерегламентованих перерв , складається з непередбачуваних, небажаних зупинок в роботі. Це:

Час перерв, зумовлених недоліками у технології та організації виробництва

Час перерв, зумовлених порушеннями трудової дисципліни

Час відпусток з дозволу адміністрації .

2. Нормований та ненормований робочий час

Нормований робочий час включає всі затрати часу, що є об'єктивно необхідними для виконання конкретного завдання, а отже, підлягають нормуванню. Це таке:

-Час продуктивної роботи .

-Час регламентованих перерв .

Ненормований робочий час не є об'єктивно необхідним, а отже, не включається до складу норми. Це таке:

-Час непродуктивної роботи .

-Час нерегламентованих перерв .

11. Система нормативів і норм праці

Нормативні матеріали — це комплекс довідкової інформації, необхідної для визначення норм затрат праці для конкретних трудових процесів аналітично-розрахунковим методом.

Для розуміння змісту нормативних матеріалів найсуттєвіше значення має їх класифікація за видами: нормативи режимів роботи устаткування; нормативи часу; нормативи обслуговування; нормативи чисельності та нормативи підлеглості.

Нормативи режимів роботи устаткування — це регламентовані кількісні характеристики режимів роботи виробничого устаткування, що забезпечують найдоцільніше його використання.

Нормативи часу — це науково обґрунтовані показники затрат часу на виконання окремих елементів трудового процесу.

Нормативи обслуговування — це регламентовані величини, які характеризують співвідношення між кількістю персоналу, що виконує функції обслуговування певних об'єктів, та кількістю цих об'єктів.

Нормативи чисельності — це регламентовані величини, що визначають кількість працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідну для якісного виконання одиниці або певного обсягу роботи.

Нормативи підлеглості — це регламентовані величини, що визначають співвідношення між кількістю керівників та кількістю підпорядкованих їм працівників.

Норми праці також класифікуються за такими ознаками:

· за призначенням розрізняють норми часу, виробітку, обслуговування, чисельності, підлеглості, співвідношення кількості працівників, нормовані завдання;

· за сферою поширення вирізняють міжгалузеві, галузеві, районні та місцеві норми;

· за періодом дії норми бувають разовими, тимчасовими, сезонними, тривалими;

· за мірою деталізації розрізняють деталізовані (мікроелементні, елементні й операційні) та укрупнені (комплексні, типові, єдині) норми;

· за методом обґрунтування норми поділяються на науково обґрунтовані (аналітичні) і досвідно-статистичні.