- •Модуль і. Теоретичні підвалини риторики як основа мисленнєво-мовленнєвої діяльності особистості
- •Навчальні питання модуля і
- •Питання вхідного рівня знань
- •Питання 1. Історичні аспекти формування риторики як науки та мистецтва
- •1.1 Похвала слову
- •1.2. Етапи розвитку публічного мовлення
- •2.1. Герої й боги красномовства
- •2.2. Ораторське мистецтво стародавнього світу
- •2.3. Розвиток ораторського мистецтва в епоху Середньовіччя
- •2.4. Красномовство слов’ян
- •2.5. Розвиток ораторського мистецтва в хіv – хх століттях
- •Питання 3. Закони риторики як основа мисленнєво-мовленнєвої діяльності
- •3.1. Статус сучасної риторики та її зв’язки з іншими науками
- •3.2. Закони риторики – закони управління мисленнєво-мовленнєвою переконуючою діяльністю
- •Закони риторики
- •Організаційний аспект мисленнєво-мовленнєвої діяльності Управлінський аспект мисленнєво-мовленнєвої діяльності
- •3.3. Своєрідність риторичної науки
- •Питання 4. Основні жанри, роди і види ораторського мистецтва
- •4.1. Ораторський монолог
- •4.2 Ораторський діалог
- •Питання 5. Риторика любові у сучасній культурі
- •Питання 6. Благодатне слово (гомілетика) як засіб формування духовної культури особистості
- •Вихідний тезаурус знань модуля і
- •Питання для самопідготовки
- •Питання вихідного контролю знань модуля і
- •Список літератури
3.2. Закони риторики – закони управління мисленнєво-мовленнєвою переконуючою діяльністю
Форма, в яку одягнені думки оратора, збуджує увагу й захоплення натовпу.
Ф. Честерфілд
Розглянемо змістовний етап риторики, який може бути вираженим у такій риторичній формулі, що відображає інтегративну єдність законів управління мисленнєво-мовленнєвою діяльністю:
де: Р – риторика, К – концептуальний закон, А – закон моделювання аудиторії, С – стратегічний закон, Т – тактичний закон, М – мовленнєвий закон, ЕК – закон ефективної комунікації, СА – системно-аналітичний закон.
Розглянемо і коротко охарактеризуємо риторичні закони:
Закони риторики
К + А + С + Т + М
ЕК + СА
Організаційний аспект мисленнєво-мовленнєвої діяльності Управлінський аспект мисленнєво-мовленнєвої діяльності
М
ЕК
Т
С
МА
(А)
К
СА
Рис. 3.1
Розглянемо два блоки риторичної формули, які відображають організаційний та управлінський аспекти законів риторики.
Отже, організаційний аспект законів управління мисленнєво-мовленнєвої переконуючої діяльності включає такі закони.
Концептуальний закон (К) - базовий закон риторики, який є першим кроком ідеомовленнєвого циклу – винайдення задуму, ідеї створення концепції. Формує і розвиває в людині уміння всебічно аналізувати предмет дослідження і вибудовувати систему знань про нього (задум і концепцію).
Закон моделювання аудиторії (А) передбачає системне вивчення аудиторії, тобто тих, на кого розраховується викладення концепції (один суб‘єкт чи ціла соціальна група). Цей закон формує і розвиває в людині вміння вивчати в системі три групи ознак, які визначають “портрет” будь-якої аудиторії:
соціально-демографічні;
соціально-психологічні;
індивідуально-особистісні.
Стратегічний закон (С) передбачає системну побудову програми впливу на конкретну аудиторію, який формує і розвиває в людині уміння розробляти програму діяльності на основі створеної концепції з урахуванням психологічного портрета аудиторії:
визначення цільової установки діяльності (навіщо?);
виявлення й розв’язання суперечностей у досліджуваних проблемах;
формулювання тези (головної думки, власної позиції).
Тактичний закон (Т) передбачає систему дій з підготовки ефективної реалізації стратегій. Формує і розвиває уміння працювати з фактами та аргументами, а також активізувати мисленнєву діяльність співрозмовника (аудиторії), тобто створювати атмосферу інтелектуальної й емоційної співтворчості з метою переконання.
Мовленнєвий закон (М) передбачає вираження думки в дієвій словесній формі, яка, в свою чергу, являє собою систему комунікативних якостей мовлення (правильність, виразність, ясність, точність, ємність, багатство, образність, стислість, доцільність). Цей закон формує і розвиває в людині вміння володіти ефективним мовленням (оформлювати свою думку в дієву словесну форму).
Система п’яти умінь, кожне з яких виробляється шляхом оволодіння людиною відповідним законом риторики, й становить зміст того поняття, яке ми вище назвали “організацією мисленнєво-мовленнєвої риторичної (переконуючої) діяльності”.
Друга група законів риторики відноситься до управлінського аспекту мисленнєво-мовленнєвої переконуючої діяльності, а саме:
Закон “ефективної комунікації” (ЕК) передбачає систему дій суб‘єкта з метою налагодження контакту на всіх етапах риторичної комунікації як необхідну умову ефективної реалізації продукту мисленнєво-мовленнєвої переконуючої діяльності. Даний закон формує і розвиває в людині вміння встановлювати, зберігати й закріплювати контакти з аудиторією як необхідну умову успішної реалізації продукту мисленнєво-мовленнєвої діяльності.
Системно-аналітичний закон (СА) передбачає аналіз якості та ефективності продукту мисленнєво-мовленнєвої риторичної діяльності, який формує і розвиває в людині уміння рефлексувати [виявляти і аналізувати власні відчуття з метою навчитися робити висновки з помилок, нарощувати цінний життєвий досвід] і оцінювати діяльність інших, тобто, визначитися, як допомогти іншому ефективніше здійснювати його риторичну діяльність, а також, як навчитися “вбирати в себе” цінний досвід іншого.
Два останніх закони (уміння) є складовими управлінського аспекту мисленнєво-мовленнєвої переконуючої діяльності (рис.1.1).
Аналізована риторична формула являє собою певну цілісну систему, у якій кожний компонент зумовлює й доповнює інший, причому усі компоненти побудовані у суворій логічній послідовності, тобто із формули (1) можна зробити такий висновок.
Висновок. Закони риторики, подані у риторичній формулі, відбивають системність мисленнєво-мовленнєвої риторичної діяльності, відповідаючи на запитання: що, навіщо, як. Це головним чином визначає результативність діяльності.
На основі законів риторики можна сформулювати основні уміння, які формулює риторика як навчальна дисципліна:
всебічно аналізувати предмет дослідження і вибудовувати систему знань про нього;
вивчати в системі групи ознак, які визначають портрет будь-якої аудиторії;
розробляти програму діяльності на основі створеної концепції з урахуванням психологічного портрета аудиторії;
працювати з фактами та аргументами, а також активізувати мисленнєву діяльність аудиторії;
володіти ефективним мовленням;
встановлювати, зберігати й закріплювати контакти з аудиторією;
рефлексувати і оцінювати діяльність інших, тобто, визначитися, як допомогти іншому ефективно здійснювати його риторичну діяльність.
Виходячи із сформульованих умінь, можна зробити висновок, що риторика – комплексна наука, яка пов’язана з: