Ответи на историю(екзамен)

1. Періодизація світового розвитку хх століття.

І. 1914 – 1918 рр. – Перша світова війна. У світі відбулися зміни в розстановці сил. У результаті економічних і військово-політичних суперечностей між двома ворогуючими блоками – Антантою і Троїстим союзом у війну було втягнуто 34 держави. Підсумком війни став розпад імперій: Німецької, Російської, Австро-Угорської, Османської.

ІІ. 1918 – 1923 рр. – Повоєнна нестабільність. У цей час зміцнилися позиції США. У Росії до влади прийшли більшовики. У Німеччині, Угорщині, Фінляндії відбулися революції. Активний антиколоніальний рух послабив позиції Великої Британії та Франції. У 1920 – 1921 рр. відбувалася економічна криза, що призвела до падіння рівня життя населення, а також активізації крайніх правих сил у деяких країнах (Італія).

ІІІ. 1924 – 1929 рр. – Період економічної стабілізації. Спад революційного руху; економічне піднесення; послаблення зовнішньополітичних суперечностей між державами. Політична стабілізація стала можливою в результаті підписання договорів про кордони Німеччини, Польщі, Чехословаччини; реалізації планів Дауеса і Юнга (було вирішене питання німецьких репарацій). Економічне піднесення; модернізація виробництва, використання нових технологій і форм організації праці; зменшення втручання держави в економіку. Економічне піднесення спричинило встановлення політичної стабільності.

ІV. 1929 – 1933 рр. – Період „Великої депресії”. Короткий період відносної економічної стабільності та благополуччя змінився на осінь 1929 р. кризою. сама криза не була чимось незвичайним. Раніше кризи траплялись приблизно кожні десять років. Але криза, яка розпочалась у 1929 р., виявилась у багатьох відношеннях єдиною свого роду за глибиною впливу та масштабами поширення. Причиною кризи стало надвиробництво товарів за умов вузькості внутрішнього ринку і відносно низької купівельної спроможності населення. Криза спричинила банкрутство величезної кількості підприємств, скорочення промислового виробництва приблизно на 38%, зростання безробіття (понад 30 млн. чоловік), різке зниження рівня життя.

V. 1933 – 1939 рр. – Період назрівання Другої світової війни. Значно посилилось протистояння демократії і фашизму. Серед країн, незадоволених результатами Першої світової війни починається боротьба за переділ світу. Різні країни шукали вихід з кризи по-різному. Одні (США, Велика Британія, Канада) провели ліберальні реформи в інтересах широких верств населення.

Визначальні тенденції світового розвитку в 1914 – 1939 рр.   

Підсумовуючи ХХ століття, ми переконуємося в тому, що минула доба була унікальною в історії людства. Характерні як величезні досягнення в усіх сферах життя, так і глибокі трагедії, які поглинули мільйони людських доль.

Тенденції світового розвитку першої половини ХХ століття.

Економічний, технічний та інтелектуальний прогрес (зміцнення економічної могутності ряду розвинутих країн; нові відкриття в науці і винаходи в техніці; зростання культурно-освітнього рівня населення).

Нестабільність економічного розвитку країн світу (виникнення економічних криз, посилення суперечностей між економічно розвинутими і відсталими країнами).

Зростання напруженості в міжнародних відносинах (конфлікти, міжнародні кризи, світові і локальні війни).

Посилення національно-визвольної боротьби (національно-визвольні революції, визволення ряду країн від колоніальної залежності).

Розвиток соціальних рухів (зростання кількості громадських організацій, професійних спілок, партій, зміцнення їх ролі в житті суспільства, посилення революційних рухів).

Протистояння демократії і тоталітаризму (боротьба за демократію в різних країнах світу; встановлення демократичних або тоталітарних режимів).

На початку ХХ століття завершилося формування індустріального суспільства у провідних країнах Європи (Англії, Франції, Німеччині, Росії), США та Японії.

Економічний розвиток у даний період характеризується як вільним розвитком ринкових відносин, так і становленням системи державного регулювання економіки в різних варіантах. Стала більш активною і масовою, ніж у ХІХ ст. участь людей в економічному житті, що змінювало не лише самих людей, а й планету. Внаслідок активної господарської діяльності відбувалося загальне потепління, використання енергетичних ресурсів Землі впливало на загальний вигляд цілих континентів, передусім Америки і Європи.

На початку ХХ століття у світі утвердився до певної міри романтичний погляд на тогочасне індустріальне суспільство. Вважалося, що ХХ ст. плекатиме як найвищі свої цінності виробництво та загальний добробут. Ідея прогресу зазнала нищівного удару через Першу світову війну, зниження темпів економічного розвитку і кризи перевиробництва.

Все більше поглиблювалось соціальне розшарування суспільства. Великі фінансисти і підприємці, досягнувши високого рівня матеріального забезпечення, прагнули більшою мірою впливати на політичне життя своїх країн. Намагалася зберегти свій вплив і аристократія, яка прилаштовувалась до нових реалій життя.

Зростала роль і значення у суспільстві середнього класу – середніх і дрібних підприємців, чиновників, творчої та технічної інтелігенції.

Інтенсивний розвиток виробництва викликав небувалий до цього технічний прогрес, що став можливим завдяки геніальним науковим відкриттям учених різних країн. У масовому виробництві широко застосовувалась електроенергія. Всюди будувались тепло- і гідроелектростанції. Значних успіхів досягло машинобудування. Перша світова війна, мілітаризація економіки, гонка озброєнь стали головними причинами інтенсивного розвитку нових типів літаків, танків, військових кораблів.

Перша третина ХХ століття – це час протистояння між демократією та країнами, де встановилися недемократичні режими.